Ухвала суду № 52569850, 08.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2015 рокусправа № 808/3913/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український графіт" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 р.

у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задоволено. Стягнуто з ПАТ «Український графіт» на користь УПФУ заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 107 704,85 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що законодавством покладено обов'язок по відшкодовуванню витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ. На момент звернення до суду заборгованість в добровільному порядку не сплачена.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем (ПАТ «Український графіт») подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову в частині 4 848,78грн. - нарахування суми доплат та підвищень до пенсій за понаднормативний стаж. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вимоги щодо стягнення з «Український графіт» суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до Списку № 1,2, в частині стягнення доплат, в тому числі за понаднормативний стаж надбавок та підвищень, включених до наданих позивачем розрахунків за період з березня по травень 2014 року, не мають жодних правових підстав.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник Управління ПФУ просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану постанову залишити без змін як законну та обґрунтовану. Посилається на Рішення ВСУ від 25.09.2012 року, згідно якого зазначено, що з набранням чинності Законом №1058 (з 01.01.2004 року) витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої ст. 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ, особам, які були зайняті на роботах за Списком №1, покриваються цими підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених Управлінням ПФ після 01.01.2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу. Просить розглядати справу за відсутності представника Управління.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Український графіт" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Так, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, була призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ за Списком № 1, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколу про призначення пенсій та довідками відповідача.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» відповідачу нарахована заборгованість з фактичних витрат на виплаті та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з березня по травень2014 року (включно) становить 107 704,85 грн.

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відповідачу направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період березня по травень 2014 року, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх направлення на адресу відповідача (а.с.9-23). Зі змісту зазначених розрахунків встановлено, що місячна сума витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем за списком №1 за період з березня по травень2014 року (включно) становить - 107 704,85 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при вирішенні даного спору судом першої інстанції правильно застосовані норми Конституції України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР, Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01 січня 2011 року набрав чинності ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про пенсійне забезпечення".

Разом з цим положення ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не змінено.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є ЗУ "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.

Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Згідно матеріалів справи, на підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів "а" ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення", тобто, за Списком №1.

Відповідно до частини 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком №1, покриваються підприємствами та організаціями.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками №1 та №2, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п.6.1 Інструкції від 19.12.2003 №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в розмірах передбачених законодавством.

Відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується долученими до справи копіями поштових повідомлень про вручення (а.с. 9-23).

Розрахунки складені на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня по травень2014 року (включно) у розмірі 107 704,85 грн. складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону України № 1058-IV та Інструкції № 21-1.

Відповідачем (ПАТ «Український графіт») не були оскаржені нарахування та не сплачені у встановлені вищенаведеним законодавством строки кошти, призначені на покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам відповідно до пункту п.п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з березня по травень2014 року (включно), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 107 704,85 грн., що підтверджується розрахунком боргу по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем доведено розмір суми у відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30.

Також, на думку колегії суддів апеляційної інстанції слід зазначити, що згідно Інструкції № 21-1, додаткові пенсії, витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного Фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню. При цьому, доплата за понаднормативний стаж встановлена ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а тому підлягає відшкодуванню (положення ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обґрунтовують правомірність стягнення разом з основним розміром пенсії доплати за понаднормативний стаж).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що виходячи з аналізу підпункту 1 п. 2 розд. XV "Прикінцеві положення" Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМУ від 16 січня 2003 р. № 36, покриваються підприємствами та організаціями (дана позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 5 червня 2012 р. у справі № 21-167а12, від 12 червня 2012 р. у справі № 21-107а12).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи, вірно застосував норми матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український графіт" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко