Рішення № 52563169, 20.10.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 жовтня 2015 рокуСправа № 913/737/15

Провадження №34/913/737/15

Суддя Іванов А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Луганської області матеріали справи № 913/737/15

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Інспекторат Україна», м. Одеса

до відповідача : ОСОБА_1 акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 130049 грн 20 коп.

при секретарі Ткаченко Д.І.

в засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2 представник за довіреністю № б/н від 12.09.2015;

від відповідача - ОСОБА_3 представник за довіреністю № 01-026-1848 від 25.12.2014

суть спору: позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інспекторат Україна», звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» борг за договором № 1236 ММ-АМК-1342-2014-усл. Від 15.04.2014 в сумі 75748 грн 70 коп., інфляційні нарахування в сумі 43961 грн 77 коп., пені у розмірі 7781грн 05 коп. за прострочення виконання зобовязання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного 15.04.2014 між сторонами договору № 1236 ММ-АМК-1342-2014 про надання інспекційних послуг.

Відповідач надав відзив (вх. 4278/15 від 05.10.2015) на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивача та просить відмовити у задоволенні позову. На думку відповідача стосовно заявленої до стягнення суми основного боргу: зобовязання по оплаті виконаних робіт для замовника (відповідача) виникають після надання оригіналів документів, зазначених у п. 3.3, 3.5 Договору; стосовно заявлених до стягнення інфляційних втрат відповідач вважає, що позивачем не надано суду обґрунтованості нарахування 3% річних та інфляційних втрат за вказаний у позові період; стосовно заявлених до стягнення вимог щодо стягнення пені відповідач просить застосувати строк позовної давності. Крім того, до відзиву відповідачем надано контр розрахунок позовних вимог, в якому він зазначає, що сума інфляційних нарахувань складає: 42740,38 грн

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.09.2015 позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 16.09.2015.

Розгляд справи відкладався.

Відповідачем надано заяву (вх. 354-559/15 від 13.10.2015), в якій він просить розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області у даній справі строком на 6 місяців рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання законної сили рішенням суду. В обґрунтування заяви посилається на знаходження його підприємства у м. Алчевськ Луганської області Залізнична станція, яка примикає до комбінату ст. Комунарськ Донецької залізниці. В результаті заборони залізничного сполучення по ст. Комунарськ, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» не мав можливості доставити продукцію своїм покупцям, а, отже, отримати кошти за реалізовану продукцію. Крім того, посилається на нестабільну ситуацію в Луганській та Донецькій областях, що призводить до постійних знеструмлень, що має наслідком перешкоди господарській діяльності та заважає належному виконанню зобовязань відповідача перед позивачем за договором. Вважає, що вказані обставини є винятковими та можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

В судовому засіданні 20.10.2015 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 20.10.2015 представник відповідача підтримав заяву про розстрочення виконання рішення та просив її задовольнити.

Представник позивача не заперечував проти задоволення заяви про рострочення виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив:

15.04.2014 між ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (замовник) та ТОВ «Інспекторат Україна» (виконавець) укладено договір надання інспекційних послуг.

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець згідно замовлень ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» надає інспекційні послуги, зазначені у додатках до Договору; візуальна інспекція, ідентифікація матеріалу, визначення ваги нетто товару та відбір проб та здійснення лабораторних аналізів.

Пунктом 3.3 Договору сторони узгодили, що виконавець надає замовнику за результатами кожної інспекції акт про проведення інспекції.

Згідно п. 3.5 Договору виконавець кожного місяця надає замовнику звіт про виконані роботи. Звіт повинен містити дату проведення інспекції, найменування інспектуємого груза, результати інспекції. Разом зі звітом надається акт приймання-передачі виконаних робіт із зазначенням вартості послуг та рахунок на оплату наданих послуг.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що замовник зобовязаний оплатити послуги виконавця згідно виставленого рахунку.

Пунктом 7 Договору сторони узгодили, що Договір вступає в силу з 15.04.2014 та припиняє свою дію 31.12.2014.

Відповідно до п. 8.1 Договору рахунки за проведені інспекції мають бути сплачені замовником протягом 30-ти календарних днів з моменту їх предявлення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем ТОВ «Інспекторат Україна» виконані взяті на себе зобовязання за Договором в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи:

за замовленням 1 - сертифікатами №№ UA 28198/1., UA 28198/2, UA 28198/3, UA 28198/4, UA 28198/5, UA 28198/6 та підписаним сторонами актом приймання-передачі виконаних робіт за № 14 0847/302;

за замовленням 2 - сертифікатом № UA 28381/1 та підписаним сторонами актом виконаних робіт № 14 0889/302 від 07.05.2014;

за замовленням 3 - сертифікатом № UA 28754 та підписаним сторонами актом приймання передачі виконаних робіт № 14-1176/302 від 17.06.2014;

за замовленням 3 сертифікатом № UA 28381 та підписаним сторонами актом приймання передачі виконаних робіт № 14 0969/302 від 20.05.2014.

В період з 30.04.2014 по 17.06.2014 відповідачу були виставлені на направлені рахунки за виконані роботи з інспектування, а саме: номер інспекції UA 28198 рахунок № 14-0847/302 від 30.04.2014 на суму 22982,40 грн, інспекція UA28381 рахунок № 14-0889/302 від 07.05.2014 на суму 27960,00 грн; інспекція UA 28381 рахунок № 14-0969/302 від 20.05.2014 на суму 27072,00 грн, інспекція UA 28754 рахунок № 14-1176/302 від 17.06.2014 на суму 16934,40 грн.

Відповідачем рахунок № 14-0847/302 від 30.04.2014 сплачений частково, залишок боргу за вказаним рахунком складає 3782,30 грн. Інші рахунки відповідачем станом на момент розгляду справи не сплачені.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, крім іншого, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Договір надання послуг є оплатним, а тому обовязок виконавця виконати певну роботу обумовлює обовязок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Наявними в матеріалах справи належними доказами (сертифікатами, актами приймання виконаних робіт, складеними у належній формі, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками, виставленими рахунками) підтверджується наявність заборгованості відповідача за Договором від 15.04.2014 в сумі 74748,70 грн. Зважаючи на викладене та враховуючи, що відповідачем станом на момент прийняття рішення не надано доказів сплати зазначеної суми заборгованості, суд вважає позовні вимоги в цій частині законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 74748,70 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як встановлено вище, оплата за надані послуги повинна бути здійснена протягом 30 календарних днів після їх виставлення. Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобовязань не розрахувався в обумовлений сторонами у Договорі строк. Враховуючи викладене, позивачем заявлена до стягнення сума інфляційних нарахувань:

період заборгованості 30.05.2014 04.08.2015 сума боргу 3782 грн індекс інфляції 1,591 інфляційне збільшення 2235,34 грн;

період заборгованості 07.06.2014 04.08.2015 сума боргу 27960,00 грн індекс інфляції 1,591 інфляційне збільшення 16524,36 грн;

період заборгованості 20.06.2014 04.08.2015 сума боргу 27072,00 грн індекс інфляції 1,575 інфляційне збільшення 15566,40 грн;

період заборгованості 17.07.2014 04.08.2015 сума боргу 16934,40 грн індекс інфляції 1,569 інфляційне збільшення 9635,67 грн.

За весь період позивач просить стягнути з відповідача 43961,77 грн інфляційних нарахувань.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, наданий позивачем за допомогою системи «Ліга-Закон» та «Законодавство» встановив, що розрахунок позивача не вірний, а стягненню підлягає:

період заборгованості 30.05.2014 04.08.2015 сума боргу 3782 грн індекс інфляції 1,575 інфляційне збільшення 2173,63 грн;

період заборгованості 07.06.2014 04.08.2015 сума боргу 27960,00 грн індекс інфляції 1,575 інфляційне збільшення 16068,20 грн;

період заборгованості 20.06.2014 04.08.2015 сума боргу 27072,00 грн індекс інфляції 1,559 інфляційне збільшення 15135,81 грн;

період заборгованості 17.07.2014 04.08.2015 сума боргу 16934,40 грн індекс інфляції 1,553 інфляційне збільшення 9362,74 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 42740,38 грн. Суд звертає увагу, що зазначена сума співпадає з розміром інфляційних втрат, яка зазначена відповідачем у контр розрахунку.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

Згідно ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов"язання.

Статтею ст.549 Цивільного колексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 11.1 Договору у разі порушення строків оплати за договором, замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Як вбачається з позовної заяви позивачем до стягнення заявлена сума пені, а саме:

період нарахування 30.05.2014 30.11.2014 сума боргу 3782 грн пеня 364,24 грн;

період нарахування 07.06.2014 07.12.2014 сума боргу 27960,00 грн пеня 2678,03 грн;

період нарахування 20.06.2014 20.12.2014 сума боргу 27072,00 грн пеня 2592,98 грн;

період нарахування 17.07.2014 17.01.2015 сума боргу 16934,40 грн пеня 2145,80 грн.

Суд вважає, що позивачем правомірно враховано встановлене законом шестимісячне обмеження періоду нарахування пені, однак, не прийнято до уваги те, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Так, у п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів» надано судам наступні розяснення щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що стягненню підлягає пеня, нарахована в наступні періоди:

період нарахування 23.08.2014 30.11.2014 сума боргу 3782 грн пеня 264,66 грн;

період нарахування 23.08.2014 07.12.2014 сума боргу 27960,00 грн пеня 2106,58 грн;

період нарахування 23.08.2014 20.12.2014 сума боргу 27072,00 грн пеня 2309,65 грн;

період нарахування 23.08.2014 17.01.2015 сума боргу 16934,40 грн пеня - 1808,50 грн.

Отже, за висновком суду, загальна сума пені, яка підлягає до стягнення, 6489,39 грн

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за прострочення виконання зобовязання у сумі 2557,68 грн. Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що він є арифметично вірним та відповідає вимогам закону та договору.

Відповідно до статті 44, 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1913,04 грн.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд вважає за можливе задовольнити заяву та розстрочити виконання рішення на шість місяців, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. (з наступними змінами та доповненнями) № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" надані судам наступні роз'яснення: розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

У п. 7.2 вищевказаної Постанови зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

До заяви про розстрочення виконання рішення відповідачем надано звіт про фінансові результати за перше півріччя 2015 року, з якого вбачається, відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі, його діяльність є збитковою (збитки склали 14820,42 тис. грн.)

З витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців вбачається, що ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» знаходиться у м. Алчевськ Луганської області.

У звязку з проведенням анти терористичної операції ситуація у Луганській області не є стабільною. Державна адміністрація залізничного транспорту телеграмою від 28.07.2014р. заборонила залізничне сполучення по деяких залізничних станціях Донецької та Луганської областей, що ускладнює господарську діяльність відповідача, оскільки звужується можливість доставки продукції споживачам та отримання оплати за неї. Також, відповідачем надано копію наказу № 686 від 11.08.2014 генерального директора ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», відповідно до якого у звязку з неодноразовим знеструмленням, відсутністю сировини ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» здійснило гарячу консервацію цехів основного виробництва.

З липня 2015 року ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» поступово відновлює свою роботу, наказом № 313 від 31.07.2015 після гарячої консервації основні засоби були введені в експлуатацію.

Боржником вживаються заходи щодо відновлення господарської діяльності та платоспроможності, що надасть можливість погасити заборгованість перед позивачем.

Враховуючи наявність обєктивних причин, що ускладнюють виконання рішення, готовність боржника сплачувати борг рівними частинами, а також те, що в даному випадку надана розстрочка надасть можливість ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» належним чином розрахуватись з позивачем та забезпечити повне виконання рішення, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення. Судом враховано, що надана розстрочка надасть можливість погасити борг поступово, не завдаючи шкоди господарській діяльності відповідача.

Керуючись ст. ст. 82-85, ст. 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 Акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (м. Алчевськ, Луганська обл., вул. Шмідта, 4, код ЄДРПОУ 25948585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інспекторат Україна» (м. Одеса, вул. Буніна, 10, код ЄДРПОУ 25948585) 127536,15 грн (сто двадцять сім тисяч пятсот тридцять шість грн пятнадцять копійок), з яких : 75748,70 грн сума заборгованості за договором; 42740,38 грн інфляційних нарахувань; 6489,39 грн пені; 2557,68 грн 3% річних. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 Акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (м. Алчевськ, Луганська обл., вул. Шмідта, 4, код ЄДРПОУ 25948585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інспекторат Україна» (м. Одеса, вул. Буніна, 10, код ЄДРПОУ 25948585) 1913,04 грн судового збору.

Рострочити виконання рішення на 6 місяців рівними частинами, починаючи з листопада 2015року з наступним графіком:

Листопад 2015 21574,86 грн.;

Грудень 2015 21574,86 грн.;

Січень 2016 21574,86 грн.;

Лютий 2016 - 21574,86 грн.;

Березень 2016 21576,86 грн.;

Квітень 2016 21576,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2015 року.

Суддя А.В. Іванов