Рішення № 52563164, 20.10.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 913/603/15

Провадження № 27/913/603/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк , м. Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Антрацит, Луганська обл.

про стягнення 143212,81 грн., -

Суддя Байбак О.І.

Секретар судового засідання Зоріна О.Г.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 05.10.2015 р.)

відповідача: не з'явився

встановив:

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк, м. Київ (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Антрацит, Луганська обл. (далі за текстом - відповідач) заборгованості за кредитним договором № КФ-2006637 від 07.06.2013 р. в загальному розмірі 143212,81 грн., з яких:

110469,00 грн. сума заборгованості за кредитом;

32714,35 грн. сума заборгованості за відсотками;

14,74 грн. розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту;

9,52 грн. розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків;

3,16 грн. - сума 3% річних від суми прострочених кредиту;

2,04 грн. сума 3% річних від суми прострочених процентів.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за укладеним між сторонами договором банківського обслуговування кредитним договором № КФ-2006637 від 07.06.2013 р. щодо сплати заборгованості за кредитом, та відсотків за його користування.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.08.2015 р. по справі № 913/603/15 позов прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В письмових поясненнях (вх.. № 3591/15 від 11.09.2015 р.) позивач наполягає на обґрунтованості власних позовних вимог, зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо сплати заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування ним.

20.10.2015 р. супровідним листом (вх.. № 4770 від 20.10.2015 р.) позивач надав суду додаткові документи, необхідні для розгляду справи.

Ухвалами господарського суду від 01.09.2015 р., від 22.09.2015 р., від 06.10.2015 р. розгляд даної справи відкладався в звязку з неявкою на судове засідання представника відповідача та ненаданням учасниками судового процесу витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду від 06.10.2015 р. за відповідним клопотанням представника позивача, суд продовжив строк розгляду даної справи на 15 днів.

На судове засідання 20.10.2015 р. прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену у позовній заяві, просить її задовольнити.

Відповідач відзиву на позов не надав, на судове засідання не зявився

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи суд вживав наступних заходів:

Як свідчить залучений до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 38) адресою Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, є АДРЕСА_1

Згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки згідно з листом УДППЗ «Укрпошта» № 7/3/2015 (http://ukrposhta.ua/robota-ukrposhti-v-doneckij-ta-luganskij-oblastyax) остання тимчасово не здійснює поштові відправлення до м. Луганськ, направлення копій процесуальних документів на адресу відповідача за допомогою пошти виявилося неможливим.

Однак, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд тричі розміщував на офіційному веб-порталі "Судова влада України" оголошення про час та місце розгляду даної справи (а. с. 3, 45, 60). Крім того, повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи здійснювалося за допомогою телефонограм (а. с. 4, 46).

Дані телефонограми прийняла бухгалтер відповідача ОСОБА_3, яка повідомила що відповідача на даний час в м. Антрацит, Луганської обл. немає, та пообіцяла повідомити останню про час та місце розгляду справи № 913/603/15.

Доказів наявності у відповідача інших засобів звязку матеріали справи не містять.

Враховуючи рекомендації, які містить інформаційний лист ВГСУ від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції", суд вжив всіх можливих заходів з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі документами та матеріалами, як це передбачено 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 07.06.2013 року між позивачем (далі Кредитор, Банк) та відповідачем (далі - позичальник) укладено Договір кредиту № КФ-2006637 (далі - Кредитний договір; а.с.14-17).

Відповідно де п. 1.1. Кредитного договору Кредитор надає ОСОБА_4 грошові кошти, надалі за текстом - «Кредит» у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, а ОСОБА_4 зобов'язується своєчасно повернути отриманий Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, а також виконати інші зобов'язання за цим Договором.

Відповідно до п. 1.1.1. Кредитного договору надання Кредиту здійснюється в сумі 172908,00 гривень (Сто сімдесят дві тисячі дев'ятсот вісім гривень 00 копійок), зі сплатою процентів за користування Кредитом в розмірі 26,99 % (Двадцять шість цілих дев'яносто дев'ять сотих процентів) річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до 06 червня 2016 року включно, на умовах визначених цим Договором.

Згідно з п. 1.1.2. Кредитного договору, повернення кредиту здійснюється у валюті надання кредиту, рівними частинами, до 10 числа кожного місяця, в сумі 4803 грн., починаючи з 10 липня 2013 р. та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом, визначеним в п. 1.1.1. цього договору. Останній платіж в рахунок погашення кредиту сплачується в розмірі фактичного залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 1.1.3. Кредитного договору у випадку невиконання ОСОБА_4 будь-якого з зобов'язань передбачених п. 3.3.14. цього Договору, процентна ставка за користування Кредитом встановлюється в розмірі 31,99 % (Тридцять одна ціла дев'яносто дев'ять сотих процентів) річних та починає застосовуватися до взаємовідносин Сторін за цим Договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) виконання зобов'язання та діє до дня (включно) виконання умов передбачених п. 3.3.14 цього Договору. При цьому Сторони погодили, що встановлення зазначеного розміру процентної ставки за користування кредитом по цьому договору не потребує додаткового двохстороннього погодження та внесення відповідних письмових змін до цього договору.

Відповідно до п. 1.1.4. Кредитного договору у разі прострочення кінцевого терміну повернення заборгованості за Кредитом, визначено в п. 1.1.1. цього Договору, процентна ставка за цим Договором встановлюється в розмірі 46,99 % (Сорок шість цілих дев'яносто дев'ять сотих процентів) річних, та починає застосовуватися до взаємовідносин Сторін за цим Договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) повернення заборгованості за Кредитом по день фактичного погашення простроченої заборгованості за Кредитом. При цьому Сторони погодили, що зазначене встановлення розміру процентної ставки за користування Кредитом по цьому Договору не потребує додаткового двохстороннього погодження та внесення відповідних письмових змін до цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору у випадку прострочення ОСОБА_4 строків сплати процентів, комісій а також прострочення строків повернення Кредиту (частини Кредиту) визначених цим Договором. ОСОБА_4 сплачує Кредитору пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє ОСОБА_4 від зобов'язань сплати у повному обсязі проценти і комісії передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору сторони домовилися у випадку невиконання або неналежне виконання (прострочення виконання тощо) ОСОБА_4 будь-якого зобов'язання за цим Договором є подіями при настанні яких припиняється кредитування Кредитором ОСОБА_4, а ОСОБА_4 здійснює дострокове повернення отриманого Кредиту, сплачує Кредитору проценти за користування Кредитом, комісії та можливі штрафні санкції. Для цього Кредитор надає під розписку ОСОБА_4 або-надсилає рекомендованим листом ОСОБА_4 відповідну письмову вимогу. У випадку невиконання зазначеної у вимозі суми та в термін зазначений у вимозі Кредитор по закінченню цього терміну має право звернути стягнення на предмет іпотеки/застави будь-яким способом за власним вибором Кредитора у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договору іпотеки чи скористатися іншими видами забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором, та/або пред'явити позов у відношенні ОСОБА_4 та задовольнити свої вимоги, що випливають з цього Договору з будь-якого майна ОСОБА_4.

Матеріали справи свідчать про те, що свої зобов'язання, визначені Кредитним договором, позивач виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в сумі 172908,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 37336445 від 07.06.2013 р. (а.с. 49) випискою про рух коштів на рахунку відповідача з 07.06.2013 р. по 03.08.2015 р. (а.с.10-13).

Проте, відповідач, свої зобовязання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним в повному обсязі не виконав, та після 24.07.2015 р. взагалі припинив сплачувати існуючу заборгованість.

ОСОБА_5 на 01.08.2015 року розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем становить:

Сума заборгованості за кредитом - 110 469,00 грн., з яких 62439 грн. є простроченою заборгованістю;

Сума заборгованості за відсотками - 32 714,35 грн.;

Крім того, в звязку з простроченням відповідачем виконання своїх зобовязань, що мали місце при виконанні останнім умов договору, позивачем також нараховано штрафні санкції та річні за період прострочення з 11.07.2013 р. по 15.12.2013 р., а саме:

Пені за несвоєчасне повернення кредиту - 14,74 грн.;

Пені за несвоєчасне повернення відсотків - 9,52 грн.;

Три проценти річних від суми простроченого кредиту - 3,16 грн.;

Три проценти річних від суми прострочених процентів - 2,04 грн.;

Факт оплати існуючої заборгованості після звернення позивача до суду з позовом по даній справі позивачем заперечується.

Обставини щодо несплати існуючої заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 2 ст. 10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було зазначено вище, факт належного виконання позивачем своїх зобовязань за кредитним договором № КФ-2006637 від 07.06.2013 р. та порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо сплати кредиту, процентів за його користування підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.

Однак, як вже було зазначено вище, за змістом п. 1.1.1.-1.1.2. кредитного договору остаточне повернення відповідачем кредиту має відбутися до 06.06.2016 р., а його повернення повинно відбуватися з 10.07.2013 р. рівними частинами до 10 числа кожного місяця по 4803 грн.

Таким чином, станом на 11.06.2015 р. (дата звернення позивача до суду), відповідач згідно з графіком повинен був сплатити 124878 грн., проте заборгованість у відповідному розмірі повністю не оплатив, сплативши лише 62439 грн., що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку, та не заперечується позивачем ОСОБА_5 на вказану дату заборгованість відповідача згідно з графіком погашення заборгованості становить 62439 грн. (124878 62439=62439), і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В іншій частині позову про стягнення заборгованості в сумі 48030 грн. слід відмовити, оскільки вимоги про її стягнення позивачем заявлені передчасно, а строк виконання відповідачем своїх зобовязань щодо її сплати ще не настав.

Суд також враховує, що право вимоги дострокового повернення кредиту позивач має право реалізувати в порядку, визначеному п. 5.3. кредитного договору, тобто шляхом надання під розписку відповідачу або - надсилання рекомендованим листом відповідачу відповідної письмової вимоги про дострокове повернення кредиту. У випадку невиконання відповідачем відповідної вимоги в обумовлений позивачем строк права останнього можуть вважатися порушеними, що в свою чергу надасть йому право вимагати дострокового повернення кредиту в судовому порядку.

Проте, позивач при зверненні до суду з позовом по даній справі не надав суду доказів надсилання відповідачу відповідної вимоги в порядку, визначеному п. 5.3. кредитного договору.

Посилання представника позивача в судовому засіданні на неможливість надсилання такої вимоги через не надсилання до м. Антрацит, Луганської області, де зареєстрований відповідач, поштових відправлень УДППЗ «Укрпошта» та курєрською службою ТОВ «КСД-Київ-2013», суд вважає безпідставними, оскільки по-перше, матеріали справи не містять самої вимоги позивача, яку останній нібито мав намір надіслати відповідачу, по-друге, не надав суду жодних доказів звернення до відповідача шляхом передачі електронних повідомлень, факсограм, телефонограм, не скористався іншими альтернативними службами доставки пошти (аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 р. по справі № 913/8229/15), та не надав суду доказів неможливості вчинення відповідних дій.

Крім того, позивач, в обумовленому законом порядку, не ініціював внесе неня змін до умов кредитного договору, зокрема в п. 5.3 цього договору, який, як він вважає неможливо виконати.

Таким чином, позивач має право вимагати сплати заборгованості за кредитним договором, яка не стягнута за даним судовим рішенням, згідно з графіком погашення заборгованості, або в повному обсязі, після виконання вимог п. 5.3. кредитного договору, та подальшого не виконання даного пункту договору відповідачем.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач неодноразово прострочував виконання своїх зобовязань за кредитним договором щодо сплати процентів за користування кредитом, з нього на користь позивача підлягають стягненню річні в сумі 3,16 грн. за прострочення сплати заборгованості по тілу кредиту що мали місце в період прострочення з 11.07.2013 р. по 18.07.2013 р. та річні в сумі 2,04 грн. за прострочення сплати процентів, що неодноразово мали місце період прострочення з 11.07.2013 р. по 15.12.2013 р.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що

встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідач допустив порушив свої зобовязання за договором кредитним договором № КФ-2006637 від 07.06.2013 р. щодо строків повернення кредиту, та сплати процентів, позивачем обґрунтовано нараховано йому пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період прострочення з 11.07.2013 р. по 18.04.2013 р. в сумі 14,74 грн.., а так само пеню за несвоєчасне повернення відсотків за періоди прострочення, які мали місце з 11.07.2013 р. по 15.12.2013 р. в сумі 9,52 грн.

Розглянувши зазначені позовні вимоги в цій частині, суд приходить до висновку про їх законність та обґрунтованість, в звязку з чим, вони також підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд враховує наступне:

За змістом ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Позивач при зверненні до господарського суду з позовом по даній справі судовий збір не сплачував, оскільки він звільнений від його сплати на підставі п. 22 ст. 5 Закону України Про судовий збір.

За таких обставин з відповідача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 1877,74 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: 94613, АДРЕСА_2; ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (адреса: 01014, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-б; код ЄДРПОУ: 3404702) заборгованість за кредитним договором № КФ-2006637 від 07.06.2013 р. в загальному розмірі 95182,81 грн. з яких:

62439 грн. сума заборгованості за кредитом;

32714,35 грн. сума заборгованості за відсотками;

14,74 грн. розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту;

9,52 грн. розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків;

3,16 грн. - сума трьох процентів річних від суми прострочених кредиту;

2,04 грн. сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: 94613, АДРЕСА_2; ІПН: НОМЕР_1) до Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Київському районі м. Харкова Харківської області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999675; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; Код банку отримувача (МФО): 851011; Рахунок отримувача: 31214206783004; Код класифікації доходів бюджету: 22030001) 1877,74 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Байбак О.І.