Рішення № 52564035, 06.10.2015, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/304/15-ц

№2/504/467/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді Рідник І.Ю.

секретарів: Омелюх О.А., Твардовського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Комінтернівське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб з боку відповідача: ТРК «Круг», ТРК «Перший Міський», про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з даним позовом до відповідача, треті особи з боку відповідача ОСОБА_3 міські телеканали «Круг» і «Перший міський», посилаючись на те, що 03.09.2014 року по Одеському міському телеканалу «Круг» була трансляція прямого ефіру телепередачі «Наедине со всеми», де серед гостей передачі був громадський діяч ОСОБА_2 22.09.2014 року по Одеському міському телеканалу «Первый городской» була трансляція телепередачі «Первый отдел». В зазначеній телепередачі знову виступав громадський діяч ОСОБА_2 Під час ефірів ОСОБА_4 поширював відносно неї, як проти політичного діяча, недостовірну інформацію яка стосується її діяльності як голови Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. та порочить її честь, гідність і ділову репутацію. У звязку з чим, просить визнати недостовірною та такою, що порушує її особисті немайнові права, порочить честь, гідність та ділову репутацію, автором якої є ОСОБА_2 поширену: на веб-сайті: http://krug.com.ua за електронною адресою: http://krug.com.ua/news/22188; на веб-сайті: https://www.youtube.com за електронною адресою: https://www.youtube.com/watch?v= 0PCg3uioenw&feature=youtu.be; на веб-сайті: http://www.1tv.od.ua за електронною адресою: http://www.1tv.od.ua/project item/5764; на веб-сайті: https://www.youtube.com за електронною адресою: https://www.youtube.com/watch?v=LRCKplbBpxM; зобовязати ОСОБА_2 спросту-вати поширену ним недостовірну інформацію у той же спосіб як вона була розповсюджена та забезпечити вільний доступ користувачів; стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 (пять тисяч) гривень та судові витрати в розмірі 735.00 грн. на її користь.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити по підставам, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнав, зазначивши, що спір, який виник між позивачем і відповідачем щодо необхідності побудови берегозахисної буни в с.Крижанівка та негативних наслідків її зведення має характер наукового спору, який, згідно розясненням Пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи», не може розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства. А висловлювання відповідача, що за фактами порушення законодавства під час берегоукріплення в с.Крижанівка були порушені кримінальні провадження з приводу неправомірних дій ОСОБА_1 та інших посадових осіб Крижанівської сільської ради, ґрунтуються на листах ОСОБА_3 обласної прокуратури, прокуратури Комінтернівського району Одеської області, служби безпеки України. За таких обставин, вважає позов безпідставним та необґрунтованим і просить в його задоволенні відмовити.

Представники третіх осіб з боку відповідача в судове засідання не зявились, про час і місце повідомлялися належним чином, причину неявки суду не повідомили, у звязку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність представників третіх осіб.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно ст.3 Конституції України честь і гідність людини визнається найвищою соціальною цінністю.

Разом із цим, згідно ст.34 Конституції кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоровя населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сімї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом установлено, що предметом обговорення у ефірах на міських каналах телепередач «Наедине со всеми» і «Первый отдел» була тема будівництва берегозахисної буни в с.Крижанівка Комінтернівського району Одеської області, в наслідок чого виникла екологічна катастрофа у вигляді скупчення водоростів та їх бродіння на пляжах с.Крижанівка.

У телепередачах відповідачем висловлювалися свої оціночні судження, думки, погляди відносно виниклої проблеми. Будь-яких принизливих, брутальних висловлювань, чи висловлювань в непристойній формі на адресу

- 2 -

позивача, що принижує її гідність, честь та ділову репутацію, з боку відповідача не убачається.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

За змістом цієї норми свобода слова, преси як захисника інтересів громадськості, критики представників держави, висловлювання своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини.

Згідно ст.47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в постанові №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи» відповідно до ст.277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням субєктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (абз.3 п.19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст.10 Конвенції.

У абзаці 4 п.19 вказаної постанови ПВСУ зазначає, що якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй ч.1 ст.277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (ст.37 Закону України «Про пресу та інші засоби масової інформації», ст.65 Закону України «Про телебачення та радіомовлення») у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що позивач своїм правом на відповідь з метою спростування інформації, висвітленої відповідачем на телебаченні, не скористалася.

Оцінюючі надані сторонами докази в їх сукупності судом не встановлено фактів, які б доводили, що виступ відповідача в ефірах зазначених вище телепередач мотивований цілеспрямованими діями з метою принизити честь, гідність чи ділову репутацію позивача.

Крім цього, враховуючи те, що позивач є публічною особою сільським головою Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, межа допустимої критики відносно неї є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи, як зазначено у п.21 постанови. Отже, публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Як зазначено у п.21 постанови, суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету ОСОБА_7 Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської ОСОБА_8 Європи про право на недоторканість приватного життя.

У статтях 3,4,6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони полягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому, зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Суд не може не зазначити, що позивач, посилаючись на те, що вона є сільським головою, тобто є публічною особою, повинна приймати критику або висловлювання на свою адресу з відповідним порозумінням свого статусу.

Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації суд не вбачає.

Враховуючи, що вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації вони також задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст.3,34,68 Конституції України, ст.10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст.ст.16,270,277 ЦК України, ст.47-1 Закону України «Про інформацію» і керуючись ст.10,11,60, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_2, за участю третіх осіб з боку відповідача: ТРК «Круг», ТРК «Перший Міський», про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя