Постанова № 52568112, 15.10.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа № 809/4077/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черепія П.М.

суддів: Могили А.Б.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Дубінській І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2,

відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_4

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_5, Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування рішення № 20902520 від 24.04.2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

14.09.2015 року ОСОБА_4 (надалі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_5, Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі відповідачі) про визнання протиправними та скасування рішень № 20903145, № 20902520 від 24.04.2015 року та зобов"язання здійснити державну реєстрацію права власності.

Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 року дану позовну заяву залишено без руху.

До відкриття провадження по вказаній справі, 25.09.2015 року від представника позивача на адресу суду поступила заява про зміну позовних вимог, в якій відкликає позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення № 20903145 від 24.04.2015 року та зобов'язання Реєстраційну службу Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області здійснити державну реєстрацію права власності за нею на 1/2 домоволодіння та 1/2 земельної ділянки, на якій розташоване це домоволодіння. Просить визнати протиправним та скасувати рішення № 20902520 від 24.04.2015 року.

Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2015 року позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення № 20903145 від 24.04.2015 року та зобов'язання Реєстраційну службу Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області здійснити державну реєстрацію права власності за нею на 1/2 домоволодіння та 1/2 земельної ділянки, на якій розташоване це домоволодіння - повернуто позивачу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.04.2015 року представник позивача звернувся до Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області із заявою про державну реєстрацію права власності на 1/2 домоволодіння та 1/2 земельної ділянки, на якій розташоване це домоволодіння, що по вул. Липова-Осада, 59а, с. Загвіздя, Тисменицького району, Івано-Франківської області. 24.04.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_5 прийнято рішення № 20902520 про відмову у державній реєстрацій прав та їх обтяжень. Вважає таке рішення державного реєстратора незаконним, тому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення № 20902520 від 24.04.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та заяві про зміну позовних вимог. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, щодо задоволення адміністративного позову заперечив. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.04.2015 року представник позивача подав до Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції в Івано-Франківській області заяву про державну реєстрацію права власності на 1/2 домоволодіння та 1/2 земельної ділянки, на якій розташоване це домоволодіння, що по вул. Липова-Осада, 59а, с. Загвіздя, Тисменицького району, Івано-Франківської області. (а.с. 36).

24.04.2015 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_5 рішенням за № 20902520 керуючись статтею 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, пунктами 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 відмовила у державній реєстрації права власності, оскільки заяву подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна та встановлено наявність арешту на все майно що належить ОСОБА_6 (а.с. 11).

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі Закон) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно положень статті 2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону, державна реєстрація прав є обовязковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно положень частини 5 статті 3 Закону, Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобовязаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Частиною 1 статті 4 Закону встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до пункту 2 Порядку державної реєстрації на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року (надалі Порядок), державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру прав проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний субєкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі нотаріус).

Статтею 15 Закону визначено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень. Так, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Пунктом 94 Порядку визначено, що під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння адміністративного збору та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.

Державний реєстратор у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно використовує реєстраційні дані, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації),- у разі їх наявності в органі державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 95 Порядку, Державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про:

державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав;

обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно або іпотеки у Державному реєстрі прав;

обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мінюст, - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Порядок використання Реєстру прав власності на нерухоме майно та перенесення державним реєстратором відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру прав встановлює Мінюст.

Відповідно до пункту 96 Порядку, під час проведення державної реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна за відсутності державної реєстрації права власності на такий обєкт у Державному реєстрі прав державний реєстратор відкриває розділ зазначеного Реєстру, вносить до нього відомості про таке право власності та переносить наявні відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно приписів пункту 5 частини 1 статті 24 Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Пунктом 28 Порядку встановлено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначаються всі підстави прийняття такого рішення.

Отже, з наведених вище норм законодавства вбачається, що державний реєстратор для проведення реєстрації права власності на нерухоме майно зобовязаний встановити факт відсутності обтяження речових прав на таке майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, оскільки наявність обтяження на нерухомість є підставою для відмови у проведенні реєстрації права власності на даний обєкт.

Судом під час розгляду справи встановлено, що на момент подання представником позивача заяви про державну реєстрацію права власності на 1/2 домоволодіння та 1/2 земельної ділянки, на якій розташоване це домоволодіння, що по вул. Липова-Осада, 59а, с. Загвіздя, Тисменицького району, Івано-Франківської області було рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 09.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ПАТ Кредитпромбанк, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ВДВС Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області про визнання домоволодіння і земельної ділянки обєктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння і земельної ділянки, зняття арешту з 1/2 частини домоволодіння і земельної ділянки, яким, зокрема, знято арешт, накладений відділом ДВС Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області з 1/2 частини домоволодіння № 59а по вул. Липова в с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області загальною вартістю 1422422 грн. та на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1411 га з кадастровим номером 2625881101:02:001:0324, яка розташована по вул. Липова, 59а, в с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області. (а.с. 37 41).

Вказане судове рішення набрало законної сили 03.01.2015 року.

Згідно положень пункту 5 частини 1, пункту 2 частини 2 статті 19 Закону, державна реєстрація прав та обтяжень проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності відмови позивачу зареєструвати право власності на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви додано квитанції від 11.09.2015 року та від 24.09.2015 року про сплату судового збору у загальному розмірі 487,20 грн. (а.с. 3, 4).

У зв'язку із задоволенням позовних вимог, з Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача витрати у вигляді судового збору у розмірі 487,20 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 20902520 від 24.04.2015 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_5.

Стягнути з Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Черепій П.М.

Судді: Могила А.Б.

ОСОБА_1

Постанова складена в повному обсязі 20.10.2015 року.