Постанова № 52568485, 28.09.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2015 р.

Справа № 814/2783/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Андріївське» про стягнення податкового боргу в сумі 48 844.33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Андріївське» про стягнення податкового боргу в сумі 48 844.33 грн. Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивачем надіслано відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів. Згідно з п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України судом 21.08.2015 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по справі, яку направлено відповідачу для надання заперечення по справі або заяви про визнання позову.

Судова кореспонденція була надіслана відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але була повернута до суду з поштовою відміткою від 17.09.2015 року: "за закінченням терміну зберігання". Згідно ч.4 ст.33 КАС України, судова кореспонденція надсилається юридичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, за такою адресою, вважається, що судова кореспонденція вручена їм належним чином. Згідно ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що воно вручене належним чином.

Таким чином, відповідач був належним чином сповіщений про розгляд справи, але на час розгляду справи відповідачем не подано до суду заперечення проти позову та документів на їх підтвердження чи заяви про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.1998 року товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Андріївське» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Андріївське» перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області з 08.10.1998 року за №00233242, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 10.02.2015 року.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5, ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків.

Станом на 12.08.2015 року за товариством з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Андріївське» рахується податковий борг у сумі 1 034 577,15 грн., з яких:

- з податку на додану вартість у сумі 475 485,85 грн.;

- з податку на прибуток у сумі 448 726,89 грн.;

- з податку на доходи в сумі 4047,75 грн.;

- по орендній платі у сумі 106 287,73 грн.;

- по надходженню від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у сумі 5,76 грн.;

- по надходженню від розміщення відходів у сумі 23,17 грн.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом про стягнення частини вищезазначеного податкового боргу у розмірі 48 844,33 грн., з якого:

- податок на доходи у сумі 4 047,75 грн.;

- орендна плата у сумі 44 796,58 грн.

Вказаний податковий борг у сумі 48 844,33 грн. виник наступним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача з орендної плати виникла, у зв'язку із самостійним визначенням сум податкових зобов'язань платником податку в декларації №9005372911 від 28.01.2015 року за березень 2015 року з терміном сплати 30.04.2015 року в сумі 11199,15 грн.; за квітень 2015 року з терміном сплати 30.05.2015 року в сумі 11199,14 грн.; за травень 2015 року з терміном сплати 30.06.2015 року в сумі 11199,14 грн.; за червень 2015 року з терміном сплати 30.07.2015 року в сумі 11199,14 грн.; заборгованість з податку на доходи виникла на підставі податкового повідомлення – рішення від 15.03.2013 року №0000321701 на суму 4047,75 грн. Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача з податку на доходи та з орендна плата складає 48 844,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не погодившись з податковим повідомленням – рішенням від 15.03.2013 року №0000321701 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення – рішення від 20.11.2012 року №0002642301,№0002652301,№0002662301, від 15.03.2015 року №000321701. Судом встановлено, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року по справі №814/894/13-а адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Андріївське» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївській області ДПС про скасування податкових повідомлень – рішень від 20.11.2012 року №0002642301,№0002652301,№0002662301, від 15.03.2015 року №000321701 задоволено частково. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2015 року №К800/62918/14 підтверджено законність спірного податкового повідомлення – рішення від 15.03.2015 року №000321701 на підставі чого податкове зобов’язання є узгодженим та таким що підлягає сплаті.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно пункту 57.3 ст.53 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Після вручення відповідачу податкової вимоги № 2273-25 від 01.12.2014 року на суму 7085,99, сума податкового боргу збільшилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, у зв'язку з чим податкова вимога додатково відповідачу не надсилалася.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у загальній сумі 48 844,33 грн. на дату розгляду справи суду не надані.

Таким чином, податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Андріївське» про стягнення податкового боргу в сумі 48 844,33 грн. обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року (в редакції що діяла до 01.09.2015 року), а також за відсутністю витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 86, 158 – 163,183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ : Адміністративний позов державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Андріївське» про стягнення податкового боргу в сумі 48 844,33 грн. - задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство «Андріївське» (код ЄДРПОУ 30079174) податковий борг у сумі 48 844,33 грн. (сорок вісім тисяч вісімсот сорок чотири гривні тридцять три копійки) на користь Держави.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва