Ухвала суду № 52570261, 19.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 р. Справа № 876/7206/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 24 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій незаконними та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

11.02.2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом (з врахуванням уточнених позовних вимог) до відповідача про визнання дій незаконними та стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно було відмовлено йому у наданні допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 24 червня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01 червня 2000 року з наступними змінами.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити повністю позов.

В апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено ч.2 ст.11 КАС України, а саме вийшов за межі позовних вимог.

У ході апеляційного розгляду апелянт ОСОБА_1 надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що на час вирішення питання про призначення позивачу спірної соціальної допомоги середньомісячний дохід позивача становив 257,20 грн. а для призначення даної допомоги рівень забезпечення прожиткового мінімуму для сім`ї повинен не перевищувати 255,78 грн. тому відповідачем правомірно, та виключно в межах своїх повноважень, відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги.

Однак, враховуючи те, що одним із завдань адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом справедливого та неупередженого розгляду адміністративних справ, виходячи з засад розумності та справедливості, а також враховуючи те, що позивач на даний час не працює, законодавства про зайнятість та соціальне страхування на випадок безробіття щодо сприяння своєму працевлаштуванню не порушує, мізерність перевищення позивачем рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сімї, необхідного для призначення спірної допомоги, який складає лише 01,42 грн., суд переконаний що з врахуванням наведеного слід зобов`язати Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01 червня 2000 року з наступними змінами.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку у Залізничному відділу соціального захисту з 2012 року та одержує державну соціальну допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».

Для продовження виплати державної соціальної допомоги 16.12.2014 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою та відповідними документами, передбаченими Порядком призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250.

Однак згідно повідомлення №8608 від 18.12.2014 року йому відмовлено в наданні державної соціальної допомоги у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.(а.с.7)

Вважаючи таку відмову неправомірну позивач звернувся до суду для захисту своїх прав з відповідними позовними вимогами.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» передбачено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», законодавство про державну соціальну допомогу складається з Закону України «Про прожитковий мінімум», цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини з надання державної соціальної допомоги.

Згідно ст.3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджет України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено, що у 2014 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей - 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів -100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у 2014 році не може бути більше ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї.

Аналогічна норма міститься у ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

Відповідно до п.5.3. Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіну, Держкомітету статистики України, Держкомітету молодіжної політики, спорту і туризму України 15.11.2001 №486/202/524/455/3370, при зверненні за призначенням декількох видів допомог, розмір яких визначається з урахуванням сукупного доходу, до сукупного доходу сім'ї входять розміри призначених на дату звернення зазначених видів допомог, крім допомоги, для призначення якої обчислюється сукупних дохід.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2014 року та з 01 січня 2015 року для тих, хто відноситься дол. основних соціальних і демографічних груп населення, а саме: для працездатних осіб - 1218 грн.

Колегія суддів зазначає, що згідно поданої заяви 16.12.2014 та пакету документів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, розлучений, не працює, перебуває на обліку як безробітний в Львівському міському центрі зайнятості без виплати допомоги по безробіттю. До розрахунку складу сім'ї входить одна особа.

Розрахунок розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з 01.12.2014 проведено відповідно до задекларованих доходів.

Сукупний дохід сім'ї за 6 місяців, що передують зверненню складав 1543,20 грн. (тимчасова допомога на 1 дитину, коли мати (батько) ухиляються від сплати аліментів). Середньомісячний дохід сім'ї - 257,20 грн. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї складає 255,78 грн.

Керуючись вищенаведеним та згідно розрахунків, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно відмовив заявнику в призначенні даної допомоги, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищував рівень прожиткового мінімуму для сім'ї.

Крім цього колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що він повторно зобов`язав відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01 червня 2000 року з наступними змінами, оскільки згідно матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м.Львова від 24 червня 2015 року у справі №462/962/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний