Ухвала суду № 52570254, 13.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 р. Справа № 876/3631/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Корнієнко О.А.,

за участю:

представника позивача - Лазаренка Ю.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі за позовом Нововолинського ліцею-інтернату Волинської обласної ради до Державної фінансової інспекції у Волинській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

Нововолинський ліцей-інтернат Волинської обласної ради звернувся з позовом до Володимир-Волинської ОДФІ про визнання протиправним та скасування п. 2 вимоги ДФІ у Волинській області від 15 липня 2013 року №810-13/753 "Про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності порушень законодавства".

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за результатами проведеної Володимир-Волинською ОДФІ ревізії фінансово-господарської діяльності Нововолинського ліцею-інтернату за період з 01.04.2009 року по 31.03.2013 року складено акт ревізії від 14.06.2013 року № 810-14/06. На підставі акта ревізії позивачу надіслана письмова вимога від 15.07.2013 року №810-13/753 "Про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності порушень законодавства". З п. 2 даної вимоги, яким зобов'язано Нововолинський ліцей-інтернат відшкодувати незаконні витрати на харчування дітей протягом 2009-2012 років та січня-квітня 2013 року на суму 539 6318,12 грн., в тому числі і шляхом зменшення асигнувань, передбачених кошторисом на 2013 рік до загального фонду, здійсненням видатків за спеціальним фондом кошторису, які необхідно було провести за рахунок загального фонду, позивач не погоджується, оскільки вважає безпідставними висновки ревізії, викладені в акті ревізії від 14.06.2013 року №810-14/06 про порушення позивачем законодавства, яке регулює порядок здійснення фінансування дітей, які навчаються в ліцеї-інтернаті. В основу акту покладено припущення, що ліцей - це загальноосвітній навчальний заклад для обдарованої та талановитої молоді, для дітей, які потребують соціальної допомоги. В ході ревізії не було досліджено установчих документів навчального закладу, не враховано, що відповідно до пункту 2.8 Статуту Нововолинського ліцею-інтернату Волинської обласної ради ліцей працює в режимі школи-інтернату, має власний гуртожиток. Ліцей в період, охоплений ревізією, утримував плату з батьків в розмірі 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї, що передбачено п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2002 року №1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільких та інтернатних навчальних закладів", п.3.1 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 року №667, п.3.5 Положення про загальноосвітню школу-інтернат та загальноосвітню санаторну школу-інтернат, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2003 року №363, а не в розмірі фактично понесених витрат. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про загальну середню освіту" власник має право повністю або частково утримувати учнів (вихованців), тобто власник - Волинська обласна рада отримувала плату за перебування дітей у Нововолинському ліцеї-інтернаті, таким чином діти були на частковому утриманні. Оскільки законом встановлений розмір часткового утримання, то рішення власника отримувати плату у відповідності до п.3.1 Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 року №667, не суперечить вимогам ч. 3 ст. 9 Закону України "Про загальну середню освіту".

Ухвалою суду від 01.07.2014 року замінено первинного відповідача у даній справі - Володимир-Волинську ОДФІ на належного - ДФІ у Волинській області.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції у Волинській області від 15 липня 2013 року №810-13/753 "Про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності порушень законодавства".

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ДФІ у Волинській області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що Володимир-Волинською ОДФІ було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Нововолинського ліцею-інтернату за період з 01.04.2009 року по 31.03.20013 року, якою виявлено окремі фінансові порушення, викладені в акті ревізії від 14.06.2013 року № 810-14/06 (а.с.13-62).

15 липня 2013 року ДФІ у Волинській області, на підставі п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", направила Нововолинському ліцею-інтернату вимогу №810-13/753 "Про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності порушень законодавства", по усуненню виявлених порушень та зазначено дату зворотного інформування про вжиті заходи до 12.08.2013 року. Зокрема, п. 2 вимоги вимагалось відшкодувати незаконні витрати на харчування дітей протягом 2009 - 2012 років та січня - квітня 2013 року на суму 5 396 318,12 грн., в тому числі і шляхом зменшення асигнувань передбачених кошторисом на 2013 рік до загального фонду, здійсненням видатків за спеціальним фондом кошторису, які необхідно було провести за рахунок загального фонду.

Згідно п. 7, 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до Положення про ДФІ України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011, зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 4 пункту 4 вказаного Положення передбачено, що державна фінансова інспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно п. 6 зазначеного Положення, держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право у встановленому порядку пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, а при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Положенням про держфінінспекцію встановлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Аналогічна позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15.04.2014 року, від 13.05.2014 року, від 18.09.2014 року (справи № 21-40а14, 21-89а14, 21-332а14).

Отже, орган державної фінансової інспекції в разі виявлення під час ревізії збитків не вправі зобов'язувати підконтрольну установу їх відшкодовувати шляхом виставлення обов'язкової до виконання вимоги. Таке відшкодування повинно здійснюватись шляхом звернення органу державної фінансової інспекції до суду із відповідним позовом.

Відносно викладеного в акті ревізії порушення, за яким апелянт, п. 2 оскаржуваної вимоги, зобов'язував Нововлинський ліцей-інтернат усунути порушення, слід вказати наступне.

Згідно акту ревізії, протягом ревізійного періоду в Нововолинському ліцеї-інтернаті проводилось харчування не пільгових категорій дітей за кошти загального фонду обласного бюджету, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) обласному бюджету на суму 5396318,12 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, Нововолинський ліцей-інтернат Волинської обласної ради був зареєстрований в якості юридичної особи 04.10.1996 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.82).

Згідно п. 1.1 Статуту Нововолинського обласного ліцею-інтернату Волинської обласної ради (а.с.67-78), затвердженого розпорядженням голови Волинської обласної ради 22.12.2004 року, ліцей - різнопрофільний середній загальноосвітній заклад, що забезпечує здобуття освіти понад державний мінімум, здійснює науково-теоретичну і практичну підготовку талановитої учнівської молоді.

Пунктом 1.2 Статуту передбачено, що ліцей створений рішенням Волинської обласної ради №392-р від 06.11.1991 року. Засновниками ліцею є Міністерство освіти і науки України, управління освіти і науки облдержадміністрації, Волинська обласна рада. Ліцей - установа, заснована на майні, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області. Власником майна є Волинська обласна рада, а функції оперативного управління майном здійснює управління освіти і науки облдержадміністрації.

Нововолинському ліцею-інтернату видано ліцензію на провадження освітньої діяльності за рівнем повної загальної середньої освіти від 01.09.1996 року серії ЗО №030062 з ліцензованим обсягом прийому 350 осіб (а.с.83).

Пунктом 1.3 Статуту встановлено, що ліцей є юридичною особою, що здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України та даним статутом, володіє на правах оперативного управління відокремленим майном, розрахунковими рахунками в банківських установах, самостійно веде бухгалтерський облік.

В пункті 2.1 Статуту зазначено, що ліцей працює у складі І-ІV курсів (відповідно 8-11 класів загальноосвітньої школи) і забезпечує загальноосвітню і довузівську підготовку учнів.

Згідно з пунктом 2.8 Статуту ліцей працює в режимі школи-інтернату, має власний гуртожиток.

Пунктом 6.3 Статуту передбачено, що фінансово-господарська діяльність ліцею здійснюється на основі кошторису. Джерелами формування кошторису є кошти обласного бюджету, що надходять у розмірі передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі державних стандартів освіти; кошти, отримані від надання ліцеєм додаткових освітніх послуг; кошти від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; кредити, інвестиції банків; добровільні грошові внески і пожертвування підприємств, установ, організацій та окремих громадян, внески іноземних юридичних та фізичних осіб; добровільні батьківські внески.

Пунктом 1.12 Статуту передбачено, що ліцей вправі надавати платні послуги.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про загальну середню освіту" передбачено, що до загальноосвітніх навчальних закладів належать, зокрема, ліцей (ліцей-інтернат) - навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу). Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у своєму складі класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів, спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами. Загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності можуть мати у своєму складі інтернати з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок власника.

Аналіз установчих документів Нововолинського ліцею-інтернату свідчить про те, що останній є загальноосвітнім навчальним закладом - ліцеєм-інтернатом, в якому навчаються учні 8-11 класів, власником ліцею є Волинська обласна рада, при цьому ліцей працює в режимі школи-інтернату.

Пунктом 1 постанови КМ України від 26.08.2002 року №1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів", враховуючи особливо важливе значення стабільної роботи дошкільних та інтернатних навчальних закладів для забезпечення гарантованого мінімуму задоволення культурно-освітніх потреб населення, соціального захисту сімей, які мають дітей, встановлено, що за утримання одного вихованця у загальноосвітній школі-інтернаті, спеціалізованій школі-інтернаті I - III ступеня (крім загальноосвітніх закладів Міністерства культури і мистецтв), загальноосвітній школі та професійно-технічному училищі соціальної реабілітації батьки або особи, які їх замінюють, щомісяця вносять плату у розмірі 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї.

На виконання постанови КМ України від 26.08.2002 року №1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів", розроблено Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, який затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 року №667, який визначає розміри плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах усіх типів та умови звільнення від плати або зменшення розміру плати (п.1.2 Порядку). Тобто, зазначеним Порядком встановлено розміри плати для батьків за перебування дітей, зокрема, в інтернатних закладах усіх типів (в тому числі - ліцеїв-інтернатів).

Відповідно до п. 3.1 вказаного Порядку, батьки або особи, які їх замінюють, щомісяця вносять плату в розмірі 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім'ї за утримання одного вихованця у загальноосвітній школі-інтернаті, спеціалізованій школі-інтернаті I - III ступенів (крім загальноосвітніх закладів Міністерства культури і мистецтв), загальноосвітній школі та професійно-технічному училищі соціальної реабілітації.

Як встановлено за матеріалами справи, саме в такому розмірі справлялася плата з батьків за утримання учнів в Нововолинському ліцеї-інтернаті.

Попри це, з акту ревізії вбачається, що харчування учнів Нововолинського ліцею-інтернату в ревізійний період здійснювалось за рахунок асигнувань, виділених по загальному фонду кошторису доходів та видатків КТКВ 070301 по КЕКВ 1133 "Продукти харчування". При цьому, розподіл бюджетних коштів на харчування учнів (вихованців) ліцею здійснювала Волинська обласна рада на підставі кошторисів, складених Нововолинським ліцеєм-інтернатом та затверджених обласним управлінням освіти (а.с.90-96).

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про освіту" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) організація та відповідальність за харчування у державних навчальних закладах покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів і здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань.

Частиною 1 статті 22 Бюджетного кодексу України визначено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

В даному випадку головним розпорядником коштів, за рахунок яких здійснювалось харчування дітей в Нововолинському ліцеї-інтернаті, виступало управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації, оскільки затверджувало кошториси ліцею.

Так, згідно п.20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228, під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Отже, приймаючи рішення про затвердження кошторисів позивача впродовж 2009-2013 років, у яких по загальному фонду видатків передбачались відповідні кошти на "Продукти харчування", управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації було відповідальним за розподіл видатків обласного бюджету у визначених в кошторисах обсягах.

Саме Волинська обласна рада вправі приймати остаточне рішення про повне чи часткове утримання учнів ліцею за власний рахунок, як це передбачено ч.3 ст.9 Закону України "Про загальну середню освіту". Відтак, безпідставними та необґрунтованими є твердження апелянта про проведення Нововолинським ліцеєм-інтернатом незаконних витрат на харчування своїх учнів впродовж періоду, охопленого ревізією, з огляду на що п.2 оскаржуваної вимоги, яким зобов'язано позивача відшкодувати збитки в сумі 5396318,12 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Безпідставними є твердження ДФІ у Волинській області щодо недотримання позивачем вимог п. 4 Порядку надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою КМ України від 03.11.1997 року №1200 (в період його дії), п. 5 Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року №116, та п. 7 Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 року №242/329, якими не передбачено безкоштовне харчування дітей 8-11 класів.

Пунктом 5 Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого постановою КМ України від 02.02.2011 року №116, визначено перелік учнів, харчування яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів, у загальноосвітніх навчальних закладах денної форми навчання. Водночас Нововолинський ліцей-інтернат функціонує в цілодобовому режимі роботи, що підтверджується наказом від 31.08.2012 року №89 "Про режим роботи ліцею".

Враховуючи наведені аргументи за обставинами справи та прискіпливо проаналізовані судом документальні докази по справі, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено правомірності прийняття п. 2 вимоги від 15 липня 2013 року №810-13/753, а тому висновок суду першої інстанціє є належно обґрунтованим.

Відтак, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Волинській області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2015 року у справі № 803/1211/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 19.10.2015 року