Ухвала суду № 52573034, 05.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/73729/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012

у справі №2а-8878/12/2670

за позовом Представництва «А1 Глобал Холдінгс Лімітед»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 30.05.2012 № 0004122205.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: п. 1.17 ст. 1, п.п. 2.1.3 п.п. 2.1, 2.5 ст. 2, п. 13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 ВР, п.п. 14.1.193, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 133.3 ст. 133, п. 137.10 ст. 137, ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України, п.п. 1.2, 1.4 Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток від 12.08.1997 № 293, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.08.1997 за № 331/2135, п. 13 Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в України, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18.01.1996 № 30, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 24.01.1996 за № 34/1059.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2012 № 0004122205 грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 886023 грн., в т.ч.: 756823 грн. основного платежу та 129200 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки планової виїзної перевірки за період з 08.04.2009 по 30.09.2011, викладені в акті від 07.02.2012 № 29/22-04/26608868, про порушення вимог п. 13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 ВР, п. 137.10 ст. 137, п. 160.8 ст. 160 Податкового кодексу України, що полягали у невключенні до складу доходу, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування, отриманих від головної компанії - нерезидента «А1 Глобал Холдінгс Лімітед» коштів як безповоротної фінансової допомоги.

Вчинення вказаних порушень податковий орган пов'язує з такими обставинами.

Представництво «А1 Глобал Холдінгс Лімітед» є представництвом без права юридичної особи компанії «А1 Глобал Холдінгс Лімітед», яка є юридичною особою за законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (Британські Віргінські острови) та відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є іноземним суб'єктом господарської діяльності.

Відповідач вважає, що Представництво «А1 ГЛОБАЛ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД» має ознаки постійного представництва, передбачені п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 ВР, п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а тому є платником податку на прибуток, який зобов'язаний був оподаткувати доход в сумі 2020954,00 грн., отриманий в наслідок надходження коштів з розрахункового рахунку головної компанії «А1 Глобал Холдінгс Лімітед», відкритого цією компанією на території Російської Федерації у фінансовій установі ОАО «Альфа-Банк». При цьому відповідач наголошує на тому, що кошти, отримані позивачем від головної компанії «А1 ГЛОБАЛ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД», є безповоротною фінансовою допомогою, а тому повинні включатись до складу валового доходу та враховуватись при визначенні об'єкта оподаткування.

Позивач наголошує на тому, що він не є постійним представництвом головної компанії «А1 ГЛОБАЛ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД» у розумінні податкового законодавства, а є представництвом, яке за офіційною інформацією про види діяльності здійснює лише допоміжну діяльність, а саме: збирання інформації для нерезидента; провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер. Отримані позивачем від головної компанії кошти не є коштами з джерелом походження з України, а є коштами, отриманими на поточні витрати позивача.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.

Питання оподаткування податком на прибуток підприємств доходів нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійні представництва, у 2010 році та у І кварталі 2011 року регулювалося п. 1.17 ст. 17, п.п. 2.1.4 п. 2.1 ст. 2, п. 13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 ВР (чинного до 01.04.2011) (далі - Закон № 334/94 ВР), а у ІІ, ІІІ кварталах 2011 року - п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14, п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133, п. 160.8 ст. 160 Податкового кодексу України (далі - ПКУ). При цьому вказаним положенням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 ВР кореспондують положення Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1.17. ст. 1 Закону № 334/94-ВР постійне представництво нерезидента в Україні (далі - постійне представництво) - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин.

Відповідно до п.п. 2.1.4 п. 2.1. ст. 2 Закону № 334/94-ВР платниками податку є: постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Відповідно до абз. 1 п. 13.8. ст. 13 Закону № 334/94-ВР суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Відповідно до абз. 1 п.п. 14.1.193. п. 14.1 ст. 14 ПКУ постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Відповідно до абз. 3 п.п. 14.1.193. п. 14.1 ст. 14 ПКУ постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Відповідно до абз. 1 п.п. 141.4.7. п. 141.4 ст. 141 ПКУ суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для таких висновків:

- до платників податку на прибуток належать, зокрема, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників;

- постійне представництво нерезидента в Україні - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України;

- суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку.

Таким чином, постійні представництва нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України, повинні утримувати податок на прибуток з доходів з джерелом їх походження з України.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зі змісту п.п. 1.32 Закону № 334/94-ВР вбачається, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У відповідності до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

На підставі довідки АА № 385078 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач здійснює діяльність щодо дослідження ринку та вивчення суспільної думки (КВЕД 74.13.0), консультацій з питань комерційної діяльності та управління (КВЕД 74.14.0) з метою збирання інформації про кон'юнктуру ринку, що має підготовчий та допоміжний характер для «А1 ГЛОБАЛ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД».

Судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, які б свідчили про те, що така діяльність позивача спрямована на досягнення економічних і соціальних результатів та отримання доходів нерезидентом саме в Україні.

Податковим органом судам попередніх інстанцій не надано доказів тому, що «А1 ГЛОБАЛ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД» безпосередньо або через позивача здійснювало господарську діяльність на території України.

Згідно з п. 1.21 ст. 1 Закону № 334/94 ВР доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

У відповідності до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Отже, для віднесення доходів платника до доходів із джерелом їх походження з України у період до ІІ кварталу 2011 року мають бути наявними ознаки таких доходів, визначені у п. 1.21 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 ВР (чинного до 01.04.2011), а у періоди: ІІ та ІІІ квартали 2011 року - у п.п. 14.1.54. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

На підставі довідки ОАО «Альфа-Банк» від 18.01.2012 № 160/159 судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач отримував лише кошти з рахунку, відкритого «А1 ГЛОБАЛ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД» у фінансовій установі ОАО «Альфа-Банк» на території Російської Федерації, на свій поточний рахунок типу «Н».

Такі кошти не підпадають під жоден із видів доходів із джерелом їх походження з України, що визначені у п. 1.21 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 ВР та п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач у період, що перевірявся, не був постійним представництвом нерезидента у розумінні п. 1.17 ст. 17 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94 ВР та п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що виключає підстави для висновку щодо вчинення позивачем порушень, пов'язаних з неутриманням податку з доходів з джерелом їх походження з України.

Суд касаційної інстанції також знаходить обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав вважати отримані позивачем від головної компанії кошти є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до п.п. 135.1. ст. 135 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, зокрема інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Кодексу інші доходи включають, зокрема суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.

При цьому згідно із п.п. 137.10. п. 137.10 Кодексу суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом. Відповідно до абз. 1 п.п. 14.1.257. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Суми коштів, отриманих позивачем від головної-компанії «А1 ГЛОБАЛ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД» на свій поточний рахунок типу «Н», не є безповоротною фінансовою допомогою у розумінні п.п. 14.1.257. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Такі кошти передавались від головної компанії до її структурного підрозділу, тобто в межах одного платника податків.

Згідно з п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 17.12.2003 за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, в т.ч. поточні рахунки типу «Н», що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Суд касаційної інстанції вважає, що суди повно встановили обставини у справі, правильно застосували норми матеріального права та надали правову оцінку встановленим обставинам. Підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун