Ухвала суду № 52569726, 13.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2015 року

справа № 808/2497/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

при секретарі: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року у справі №808/2497/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальмонтаж» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальмонтаж» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Стальмонтаж») звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 року №0001162200. В обґрунтування позовних вимог зазначало про помилковість висновків контролюючого органу, викладених акті перевірки, щодо порушення позивачем пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.2 п.198.3 п.198.4 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Стальмонтаж» занижені податкові зобов’язання з податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 108229 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги того факту, що позивачем, а ні при наданні відповіді на запит контролюючого органу, а ні в судовому засіданні не надано жодних документальних підтверджень, стосовно оформлених пропусків на територію ТОВ «Стальмонтаж» робітників ТОВ «Старт-Тап» та будь-яких інших додаткових документів. Так, надані позивачем документи по взаємовідносинам з ТОВ «Старт-Тап» не можуть вважатися первинними, оскільки суперечать законодавчим і нормативним актам, та є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

У поданих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 17.11.2014 року Державною податковою інспекцією у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стальмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Старт-Тап» за липень 2014 року, за результатами якої складено акт №920/08-25-22-011/32393730 від 18.11.2014 року, за висновками якого, встановлено порушення ТОВ «Стальмонтаж» пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.2 п.198.3 п.198.4 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Стальмонтаж» занижено до сплати податкові зобов’язання з податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 108229 грн. (а.с.7-36) На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0001162200 від 24.12.2014 року, яким ТОВ «Стальмонтаж» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 135286,25 грн., у тому числі 108229 грн. основного платежу та 27057,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). (а.с.37)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно договору підряду та поставки №30/2014 від 30.04.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ «Старт-Тап» (Підрядник) прийняв на себе зобов’язання на свій ризик виконати підрядні роботи за замовленням ТОВ «Стальмонтаж» (Замовник) з використанням матеріалів замовника, а замовник зобов’язується оплатити роботи. Пунктом 3.1 договору передбачено, що договірна вартість робіт наданих для виконання підряднику складає 3900000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% (а.с.69-70). На виконання умов договору Підрядником у липні 2014 року було виконано підрядні роботи по вищезазначеному договору. На підтвердження реальності проведених господарських операцій позивачем було надано копії первинних документів: довідки про вартість виконаних робіт за липень 2014 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року, податкові накладні, акти приймання-передачі основних засобів, бухгалтерська довідка по формуванню капітальних інвестицій, відомості про обсяги робіт з ремонту водопроводу, відомості з обсягу робіт з ремонту покрівлі, оборотно-сальдові відомості по рах. 103, картка рах. 103 (а.с.71-79, 90-95).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Старт-Тап» залучалось позивачем до виконання умов договору на поставку продукції від 24.07.2014 року №24/07/2014, укладеного між позивачем та ТОВ «Велекс», відповідно до умов якого виконавець – ТОВ «Стальмонтаж» бере на себе зобов’язання виготовити металоконструкції корпуса блока регенерації (проект В.11596.01.0000-3 комплектів з установкою деталей в середині блока (Специфікація А), яка є невід’ємною частиною договору з вартістю металопрокату та допоміжних матеріалів, ґрунтуванням металоконструкцій в 1 шар грунтівкою ГФ-021 без окраски (а.с.80-81). Виконання умов вищевказаного договору підтверджується наданими до матеріалів справи видатковою накладною, товарно-транспортною накладною (а.с.82-83).

Всі первинні документи, надані ТОВ «Стальмонтаж» на перевірку, відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договору.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 , первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Враховуючи положення пункту 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції про правомірність включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «Старт-Тап», а відтак і про протиправність податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта зводяться до того, що позивачем до податкової перевірки не були надані документи на підтвердження здійснення господарських операцій, якими, на його думку, мають бути: накладні на переміщення товарно-матеріальних цінностей, акти на списання товарно-матеріальних цінностей, кошторис виконання будівельних робіт, журнали ордери по бухгалтерському рахунку 20 з відповідними субрахунками по яких можливо визначити переміщення матеріалів, документи, що засвідчують необхідність проведення робіт.

Проте, як вбачається зі змісту договору №30/2014 від 30.04.2014 року, виконання робіт підтверджується Актом приймання-передачі робіт (Ф.КБ-2в), оплата відбувається на підставі довідки (Ф.КБ-3). Зазначені документи досліджені судом першої інстанції в якості письмових доказів по справі.

Крім того, позивачем на спростування доводів відповідача до суду першої інстанції були надані бухгалтерська довідка №110, відносно обсягів робіт, оборотно-сальдова відомість по рахунку 103, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів. (а.с.91-96)

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року у справі № 808/2497/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко