Ухвала суду № 52570194, 21.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5892/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Чаку Є.В.

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним та скасування попередження про наступне звільнення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу МВС України № 861 о/с від 11 травня 2015 року в частині призначення полковника міліції ОСОБА_2 на посаду старшого інспектора відділу супроводження розслідувань управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро Інтерполу з 27 лютого 2015 року; визнання протиправною дію Міністерства внутрішніх справ України щодо вручення ОСОБА_2 персонального попередження про наступне звільнення від 10 березня 2015 року; зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України з 27 лютого 2015 року укласти з полковником міліції ОСОБА_2 трудовий договір та призначення його на посаду заступника начальника управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань - начальника відділу міжнародного розшуку та екстрадиції Робочого апарату Укрбюро Інтерполу; визнання протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо невиплати заробітної плати ОСОБА_2 з 27 лютого 2015 року по дату ухвалення судового рішення, за окладом та надбавками, встановленими для посади заступника начальника управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань - начальника відділу міжнародного розшуку та екстрадиції Робочого апарату Укрбюро Інтерполу; стягнення з Міністерства внутрішніх справ України на його користь невиплачену різницю у заробітній платі з 27 лютого 2015 по дату ухвалення судового рішення; стягнення з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування йому моральної шкоди 10 000, 00 (десять тисяч) гривень.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 26 серпня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції матеріальних та процесуальних норм.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 164 о/с від 14 лютого 2011 року «По особовому складу» згідно з наказом МВС № 25 дск «Про затвердження штату центрального апарату МВС» від 28 січня 2011 року ОСОБА_2 (М-024722) призначено заступником начальника управління - начальником відділу супроводження розслідувань з 28 січня 2011 року.

27 лютого 2015 року Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ № 218 «Про організаційно-штатні зміни у МВС» з метою оптимізації структури та штатної чисельності Міністерства внутрішніх справ.

Згідно переліку, затвердженого даним наказом, посаду заступника начальника управління - начальника відділу супроводження розслідувань скорочено.

У зв'язку з наведеним, 10 березня 2015 року помічником керівника Робочого апарату Укрбюро Інтерполу з кадрового забезпечення МВС України повідомлено ОСОБА_2 попередження про його наступне вивільнення у зв'язку зі скороченням посади на якій він перебуває. Дане підтвердження позивач підписав, однак дізнавшись про введення нової посади, яка на його думку є тотожною посаді з якої його було скорочено, написав рапорт про переведення його на нововведену посаду заступника начальника управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань - начальника відділу міжнародного розшуку та експедиції Робочого апарату Укрбюро Інтерполу.

Робочим апаратом Укрбюро Інтерполу двічі було запропоновано посаду старшого інспектора з особливих доручень Укрбюро Інтерполу ГУ МВС України в Луганській області. Однак, не отримавши рапорту від позивача Робочим апаратом Укрбюро Інтерполу було призначено ОСОБА_2 на вакантну посаду - старшим інспектором відділу супроводження розслідувань управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро Інтерполу.

Не погоджуючись з даними діями відповідача позивач звернувся до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 218 від 27 лютого 2015 року затверджено Перелік знін у штатах МВС, зокрема відновідно до даного переліку скорочено посаду заступника начальника управління - начальника відділу супроводження розслідувань, яку займав позивач. У зв'язку зі зміною пріоритетних напрямків роботи управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань було введено іншу посаду заступника начальника управління - начальника відділу міжнародного розшуку та екстрадиції, оскільки останнім часом напрямок міжнародного розшуку та екстрадиції став більш актуальним ніж супроводження розслідувань.

Позивач на раніше займаній посаді як керівник відділу супроводження розслідувань, відповідно до покладених на цей відділ завдань, здійснював організацію взаємодії правоохоронних органів України та іноземних держав у кримінальних провадженнях та оперативно-розшукових справах щодо злочинів економічної та загальнокримінальної спрямованості. В той же час, на новоствореній посаді начальник відділу міжнародного розшуку та екстрадиції, відповідно до покладених на цей відділ завдань, здійснює організацію взаємодії правоохоронних органів України та іноземних держав щодо здійснення міжнародного розшуку та екстрадиції осіб. Таким чином, колегія суддів вважає твердження ОСОБА_2 про те, що нововведена посада є тотожна скороченій, помилковими.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється нормами спеціального законодавства, а саме, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29 липня 1991 року (далі - Положення), а тому норми Кодексу законів України про працю, на які посилається позивач, не можуть застосовуватися до даних спірних правовідносин.

Відповідно до п. 45 Положення переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі провадиться, зокрема при скороченні штатів. Дане скорочення провадиться прямими начальниками в межах наданих їм прав за умови, якщо немає можливості для призначення на рівнозначну посаду.

Також, позивач звертав увагу суду на те, що виплата йому заробітної плати проводиться в розмірі, значно меншому, ніж він повинен був отримувати на попередній посаді. Колегія суддів вважає такі доводи позивача необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи міститься довідка про доходи № 619 від 19 червня 2015 року (а.с. 126), відповідно до якої заробітна плата ОСОБА_2 нараховувалася відповідно до займаної ним посади.

З приводу стягнення з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень суд зазначає, що позивачем не наведено жодних належних доказів щодо завдання йому моральної шкоди, що полягає у моральних стражданнях та психічних розладах, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст ухвали виготовлений 21.10.2015 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.