Ухвала суду № 52567647, 09.10.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

9 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенка В.В., суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України - Центрального офісу з обслуговування великих платників (правонаступник Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників; далі - Міжрегіональне головне управління) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року в адміністративній справі за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Міжрегіонального головного управління про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 серпня 2015 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2014 року залишив без змін.

Не погоджуючись з ухвалою касаційного суду, Міжрегіональне головне управління 31 серпня 2015 року звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Подана заява відповідає вимогам, які встановлені статтею 2391 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2013 року, яка, на думку, заявника підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року Міжрегіональне головне управління посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи до провадження з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Водночас обставини справи, про перегляд рішення в якій заявлена вимога, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року.

Так, у рішенні, про перегляд якого заявлена вимога, суд касаційної інстанції зазначив наступне: «враховуючи, що позивач подав декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за квітень 2013 року разом з додатком № 8 до цієї декларації, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірного включення до складу податкового кредиту за квітень 2013 суми ПДВ на підставі податкової накладної від 28 січня 2013 року № 2, отриманої позивачем 9 квітня 2013 року».

У справі, на рішення в якій посилається заявник на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права, Вищий адміністративний суд України зазначив: «разом з тим, позивачем не надано, а судами попередніх інстанцій не встановлено існування доказів об'єктивної неможливості позивача надати до податкової декларації за квітень 2012 заяви зі скаргою на продавця про порушення ним порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №1396 та № 1397.

За таких обставин, з огляду на те, що позивачем безпідставно відображено у складі податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, які продавцем не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, і не реалізував свого права подання скарги на дії продавця, юридично правильним є висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача права на відображення у складі податкового кредиту суми ПДВ, що сформована на підставі таких податкових накладних».

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, які регулюють формування податкового кредиту, але ґрунтуються на відмінних між собою фактичних обставинах справи, правильність встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд судових рішень.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В. Кривенко О.В. Кривенда ОСОБА_3