Постанова № 52562127, 15.10.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа № 921/268/15-г/6

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Юрченко Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "Стар Софт", за № 76 від 27.07.15

на рішення господарського суду Тернопільської області від 09.07.15

у справі № 921/268/15-г/6

за позовом ТзОВ "Стар Софт", м. Тернопіль

до відповідача-1 Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача-2 ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, м. Тернопіль

про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна, протоколу їх проведення та про визнання недійсним акту державного виконавця щодо проведення електронних торгів.

за участю представників:

від відповідача-1 - Санжара О.М. - представник;

від відповідача-2 - Мацько М.В. - представник;

від позивача та від третьої особи - не з'явилися;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 921/268/15-г/6 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Гриців В.М. введено суддю Данко Л.С., з підстав, викладених у розпорядженні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.15 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 10.09.15.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.15 до складу судової колегії внесено зміни -замість суддів Давид Л.Л. та Данко Л.С. введено суддів Гриців В.М. та Юрченка Я.О. з підстав, викладених у розпорядженні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.15 розгляд справи відкладено на 24.09.15.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.15 розгляд справи відкладено на 15.10.15.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.05.15 у даній справі здійснено заміну первісного відповідача 1 з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області на Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області у зв'язку з тим, що Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області є лише відокремленим підрозділом Головного управління юстиції у Тернопільській області, дана обставина підтверджується Положенням про відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області, затвердженого наказом ГУЮ у Тернопількій області №23/44 від 18.04.14.

У Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців відсутні відомості щодо Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 09.07.15 року (суддя - Шумський І.П.) в задоволені позову відмовлено.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що наведені ТОВ "Стар Софт" порушення, пов'язані з діями ДВС при підготовці торгів не можуть слугувати підставою для визнання недійсними самих торгів, організованих ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в порядку позовного провадження.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що на обставини, викладені в позові щодо вчинення (за твердженням ТОВ "Стар Софт") порушень з боку ДВС, товариство посилалось у своїй скарзі, поданій в порядку ст.121-2 ГПК України по справі №14/70-1184. У зв'язку з чим, їм вже надавалась правова оцінка, за наслідками якої доводи скржника було спростовано, а задоволена судом вимога скаржника в частині недотримання органом ДВС встановлених строків передачі документів для публікації з метою призначення електронних торгів, також торкалась дій виконавчої служби, котрі передували торгам та, на думку суду, не вплинула в цілому на законність торгів.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.07.15 у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Стар Софт» задоволити.

При цьому, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.

Зокрема, апелянт вказує на те, що на момент проведення електронних торгів не існувало нерухомого майна яке було предметом продажу на електронних торгах, оскільки здійснення самочинного будівництва до проведення спірних торгів призвело до того, що майно набуло інших індивідуальних ознак ніж те, що зазначено у правовстановлюючих документах позивача. Однак, право власності на нерухоме майно з іншими індивідуальними ознаками, а саме частину нежитлового приміщення літ.(А-1) заг.пл.28,8 кв.м та нежитлове приміщення заг.пл.23,9 кв.м за адресою м. Тернопіль, вул..Шашкевича,3, на день проведення спірних торгів у боржника ТОВ «Стар Софт» не виникло.

Зважаючи на наведене, скаржник зазначає про те, що оскільки на момент опису та оцінки майна було здійснено самочинне будівництво нерухомого майна, внаслідок чого таке майно не могло бути відчужено, і , відповідно, не могло бути предметом купівлі - продажу, в тому числі і при проведення спірних електронних торгів.

Відтак, на думку апелянта, зміст спірного правочину (протоколу проведення електронних торгів) з реалізації цього майна, суперечать ст.656 ЦК України, ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» та п.1 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Проте, місцевим господарським судом, як зазначає скаржник, не взято до уваги наведені обставини, що призвело, на його думку, до прийняття неправильного рішення у даній справі.

Також, у поданому скаржником клопотанні про долучення доказів №95 від 25.08.15, зазначено, що, крім зазначеного вище, місцевим господарським судом в оскаржуваному рішення зазначено також про те, що позивач посилається на обставини, яким вже було надано правову оцінку в чинних судових актах по справі №14/70-1184. Проте, скаржник вказує на те, що на момент подання апеляційної скарги ухвала Господарського суду Тернопільської області від 25.02.15 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.15 у справі №14/70-1184 скасовані постановою Вищого господарського суду з тих підстав, що обставини щодо самовільного будівництва спірного приміщення за адресою АДРЕСА_1 залишились поза увагою судів.

8 вересня 2015 року до суду від Головного територіального управління юстиції у Тернопільської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залиши оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з підстав законності та обґрунтованості рішення суду. При цьому, відповідач 1 зазначив, що проведення реконструкції спірних приміщень без дозволів та погоджень не позбавляє ТОВ «Стар Софт» права власності на такі об'єкти, та не може слугувати, на думку відповідача 1, в силу ЗУ «Про виконавче провадження» перешкодою для примусової реалізації майна боржника.

10 вересня 2015 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідач 2, в якому останній просить залишити рішення Господарського суду Тернопілької області від 09.07.15 у даній справі без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що ТОВ «Стар Софт» жодним чином не доведено у чому саме полягає порушення або оспорювання його прав, свобод чи інтересів, не вказано також які саме його права порушені спірними електронними торгами. Також, відповідачем 2 зазначено, що місцевим господарським судом правомірно зазначено про те, що організатором електронних торгів, яким є відповідач 2, не здійснюється перевірка документів на відповідність вимогам законодавства. Порушень положення процедури проведення оспорюваних електронних торгів, в тому числі зі строни організатора, позивачем не наведено.

10 вересня 2015 року надійшов відзив від третьої особи, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення з підстав її необґрунтованості.

23 вересня 2015 року до суду від апелянта надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення судом іншої справи № 14/70-1184, оскільки скаржник вважає , що під час розгляду судом справи № 14/70-1184 будуть досліджені та встановлені обставини, як мають значення для розгляду даної справи. Зокрема, такими обставинами, на думку апелянта, є встановлення факту існування нерухомого майна з наступними ідентифікаційними ознаками: частина нежитлового приміщення літ.(А-1) заг.пл.28,8 кв.м та нежитлове приміщення заг.пл.23,9 кв.м за адресою м. Тернопіль, вул..Шашкевича,3, належності такого майна боржнику у виконавчому провадженні та можливість його оцінки та передачі на реалізацію як майна боржника.

У судовому засіданні розглянуто подане скаржником клопотання про зупинення та не знайдено підстав для його задоволення зважаючи на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пунктом 3.16 постанови Пленуму ВГС України №18 від 16.12.11 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Оцінивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі зважаючи на те, що обставини, які мають значення для даної справи, а саме порушення державним виконавцем строку надіслання документів для призначення електронних торгів з реалізації спірного нерухомого майна, встановлені в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 25.02.15 у справі №14/70-1184, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.15 та постановою Вищого господарського суду України від 22.07.15 в цій частині .

Щодо посилання скаржника на необхідність встановлення факту належності позивачу майна яке було передано на реалізацію на електронних торгах, то суд апеляційної інстанції не позбавлений можливості встановити зазначені обставини в процесі розгляду даного спору, крім того у даному випадку необхідним є дослідження можливості передачі на реалізацію нерухомого майна яке по своїй природі є самочинним будівництвом.

Відтак, як зазначено вище, клопотання скаржника про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Позивач та третя особа участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що розгляд справи вже відкладався, беручи до уваги те, що у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для перегляду рішення в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача та третьої особи.

У судовому засіданні присутні представники навели свої доводи, міркування та заперечення, викладені безпосередньо у поданих відзивах на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення присутніх представників, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Тернопільської області від 17.09.09 у справі №14/70-1184, яке набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.10 та залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.04.10, позовні вимоги ВАТ "ФОЛЬКСБАНК" до ТОВ "Стар Софт" задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення:

- 1 196 240 (один мільйон сто дев'яносто шість тисяч двісті сорок) доларів США 01 цент суми неповерненого кредиту, що по офіційному курсу НБУ станом на 14.05.2009р. становить 9 121 569,32 грн.);

- 78 419 (сімдесят вісім тисяч чотириста дев'ятнадцять) доларів США 97 центів заборгованості по несплачених процентах за користування кредитом, що по офіційному курсу НБУ станом на 14.05.2009р. становить 597 967,95 грн.;

- 3837 (три тисячі вісімсот тридцять сім) доларів США 97 центів пені за порушення строків повернення кредиту, що по офіційному курсу НБУ станом на 14.05.2009р. становить 29 565 грн.;

- 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2 червня 2010 року на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 17 вересня 2009р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03 лютого 2010 року видано судовий наказ за № 14/70-1184.

В процесі здійснення примусового виконання вищезазначеного наказу суду, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Тернопільській області проведено опис та арешт майна боржника, а саме частини нежитлового приміщення під літерою А, площею 31,3 кв.м. та частини нежитлового приміщення площею 16,4 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Всього площею - 47,7 кв.м..

За наслідками вчинення даних дій посадовою особою ДВС 13.07.10 складено Акт опису та арешту серії АА 408453.

ТОВ "Стар Софт" набуло право власності на частину нежитлового приміщення під літерою А заг.пл.31,3 та нежитлове приміщення заг.пл.16,4 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 04.04.06 та від 11.08.06.

Зазначені об'єкти нерухомості, рахувались за боржником як за власником нежитлових приміщень на праві приватної власності.

Дані приміщення відповідно до акта опису й арешту майна від 13.07.10 були передані на відповідальне зберігання директору ТОВ "Стар Софт" ОСОБА_5. При цьому, були встановлені певні обмеження на права користування ними, зокрема : не розтрачувати, не пошкоджувати, не підмінювати.

З метою визначення вартості описаного майна, державним виконавцем неодноразово призначалась відповідна оцінка.

Востаннє, оцінка вартості арештованого майна боржника здійснена ОСОБА_6, про що 03.11.14 складено відповідний висновок.

Так, за наслідками даного експертного дослідження, оцінювачем констатовано, що вартість приміщень, що належать на праві власності ТОВ "Стар Софт" та знаходяться у м. Тернополі по вул. Шашкевича,3 складає 286 651 грн.

Вважаючи визначену вартість нерухомості недостовірною, боржник не погодився із результатами проведеної оцінки та в передбаченому ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" порядку звернувся до державного виконавця про призначення рецензування звітів оцінювачів.

Постановою від 25 листопада 2014 року орган виконання прийняв рішення про необхідність призначення рецензування звітів про оцінку майна та визначив особу, яка дане рецензування має провести.

26 листопада 2014 року експертом ОСОБА_7 проведено рецензування Звіту про оцінку нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, відповідно до якого останній визнаний таким, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Предметом оцінки були частина нежитлового приміщення під літерою А-1 заг.пл.28,8 кв.м та нежитлове приміщення заг.пл.23,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Всього - 52,7 кв.м., тобто на 5 кв.м більше, ніж зазначено у правоустановчих документах. Така невідповідність виникла внаслідок самовільного перепланування приміщень власником - боржником.

За даними технічного паспорту слідує, що роботи з реконструкції даних приміщень, внаслідок якої збільшилась їхня площа на 5 м. кв. були проведені ТОВ "Стар Софт" ще станом на 06.08.09.

Рецензія на звіт про оцінку майна, а саме нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, яка виконана оцінювачем - ОСОБА_7 та датована 26.11.2014р., надійшла на адресу відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ - 27.11.2014р.

В мережі Інтернет на сайті електронних торгів "СЕТАМ" (https://torgi.minjust.gov.ua/) повідомлення про реалізацію вказаних нежитлових приміщень опубліковано 30.11.14 із визначенням дати проведення аукціону о 9:00 год. на 30.12.14.

В подальшому, згідно з Протоколом проведення електронних торгів №30325 від 30.12.14 частина нежитлового приміщення під літерою А-1 заг.пл.28,8 кв.м та нежитлове приміщення заг.пл.23,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 були реалізовані.

Торги проведено ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

За наслідками торгів складено Акт державного виконавця про проведенні електронні торги від 03.02.15 переможцем яких став - ОСОБА_2

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 10.04.15 за ОСОБА_2 визнано право власності на спірні приміщення по АДРЕСА_1

За його змістом, переможцем торгів сплачено вартість спірного майна з урахуванням самочинного перепланування, здійсненого боржником.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 10.04.15 залишено без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 11.06.15 за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Стар Софт".

З матеріалів справи вбачається, що в даній господарській справі ТОВ "Стар Софт" просить суд визнати недійсними електронні торги з реалізації названого нерухомого майна, протокол їх проведення та визнати недійсним акт державного виконавця щодо проведення електронних торгів у відповідній частині, при цьому посилаючись на те, що нерухоме майно, яке стало предметои продажу на спірних торгах є самочинним будівництвом та не могло бути об'єктом продажу на електронних торгах, крім того позивачем зазначено про порушення органами ДВС норм ЗУ «Про виконавче провадження».

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу належить на праві власності частина нежитлового приміщення загальною площею 31.3 кв.м. та нежитлове примущення загальною площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Також, відповідно до акту опису та арешту майна від 13.07.10 державним виконавцем накладено арешт на частину нежитлового приміщення загальною площею 31.3 кв.м. та нежитлове примущення загальною площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Проте,як вбачається з висновку про вартість об'єкта від 03.11.14, здійснено фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6, об'єктом оцінки була частина нежитлового приміщення під літерою А-1 заг.пл.28,8 кв.м та нежитлове приміщення заг.пл.23,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Всього - 52,7 кв.м., тобто на 5 кв.м більше, ніж зазначено у правоустановчих документах. Така невідповідність, як зазначено вище, виникла внаслідок самовільного перепланування приміщень власником - боржником. Оцінене приміщення і стало предметм продажу на спірних електронних торгах

Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною другою ст.376 ЦК України визначено, що особа, яка здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Слід зазначити, що в розумінні ст.376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта, здійснених без одержання дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно - будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об'єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акта приймання в експлуатацію, незалежно від того значились вони до одержання акта приймання в проектній документації чи ні вважаються самочинним (постанова Верховного Суду України від 04.12.13 у справі №6-130цс13).

В матерілах справи відсутні докази отримання позивачем дозволів на перепланування належних йому нежитлових приміщень, що призвело до збільшення їх площі на 5 кв.м. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла виновку стосовно того, що нежитлові приміщення, які передані на торги, а саме частина нежитлового приміщення під літерою А-1 заг.пл.28,8 кв.м та нежитлове приміщення заг.пл.23,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 в частині 5 кв.м. є самочинним будівництвом.

При цьому, та обставина, що приміщення, яке стало предметом продажу на торгах, а саме частина нежитлового приміщення під літерою А-1 заг.пл.28,8 кв.м та нежитлове приміщення заг.пл.23,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 набуло статусу самочинного будівництва внаслідок його перепланування, не заперечується сторонами у справі.

Посилання відповідачів на те, що здійснення господарським товариством самочинного, без відповідних дозволів та погоджень перепланувань нежитлових приміщень, не позбавляє останнього права власності на такі об'єкти, спростовуються судом апеляційної інстанції, оскільки враховуючи положення ст.376 ЦК України та позицію Верховного Суду України викладену вище, внаслідок перепланування об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

В матерілах справи відсутні докази набуття скаржником права власності на самочинне будівництво, а саме переплановані об'єкти нерухомості - частину нежитлового приміщення під літерою А-1 заг.пл.28,8 кв.м та нежитлове приміщення заг.пл.23,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Оцінючи позовні вимоги у даній справі, колегія судів апеляційної інстанції зазначає, що підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням (у даному випадку Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів).

Відповідно до п.1 Розділу 1 Тимчасового порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №656/5 від 16.04.14 «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

Як зазначено вище, в матеріалах справи відсутні докази належності майна переданого на електронні торги боржнику - позивачу у справі.

Відповідно до п.2 Розділу 2 Тимчасового порядку державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення 10-денного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує і направляє до відповідного структурного підрозділу головного територіального управління юстиції у місті Києві та областях, що забезпечує реалізацію повноважень з питань державної виконавчої служби (далі - регіональний орган державної виконавчої служби), для проведення реалізації майна такі документи:

1) копію виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідку державного виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

2) копію акта опису й арешту майна;

3) копії документів, що характеризують майно, та копії правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності або право користування майном;

4) копії документів, що підтверджують вартість майна (експертний висновок, акт оцінки майна);

5) у разі продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, - довідку про розмір частки державної власності в статутному фонді підприємства-боржника та копію повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника;

6) інші необхідні документи, передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (зі змінами).

Пунктом 3 вказаного Тимчасового порядку передбачено, що керівник регіонального органу державної виконавчої служби, начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України після отримання документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до п'яти робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, а у разі якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються до органу державної виконавчої служби, який їх направив, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства документи передаються Організатору для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему не пізніше наступного робочого дня з дня отримання документів.

Як зазначено вище, державним виконавцем складено акту опису та арешту майна від 13.07.2010 року. Державним виконавцем накладено арешт на частину нежитлового приміщення загальною площею 31.3 кв.м. та нежитлове приміщення загальною площею 16,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, на це майно позивачем набуто право власності та отримано правовстановлюючі документи. Зазначені документи мали бути належним чином, відповідно до вимог Тимчасового порядку, перевірені, і лише після цього надіслані Оргінізації для проведення торгів. При цьому, в порушення зазначених вимог, державним виконавцем передано на торги інше нерухоме майно, ніж те, яке підлягало опису та арешту, та на яке позивачем отримано правовстановлюючі документи.

Оцінивши все вищенаведене, колегія судів зазначає, що предметом реалізації на електронних торгах, може бути лише майно, яке належит боржнику та на яке накладено арешт. Як вбачається з протоколу проведення електронних торгів №3032 від 30.12.14, який є предметом спору у даній справі, у ньому зазначено про реалізацію частини нежитлового приміщення під літерою А-1 заг.пл.28,8 кв.м та нежитлове приміщення заг.пл.23,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, проте, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи спірні приміщення в частині 5 кв.м. є самочинним будівництвом на яке позивачем не оформлено право власності у встановленому порядку.

Таким чином, це нерухоме майно (самочинно переплановане, на яке не оформлено право власності) не може бути об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку, на нього не можу бути звернено стягнення за виконавчими документами у тому числі продаж його з прилюдних торгів (постанова Пленуму ВСС України №6 від 30.03.12 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)»).

Відтак, зважаючи на передачу на торги майна, докази належності якого боржнику в матерілах справи відсутні, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про порушення вимог Тимчасового порядку, що є підставою для визнання торгів недійсними, дана обставина не була врахова місцевим господарським судом під час прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до п.3.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №11 від 29.05.13 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за змістом положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Міністерством юстиції України від 15.12.99 № 74/5, державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна проводяться спеціалізованими організаціями, з якими Державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 названої Інструкції). З урахуванням правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів, у тому числі складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, слід мати на увазі, що складання такого акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку. Предметом спору може бути як протокол відповідних торгів із зазначенням сторін та істотних умов, так і договір купівлі-продажу, якщо він укладався. При цьому неоскарження позивачем у порядку статті 121- - 2 ГПК дій або бездіяльності органу Державної виконавчої служби під час виконання судового рішення не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до п.1 Розділу 7 Тимчасового порядку після закінчення електронних торгів на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів по лоту у день проведення таких електронних торгів або не пізніше наступного робочого дня.

На підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня формування протоколу здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно (п.1 Розділу 9 Тимчасового порядку). Гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від органу державної виконавчої служби повідомлення про повний розрахунок переможця електронних торгів за придбане майно (п.2 Розділу 9 Тимчасового порядку).

Після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги або акт про реалізацію предмета іпотеки і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований (п.4 Розділу 9 Тимчасового порядку).

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством (п.8 Розділу 9 Тимчасового порядку).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах (у даному випадку електронних), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (постанова ВСУ від 13.02.13 у справі №6-174цс12).

Отже, враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

При цьому підставою для визнання торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком.

Зважаючи на встановлення судом апеляційної інстанції факту порушення державним виконавцем правил, встановлених Тимчасовим порядком проведення торгів, а саме передачі та реалізації на торгах майна, яке не належить боржнику, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позову в частині визнання недійсним протоколу проведення торгів та акта державного виконавця щодо проведення електронних торгів.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне зазначити, що із змісту п.п. 1, 2 розділу II Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5 слідує, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення 10-денного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна або у разі відсутності таких заперечень готує для проведення реалізації майна документи, передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, і направляє їх до відповідного структурного підрозділу головного управління юстиції у місті Києві та областях, які беруть участь в експерименті, що забезпечує реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України. У разі проведення рецензування звіту про оцінку майна зазначені документи готуються та направляються (передаються) не пізніше трьох робочих днів з дня закінчення 10-денного строку на оскарження у судовому порядку сторонами виконавчого провадження оцінки, визначеної за результатами рецензування такого звіту.

У спірних правовідносинах, дана правова норма органом ДВС дотримана не була, та як наслідок, процедура реалізації майна боржника була ініційована органом державної виконавчої служби передчасно.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна.

Натомість, згідно пунктів 63-64 Національного стандарту № 1 рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки. Рецензія не повинна містити власного висновку про вартість об'єкта оцінки. Будь - які судження про вартість об'єкта оцінки, виражені у грошовій формі, можуть відображатися рецензентом виключно у формі звіту про оцінку майна, складеному у повній формі відповідно до вимог національних стандартів.

Таким чином, органом ДВС недотримано також встановлених нормативно правовим актом строків передачі документів для публікації з метою призначення електронних торгів.

Даний факт встановлено в ухвалі Господарського суду Тернопільської області від 25.02.15 у справі №14/70-1184, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.15 та постановою Вищого господарського суду України від 22.07.15 в цій частині.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на вищенаведені обставини, які не були враховані місцевим господарським судом під час прийняття рішення, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, як підтверджені належними та допустимими доказами у справі, та скасування рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.07.15 у даній справі.

Крім того, судова колегія зазнача, що зважаючи на виникнення даного спору з вини органу ДВС, що підтверджується обставинами наведеними вище, судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції слід поклати на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ "Стар Софт" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.07.15 у справі №921/268/15-г/6 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов задовольнити. Визнати недійсними електронні торги від 30.12.2014 року з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: частини нежитлового приміщення під літерою А-1 заг.пл.28,8 кв.м та нежитлове приміщення заг.пл.23,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 в системі «СЕТАМ». Визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №30325 від 30.12.2014 року з реалізації нерухомого майна, а саме: частини нежитлового приміщення під літерою А-1 заг.пл.28,8 кв.м та нежитлове приміщення заг.пл.23,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 в системі «СЕТАМ». Визнати недійсним та скасувати акт державного виконавця про проведені електронні торги від 03.02.2015 року з реалізації арештованого майна, а саме: частини нежитлового приміщення під літерою А-1 заг.пл.28,8 кв.м та нежитлове приміщення заг.пл.23,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (вул.Грушевського,8, м.Тернопіль,46021, код ЄДРПОУ 34905804) на користь ТОВ «Стар Софт» (вул..Шашкевича,3/71, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 21133679) 1218 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

4. Стягнути Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (вул.Грушевського,8, м.Тернопіль,46021, код ЄДРПОУ 34905804) на користь ТОВ «Стар Софт» (вул..Шашкевича,3/71, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 21133679) 609 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.10.15

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Юрченко Я.О.