Постанова № 52569592, 19.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 жовтня 2015 року 08:30 №826/16920/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.07.2015 №0004042205 та від 21.07.2015 №0004052205.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2», не відповідають дійсності. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з даним контрагентом у періоді, що перевірявся. За наведених обставин позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень посилався на неналежно складені первинні документи та на податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2». За таких обставин, відповідач зазначає, що господарські операції позивача з даним контрагентом не мали реального характеру. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірним.

У судовому засіданні 06.10.2015 суд, керуючись частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Посадовими особами відповідача на підставі наказу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві 19.06.2015 №614-П, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України документальну позапланову виїзну перевірку закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період грудень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія»:

- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2014 року на загальну суму 2 383 330,98 грн.;

- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2 144 997,88 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві складено акт від 30.06.2015 №3804/26-51-22-05/23728595 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 21.07.2015 №0004042205, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 2 979 163,98 грн., у тому числі: 2 383 330,98 грн. основний платіж, 595 833,00 штрафні (фінансові) санкції;

від 21.07.2015 №0004052205, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на прибуток у сумі 2 681 247,00 грн., у тому числі: 2 144 997,88 грн. - основний платіж, 536 249,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 21.07.2015 №0004042205 та від 21.07.2015 №0004052205 закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» оскаржило їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з акта перевірки Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві від 30.06.2015 №3804/26-51-22-05/23728595 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» за договором на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.10.2011 №40-3/10.

Доводи контролюючого органу, що надані до перевірки первинні документи (акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт) не містять прізвища та посади осіб, які їх підписали, судом відхиляються, оскільки помилки в їх оформленні, за наявності належних первинних документів на виконання будівельно-монтажних робіт, не можуть бути самостійною підставою для висновку про фіктивний характер господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» (підрядник) укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.10.2011 №40-3/10, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи із своїх матеріалів та матеріалів замовника власними та залученими силами відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підряднику об'єкт для виконання будівельних робіт, а також прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість на умовах цього договору.

На підтвердження виконання договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.10.2011 №40-3/10 (а.с. 96-102 Т.I); акта приймання-передачі будівельного майданчику від 03.10.2011 (а.с. 11-12 Т.II); акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року (а.с. 103-125 Т.I); довідки про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати (а.с. 126 Т.I); податкових накладних (а.с. 127-139 Т.I); виписки з банківських рахунків (а.с. 140-151 Т.I); ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України виданої закритому акціонерному товариству «Українська будівельна компанія» та товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» на право займатися господарською діяльністю пов'язаною із створенням об'єктів архітектури (а.с. 208-211 Т.I, 76-78 Т.II).

Договором на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.10.2011 №40-3/10 визначено, що об'єктом є будівництво житлових багатоквартирних будинків системи «СВД» для подальшого повторного застосування з вбудованими та прибудованими приміщеннями по вулиці Клавдіївській, 40 в Святошинському районі міста Києва.

Згідно доводів позивача, реалізація інвестиційного проекту з будівництва житлових багатоквартирних будинків за вище зазначеною адресою здійснювалась в рамках договору про спільну діяльність (простого товариства) від 21.11.2011 №18/10-805 укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат №1», товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2».

Згідно предмету договору про спільну діяльність (простого товариства) від 21.11.2011 №18/10-805 сторони зобов'язались спільно діяти для досягнення спільної мети - «Будівництва житлових багатоквартирних будинків системи «СВД» для подальшого повторного застосування з вбудованими та прибудованими приміщеннями по вулиці Клавдіївській, 40 в Святошинському районі міста Києва» (а.с. 25-45 Т.II).

На підтвердження виконання договору, позивачем надано копії наступних документів: позитивного висновку державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи» Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22.09.2011 (а.с. 46-48 Т.II); експортних звітів державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи» Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22.08.2013 №00-1066-13/ЦБ з додатком (а.с. 49-50, 66-71 Т.II) та від 09.09.2014 №00-0277-14/ЦБ з додатком (а.с. 51-61 Т.II) від 26.08.2015 №00-1129-15/ЦБ з додатком (а.с. 62-65 Т.II); дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на виконання будівельних робіт від 26.09.2011 №КВ 11511046640 виданого закритому акціонерному товариству «Українська будівельна компанія» та товариству з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат №1»; сертифікатів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, які засвідчують відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу): житлові багатоквартирні будинки системи «СВД» для подальшого повторного застосування з вбудованими та прибудованими приміщеннями по вулиці Клавдіївській, 40 в Святошинському районі міста Києва (а.с. 73-75 Т.II).

Також, позивачем на підтвердження можливості надання послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» надано копії дозволів територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві від 14.02.2012 №357.12.32 на виконання робіт підвищеної небезпеки, від 02.07.2013 №2178.13.32 на експлуатацію важкої техніки (а.с. 96-97 Т.II); договору оренди транспортного засобу від 01.03.2012 №4/03-12 ТР (а.с. 98-143 Т.II).

З вказаних документів вбачається, що генпідрядником є товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2», що відповідно підтверджується вище зазначеними дозволами на виконання будівельних робіт; титульним замовником є товариство з обмеженою відповідальністю «Київський домобудівний комбінат №1», як орендар земельної ділянки; замовником будівництва є закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія».

В судовому засіданні 06.10.2015 суд допитав в якості свідків директора товариства «Українська будівельна компанія» ОСОБА_1 та директора товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» ОСОБА_2, які підтвердили факт здійснення фінансово-господарської діяльності за спірним договором (підписання договору, актів виконаних робіт, тощо).

Відповідач за результатами перевірки господарських операцій між закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» дійшов висновку про відсутність у позивача права на їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку, оскільки такі правочини не мали реального характеру, а були лише задокументовані з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

В обґрунтування відсутності реального характеру господарських операцій здійснених між закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2», представник відповідача посилався на інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за грудень 2014 року.

Посилання відповідача на інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків та даних щодо неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, у тому числі між платником податку та неприбутковими організаціями, визначеними пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Однак, як вбачається із інформації щодо неможливості проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2», зустрічна звірка фактично не відбулась, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України та була проведена у приміщенні податкового органу без дослідження первинної документації.

Причиною неможливості проведення зустрічної звірки було зазначено: «товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» перебуває у стані 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Проте, на спростування вказаної інформації позивачем надано копії договорів оренди нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» за період з 2011 року по 2014 рік та акта Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 13.07.2015 №3617/26-58-22-02/34934306 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з контрагентами постачальниками та покупцями, за період з 01.12.2014 по 31.12.2014.

За наведених обставин посилання контролюючого органу на інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» не береться судом до уваги як належний та допустимий доказ відсутності реального характеру фінансово-господарських відносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2».

Згідно свідчень директора товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» ОСОБА_2, юридична та фактична адреса товариства є місто Київ, проспект Червонозоряний, 4-А, безпосередньо в офісі працює приблизно 20 чоловік, без врахування тих хто задіяний на будівельних майданчиках.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що господарські відносини між закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» документально підтверджені та мали реальний характер.

Відповідно до статті 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з до пункту першого статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Дана правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин між закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецбудмонтаж-2» за спірні періоди, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для зменшення сум податкового кредиту з податку на додану вартість та для донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві від 21.07.2015 №0004042205 та від 21.07.2015 №0004052205.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 23728595) судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп..

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський