Рішення № 52565669, 15.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015Справа №910/21937/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж"

до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"

про стягнення 131 769,45 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

Від позивача: Затуранова Т.О. (довіреність № 593 від 26.12.2014)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Київспецмонтаж" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" про стягнення 131769,45 грн., з яких: 79757,95 грн. - сума боргу, 45350,70 грн. - інфляційні витрати, 6660, 80 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором субпідряду № 9 від 20.04.2010 в частині оплати за виконані роботи, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 79757,95 грн. У зв'язку із прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховані інфляційні витрати у розмірі 45350,70 грн. та 3 % річних у розмірі 6660,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі 910/21937/15, розгляд справи призначено на 17.09.2015.

16.09.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

17.09.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 розгляд справи №910/21937/15, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено на 01.10.2015.

30.09.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі, що оформлені супровідним листом.

01.10.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 01.10.2015 з'явився представник позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 розгляд справи №910/21937/15, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено на 15.10.2015.

15.10.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

15.10.2015 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 15.10.2015 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 15.10.2015 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, проте, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд її відхилив з огляду на наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Однак, за висновками суду, наявні в матеріалах справи документи достатні для її розгляду.

При цьому, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Також, суд зазначає, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та не допускати зловживання такими правами, а неодноразове заявлення відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи свідчить про зловживання відповідачем процесуальними правами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 15.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.2010 між Закритим акціонерним товариством "Київспецмонтаж", змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Київспецмонтаж" (субпідрядник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2", змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" (генпідрядник, відповідач) укладено договір субпідряду № 9 на виконання робіт по монтажу систем вентиляції на об'єкті: "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2,3,4 ж.м. Осокорки Північні у Дарницькому районі м. Києва. Житловий будинок на ділянці № 11" (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, за дорученням генпідрядника субпідрядник за договором приймає на себе зобов'язання виконати якісно і у встановлені терміни роботи по монтажу повітроводів ("стояків") однотрубних вентиляційних систем, для підключення вентиляторних вузлів, згідно проектної документації № Т-0801-11-АР на об'єкті: "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2,3,4 ж.м. Осокорки Північні у Дарницькому районі м. Києва. Житловий будинок на ділянці № 11", а генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити якісно виконані роботи.

Пунктами 2.1., 2.2. договору визначено, що договірна ціна виконуваних робіт орієнтовно складає 608386,80 грн. Договірна ціна є динамічною, підлягає уточненню при зміні обсягів і складу робіт, зміні вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, виході нових нормативних актів, які впливають на вартість будівництва, зміні законодавства з питань оподаткування. Якщо це впливає на вартість робіт.

Додатковою угодою №2 від 29.09.2011 до договору сторони погодили, що загальна вартість робіт з урахуванням цієї додаткової угоди орієнтовно складає 1467483,60 грн.

Додатковою угодою №3 від 03.04.2012 до договору сторони дійшли згоди, що загальна вартість робіт з урахуванням цієї додаткової угоди орієнтовно складає 1506322,80 грн.

Додатковою угодою №3 від 03.04.2012 до договору сторони дійшли згоди, що загальна вартість робіт з урахуванням цієї додаткової угоди орієнтовно складає 1506322,80 грн.

Згідно із Додатковою угодою №4 від 06.07.2012 до договору, загальна вартість робіт з урахуванням цієї додаткової угоди орієнтовно складає 1760907,07 грн.

Також, вказаною додатковою угодою сторони вирішили доповнити розділ 1 договору пунктом 1.4.: "Субпідрядник зобов'язується якісно та в установлені терміни виконати роботи по монтажу, спуску та налагодженню систем вентиляції та кондиціювання в нежитлових вбудованих приміщеннях, що не були передбачені договором субпідряду №9 від 20.04.2010 по об'єкту: "Комплекс багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2,3,4 ж.м. Осокорки Північні у Дарницькому районі м. Києва. Житловий будинок на ділянці № 11", а генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити якісно виконані роботи".

Закінчення робіт оформляється двохстороннім актом (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору, субпідрядник готує Акти виконаних робіт ф.№КБ-2в, а також Довідку про вартість ф. №КБ-3 та 25 числа місяця, що є звітним, узгоджує їх з начальником дільниці генпідрядника та технаглядом (замовника) на предмет відповідності фактично виконаним обсягам робіт, і передає їх для підписання генпідряднику.

Згідно із п. 5.3. договору, генпідрядник зобов'язується розрахуватись з субпідрядником за виконані роботи на підставі підписаних представниками сторін Акту виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт ф. № КБ-3 за відповідний період, шляхом перерахування коштів на рахунок не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту їх двостороннього підписання.

Додатковою угодою №2 від 29.09.2011 до договору сторони вирішили внести зміни і викласти п. 5.3. договору у наступній редакції: оплата робіт здійснюється генпідрядником в розмірі 98% від кожного оформленого акту виконаних робіт (форми КБ-3, КБ-2в) до 25 числа місяця слідуючого за звітним. Два відсотки від вартості договору залишається в гарантійному фонді будівництва на рахунок замовника.

Накопичені за період 2% перерахувань до гарантійного фонду перераховуються субпідряднику через 12 місяців після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта відповідно до діючого законодавства, після отримання коштів від замовника.

Договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по цьому договору (п. 8.4. договору).

Позивач на виконання взятих на себе зобов'язань за договором виконав роботи на загальну суму 1301580,30 грн., в підтвердження чого позивачем надані: довідка №216/498 за липень 2010 року, акт № 216/498 за липень 2010 року, довідка № 205/498 за серпень 2010 року, акт № 205/498 за серпень 2010 року, довідка № 207/498 за вересень 2010 року, акт №207/498 за вересень 2010 року, довідка № 204/498 за жовтень 2010 року, акт № 204/498 за жовтень 2010 року, довідка № 204/498 за грудень 2010 року, акт № 204/498 за грудень 2010 року, довідка № 207/498 за січень 2011 року, акт № 207/498 за січень 2011, довідка №204/498 за березень 2011 року, акт № 204/498 за березень 2011 року, довідка № 205/498 за квітень 2011 року, акт № 205/498 за квітень 2011 року, довідка № 207/498 за травень 2011 року, акт № 207/498 за травень 2011 року, довідка № 202/498 за червень 2011 року, акт № 202/498 за червень 2011 року, довідка № 205/498 за липень 2011 року, акт № 205/498 за липень 2011 року, довідка б/н за серпень 2011 року, акт № 206/498 за серпень 2011 року, довідка б/н за вересень 2011 року, акт № 203/498 за вересень 2011 року, довідка № 205/498 за жовтень 2011 року, акт № 205/498 за жовтень 2011 року, довідка б/н за листопад 2011 року, акти №210/498 та № 508/498 за листопад 2011 року, довідка б/н за червень 2012 року, акт № 1006/1717 за червень 2012 року, довідки б/н та № 1006/1717 за липень 2012 року, акти № 210/498, №508/498 та № 1006/1717 за липень 2012 року, довідка б/н за серпень 2012 року, акт №202/498 за серпень 2012 року, довідка б/н за вересень 2012 року, акт № 216/498 за вересень 2012 року, довідка б/н за грудень 2012 року, акт № 507,807,702/498 за грудень 2012 року.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, оплату виконаних позивачем робіт здійснив частково на суму 1221822,35 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 143/5 від 30.07.2010, № 164/9 від 31.08.2010, № 193/4 від 30.09.2010, № 234/1 від 31.10.2010 №1828/7 від 31.12.2010, № 15/17 від 31.01.2011, № 63/3 від 31.03.2011, № 118/6 від 31.04.2011, № 142/15 від 31.05.2011, № 254/21 від 30.06.2011, № 319/20 від 29.07.2011, №344/3 31.08.2011, № 373/9 від 30.09.2011, № 393/24 від 31.10.2011, № 422/2 від 30.11.2011, актами надання послуг № 783 від 27.06.2012, № 958 від 31.07.2012, № 939 від 31.07.2012, №1053 від 31.08.2012, № 1189 від 28.09.2012, № 1484 від 29.12.2012, №1420 від 30.11.2012.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за договором субпідряду № 9 від 20.04.2010 складає 79757,95 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦК України).

На підтвердження факту виконання умов договору субпідряду № 9 від 20.04.2010 в частині виконання робіт на загальну суму 1301580,30 грн. позивачем надано акти за липень 2010 року, за серпень 2010 року, за вересень 2010 року, за жовтень 2010 року, за грудень 2010 року, за січень 2011, за березень 2011 року, за квітень 2011 року, за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за серпень 2011 року, за вересень 2011 року, за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року, за червень 2012 року, за липень 2012 року, за серпень 2012 року, за вересень 2012 року, за грудень 2012 року. Вказані акти підписані з боку відповідача та скріплені печаткою товариства без зауважень та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.3. договору передбачено, що відповідач здійснює оплату виконаних позивачем робіт на підставі підписаних представниками сторін акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту їх двостороннього підписання та після внесення змін згідно із додатковою угодою від 29.09.2011, відповідач здійснює оплату виконаних позивачем робіт в розмірі 98% від кожного оформленого акту виконаних робіт до 25 числа місяця слідуючого за звітним. Накопичені за період 2% перерахувань до гарантійного фонду перераховуються позивачу через 12 місяців після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта відповідно до діючого законодавства, після отримання коштів від замовника.

Накопичені за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року 2% перерахувань до гарантійного фонду за розрахунком позивача, що перевірений судом та є арифметично вірним, складають 7810,73 грн.

Сертифікатом серії КВ №16412243440 від 13.12.2012 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкту комплексу багатоповерхових житлових будинків з об'єктами культурно-побутового призначення на території м/районів № 2,3,4 житлового масиву м. Осокорки Північні у Дарницькому районі м. Києва. Житловий будинок на ділянці № 11 проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. Зазначений сертифікат виданий на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 03.12.2012.

Відповідно до ст. 39 Закону України № 3038-VI від 17.02.2011 "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (чинних на час укладення додаткової угоди №2), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Отже, строк оплати накопичених за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року 2% перерахувань до гарантійного фонду у розмірі 7810,73 грн. настав 14.12.2013.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено настання строку оплати накопичених за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року 2% перерахувань до гарантійного фонду у розмірі 7810,73 грн. та наявність у відповідача обов'язку сплатити вказану заборгованість. Відповідачем доказів в спростування вищенаведених обставин не надано.

При цьому, суд зазначає, що обов'язок замовника прийняти та оплатити виконану роботу витікає із закону та договору і не може ставитися в залежність від виконання певних дій третьою особою.

Сторонами договору обумовлено те, що укладений сторонами договір є оплатним, тобто обов'язок відповідача як замовника по договору оплатити виконані роботи виникає згідно з положеннями закону (стаття 854 та частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України) та укладеного сторонами договору.

Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відтак, суд відзначає, що факт отримання/неотримання коштів від замовника не впливає на виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт, оскільки, така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання.

Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема банківськими виписками з рахунку позивача та актами надання послуг підтверджено, що відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання за договором субпідряду № 9 від 20.04.2010 в частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку із чим розмір заборгованості відповідача за договором складає 79757,95 грн.

При цьому, з листа відповідача №149-8 від 29.02.2012 вбачається, що сума коштів перерахована платіжним дорученням №3105 від 17.02.2012 на суму 50000,00 грн. як оплата за договором субпідряду № 9 від 20.04.2010 була зарахована у розмірі 43322,15 грн.

Також, відповідно до бухгалтерської довідки №14 від 04.04.2012 ПрАТ "Київспецмонтаж" сплачені відповідачем грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. за платіжним дорученням №3998 від 04.04.2012 як оплата за договором № 9 від 20.04.2010 були зараховані у сумі 28671,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт оплати відповідачем заборгованості за договором субпідряду № 9 від 20.04.2010 у розмірі 1221822,35 грн. (шляхом сплати боргу, що підтверджується виписками з рахунку та зарахування наданих відповідачем послуг за актами наданих послуг, копії яких наявні в матеріалах справи).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по договору договором субпідряду № 9 від 20.04.2010 у сумі 79757,95 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, невиконане зобов'язання за договором у розмірі 79757,95 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.

Позивачем, також, заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6660,80 грн. (нараховані за загальний період з 16.09.2012 по 21.08.2015) та інфляційні втрати у розмірі 45350,70 грн. (нараховані за загальний період з 16.09.2012 по 21.08.2015).

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Водночас, позивачем при розрахунку 3% річних та інфляційних втрат не враховано сум накопичених за період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року 2% перерахувань до гарантійного фонду та не враховано вірний початок періоду прострочення заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, здійснивши розрахунок 3% річних у межах визначених позивачем періоду, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних (за період з 25.10.2012 по 24.01.2013 на суму 35787,94 грн.; з 25.01.2013 по 13.12.2013 на суму 36159,28 грн., з 14.12.2013 по 21.08.2015 на суму 79757,95 грн. (з врахуванням перерахувань до гарантійного фонду з жовтня 2011 року по грудень 2012 року)) складає 5268,73 грн., а тому вимоги у даній частині, суд задовольняє частково.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат у межах визначеного позивачем періоду, суд встановив, що розмір інфляційних втрат (за період з листопада 2012 року по січень 2013 року на суму 35787,94 грн.; з лютого 2013 року по грудень 2013 року на суму 36159,28 грн., з січня 2014 року по серпень 2015 року на суму 79757,95 грн.) становить 58080,15 грн.

Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат в розмірі 45350,70 грн., що заявлені позивачем до стягнення, а тому дана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" (02105, м. Київ, вул. Тампере, будинок 13-Б, код ЄДРПОУ 04012721) на користь Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" (01010, м. Київ, вул. Аніщенка, будинок 3-Б, код ЄДРПОУ 04012615) заборгованість у розмірі 79757,95 грн., інфляційні витрати у розмірі 45350,70 грн., 3% річних у розмірі 5268,73 грн., судові витрати у розмірі 2607,55 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2015 р.

Суддя С.О. Турчин