Ухвала суду № 52572823, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/64939/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря: Іванова Д.О.

представників:

позивача: Гедікова С.Л.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року

у справі № 808/8747/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права.

В запереченні на касаційну скаргу ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Черняхів-Агротрейд», ПП «Агрофірма «Хлібодар», ФГ «Амфіра», ФГ «Тритон» за період з 01.02.2012 року по 31.08.2013 року, за результатами якої складено акт від 21.10.2013 року № 1299/08-28-15-03/36020655.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пунктів 198.2, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201, пункту 15 підрозділу 2 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 4 022 969,00 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.2013 року № 0003641503, яким ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 4 022 969,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 011 485,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (покупець) та ТОВ «Черняхів-Агротрейд» (продавець) укладено договір поставки від 21.02.2012 року № М 138, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (соняшник), загальна кількість товару та ціна на товар зазначається в специфікаціях до вказаного договору. Якість товару підтверджується посвідченням якості або карткою аналізу зерна (форма № 47), оплата соняшника здійснюється протягом одного банківського дня з моменту передачі товару.

Також, 05.12.2012 року між ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (покупець) та ПП «Агрофірма «Хлібодар» (продавець) укладено договір поставки № М717, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (соняшник), загальна кількість товару та ціна на товар зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною зазначеного договору. Якість товару підтверджується посвідченням якості або карткою аналізу зерна (форма № 47), оплата товару здійснюється протягом одного банківського дня з моменту передачі соняшника.

Крім того, що 10.04.2013 року між позивачем (покупець) та ФГ «Тритон» укладено договір поставки № М 299, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (соняшник), загальна кількість товару та ціна на товар зазначається в специфікаціях до вищевказаного договору. Якість товару підтверджується посвідченням якості або карткою аналізу зерна (форма № 47), покупець здійснює оплату отриманого товару протягом одного банківського дня з моменту передачі товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (покупець) та ФГ «Амфіра» (продавець) укладено договір поставки від 12.04.2013 року № М308, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (соняшник), загальна кількість товару та ціна на товар зазначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Якість товару підтверджується посвідченням якості або карткою аналізу зерна (форма № 47), оплата отриманого соняшника здійснюється протягом одного банківського дня з моменту передачі товару.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, тощо.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Крім того, придбаний соняшник переданий позивачем ТОВ «Агропроінвест-08» відповідно до укладеного договору на переробку давальницької сировини від 03.01.2012 року № М39, що в свою чергу підтверджує використання ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» придбаного товару у власній господарській діяльності.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо реальності господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що вказані контрагенти на час спірних відносин були зареєстровані як платники податків на додану вартість (відповідно до вимог чинного законодавства).

Таким чином, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 21.10.2013 року № 1299/08-28-15-03/36020655, сторонами рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржувалось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун