Постанова № 52562083, 20.10.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р.Справа № 916/1579/15-гОдеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: ОСОБА_1, суддів Воронюка О.Л. та Лашина В.В.,

(склад судової колегії сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями)

при секретарі судового засідання - Станковій І.М.

за участю представників:

Прокурори Одеської області м. Одеси - прокурора Закерничкої І.П.

РВ ФДМ України по Одеській області ОСОБА_2 (на підставі доручення),

ТОВ „Мрія 2 ОСОБА_3 (на підставі доручення),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія 2 на рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2015 р. по справі № 916/1579/15-г за позовом прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія 2 про внесення змін до договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2015 р. прокурор м. Одеси (далі прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі РВ ФДМ або позивач) звернувся з позовною заявою до господарського суду Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія 2 (далі відповідач або ТОВ) про внесення змін до договору оренди від 19.07.2004р. із змінами та доповненнями, укладеного між РВ ФДМ та ТОВ на цілісний майновий комплекс „Нефон, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Терешкової, 21, м. Одеса, вул.. Базарна, 92Б, м. Одеса, вул.. Костанді, 33, терміном на пять років, згідно акту приймання-передачі 19.07.2004р. Зокрема Прокурор просив:

викласти п. 3.1 розділу 3 Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефон від 19.07.2004р. (зі змінами та доповненнями) у наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі ОСОБА_1 розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011р. № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку 12 660 грн. 89 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

викласти п. 3.2 розділу 3 Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефон від 19.07.2004р. (зі змінами та доповненнями), в наступній редакції: Орендна плата за місяць оренди вересень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди серпень 2011 року на індекс інфляції за вересень 2011 року включно.

викласти розділ 5 Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефон від 19.07.2004р. (із змінами та доповненнями) доповнити пунктом 5.14. „Ці зміни діють з 20 вересня 2011 року, є невідємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефрон від 19.07.2004р.

викласти розділ 5 Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефон від 19.07.2004р. (із змінами та доповненнями) доповнити пунктом 5.15. „ Протягом місяця з дня набрання рішення суду законної сили, орендар зобовязується сплатити до Державного бюджету орендну плату, донараховану з 20.09.2011р. та за кожний наступний місяць з урахуванням раніше проведених платежів.

В обґрунтування позову прокурор послався на норми чинного законодавства України, а також зазначив, що 19.07.2004 р. між РВ ФДМ ( орендодавець) та ТОВ ( орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон №728 (надалі Договір), відповідно до п.1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, юридична адреса: м.Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 21028008 (надалі підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, складеного станом на 31.05.2004р. та затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 07.07.2004р. № 526, складає: основні засоби, усього: 3 939,7 тис. грн.; знос основних засобів: 1 721,6 тис. грн.; основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу: 625,6; вартість майна, що передається в оренду 625,6 тис. грн.

У подальшому до зазначеного Договору внесено зміни додатковим угодами, у тому числі договором від 02.06.2008р. про внесення змін, яким Договір від 19.07.2004р. № 728 викладено в новій редакції, зокрема внесені зміни до розрахунку орендної плати та продовжено термін дії договору до 19.07.2018р. Відповідно до договору від 02.06.2008р. про внесення змін до Договору від 19.07.2004р. № 728 була застосована орендна ставка, яка передбачена Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27.12.2006 № 1846). та орендна плата становила 4 195 грн. 67 коп. за базовий місяць без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 3.6 договору, ст. 21 Закону України Про оренду державного та комунального майна, п. 3.4 Типового договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000р. № 1774 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 за № 935/5151. розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 961 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 і від 04.10.1995 № 786, яка набрала чинності з 20.09.2011, знов затверджені нові орендні ставки за використання державного майна, у т. ч. за використання цілісних майнових комплексів.

З дня набрання чинності зазначеної постанови Кабінету Міністрів України орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів лікеро-горілчаної та виноробної промисловості становить 25%.

Таким чином, орендна плата за використання цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон за договором оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон № 728 з моменту внесення змін до ОСОБА_1 повинна становити за місяць розрахунку без урахування ПДВ 12 660 грн. 89 коп.

На виконання вищевказаної постанови КМУ та з метою приведення умов Договору у відповідність до вимог чинного законодавства, РВ ФДМ 15.11.2011р. направлено претензію №11-05-05252 про зобов'язання орендаря - ТОВ підписати зміни до Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон від 19.07.2004р. (зі змінами та доповненнями) в редакції регіонального відділення із додаванням договору про внесення змін та розрахунку орендної плати, які були підписані з боку регіонального відділення Фонду та запропоновано орендарю їх також підписати.

На вищезазначену претензію ТОВ відповіді не надало що обумовило прокурора звернутись до господарського суду з цим позовом (а.с. 3-8)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.04.2015 р. суддею Оборотовою О.Ю за вказаним позовом було порушено провадження по справі № 916/1579/15-г. (а.с. 1)

13.05.2015 р. до місцевого господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов, з урахуванням заяв про доповнення відзиву від 21.05.2015 р., 25.05.2015 р. та 15.07.2015 р., в якому він зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на приписи норм чинного законодавства України. Відповідач вказує на те, що позивач не зазначив та не надав належних і допустимих доказів на підтвердження наявності істотних змін стану обєкту оренди як законодавчо визначеної підстави для зміни розміру орендної плати, не навів і інших підстав, з якими чинне законодавство повязувало б зміну орендної плати.

Укладаючи договір оренди, сторони встановили можливість перегляду розміру орендної плати у разі зміни методики її розрахунку, що може бути здійснено як у бік збільшення, так і у бік зменшеним.

Відсутній обов'язок відповідача приймати пропозицію позивача про зміну збільшення) розміру орендної плати лише з мотивів прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 р.№961.

Відповідач також просив суд першої інстанції застосувати строк позовної давності, оскільки строк звернення до суду з позовною заявою про зобовязання ТОВ як орендаря підписати зміни до договору оренди від 19.07.2004 р. та сплатити орендну плату, донараховану з 20.09.2011р. було втрачено та пропущено позивачем. (а. с. 32-33,36, 52-53, 66-67).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2015 р. справу № 916/1579/15-г було прийнято до розгляду суддею Зайцевим Ю.О. (а. с. 59)

10.08.2015р. до місцевого господарського суду від відповідача надійшла заява про сплив позовної давності. (а.с. 110-114)

10.08.2015 р. заступник прокурора м. Одеси до суду першої інстанції подав заяву про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, в якій останній просив:

- викласти п. 3.1 розділу 3 Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефон від 19.07.2004р. (зі змінами і доповненнями) в наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі ОСОБА_1 розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011р. № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011р. 12 660 грн. 89 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

- викласти п. 3.2 розділу 3 Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефон від 19.07.2004р. (зі змінами та доповненнями), в наступній редакції: Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди березень 2012 року на індекс інфляції за квітень 2012 року включно.

- розділ 10 Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефон від 19.07.2004р. (зі змінами та доповненнями) доповнити пунктом 10.13 „Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невідємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефон від 19.07.2004р.». (а. с. 118-122)

18.08.2015р. до місцевого господарського суду від відповідача надійшло заперечення на вищезазначену заяву про уточнення позовних вимог від 10.08.2015р. в яких останній заперечив проти задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області з причин спливу позовної давності, та вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають Конституції, законам та підзаконним актам України. Відповідач вважає, що збільшення розміру орендної плати може бути здійснено лише за згодою сторін, а у разі відмови однієї сторони від внесення змін, лише після спливу строку дії договору. Також відповідач у своєї доводах зазначив, що позовні вимоги про внесення змін у договір оренди на підставі зміни державних регульованих цін є такими, що протирічать суті договірних відносин, встановлених за угодою сторін по формі та не відповідають принципам підвідомчості судочинства у господарських судах в цілому. (а. с. 127-134)

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.08.2015р. по справі № 916/1579/15-г (повний текст складено та підписано суддею Зайцевим Ю.О. 21.08.2015 р.) позов задоволено повністю, а саме внесено зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон від 19.07.2004р. №728 зі змінами та доповненнями, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та товариством з обмеженою відповідальністю МРІЯ-2 :

- викладено пункт 3.1. розділу 3 Договору, в наступній редакції: Орендна плата визначається на підставі ОСОБА_1 розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 12 660 грн. 89 коп. Нарахування ПДВ па суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.

- викладено пункт 3.2. розділу 3 Договору, в наступній редакції: Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати

за місяць оренди березень 2012 року на індекс інфляції за квітень 2012 року включно.

- розділ 10 Договору, доповнено пунктом 10.13. Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід'ємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон від 19.07.2004р..

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ-2 (65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 21; код ЄДРПОУ 32895136) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008, Отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район код отримувача ЄДРПОУ 38016923, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код класифікації: 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в розмірі - 1 218 /одна тисяча двісті вісімнадцять/ грн. 00 коп. (а. с. 138-145).

Рішення господарського суду прийнято з посиланням на приписи норм чинного законодавства України, а також суд першої інстанції виходив з наступного.

У відповідності до вимог ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання, тобто вищевказана постанова КМУ від 14.09.2011 № 961, якою затверджені нові орендні ставки за використання державного майна, у т.ч. за використання цілісних майнових комплексів, також повинна виконуватися та застосовуватися, як орендодавцями так і орендарями державного майна.

З дня набрання чинності зазначеної постанови Кабінету Міністрів України орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів лікеро-горілчаної та виноробної промисловості становить 25%.

Таким чином, орендна плата за використання цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон з моменту внесення змін до ОСОБА_1 повинна становити за місяць розрахунку без урахування ПДВ 12 660 грн. 89 коп.

У встановлений законодавством термін ТОВ належним чином не відреагувало та не надало відповіді на пропозицію про внесення змін до договору оренди, в частині розміру орендної плати, тобто на момент звернення прокуратури в інтересах держави в особі РВ ФДМ до суду з даним позовом, між сторонами не було підписано відповідних змін до договору оренди, господарський суд Одеської області дійшов висновку щодо наявності підстав для внесення змін до договору оренди та для задоволення позовних вимог прокурора в повному обсязі.

Що стосується наданих відповідачем до суду відзиву на позовну заяву, доповнень до відзиву, заперечень на позовну заяву, а також заяви щодо застосування строку позовної давності, суд першої інстанції зазначив що відмовляє відповідачу у застосуванні наслідків спливу строку позовної давності, оскільки прокурор просив суд застосувати зміни 22.04.2012 р., що входить у строк позовної давності (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив внести зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефон від 19.07.2004 р. та просив ввести дані зміни в дію з 22.04.2012 р.)

Решту доводів і поданих доказі, суд першої інстанції відхилив як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення місцевого суду скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким в позові Прокуратури м. Одеси що діє від імені РВ ФДМ про внесення змін у договір оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства „Нефон від 19.07.2004р. № 728 зі змінами та доповненнями, укладеного між РВ ФДМ та ТОВ відмовити.

В обґрунтування цієї позиції скаржник зазначив наступне.

Судом не повністю зясовані обставини, що мають значення для справи. Так судом не прийнято до уваги, що Постанова КМ України про внесення змін в методику розрахунку та розподілення орендної плати щодо підвищення розміру орендної плати не мають прямої дії та не є імперативними для договірних відносин апелянта, який не обєктом державного сектора економіки України.

Скаржник вважає, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають дійсності, оскільки згоди відповідача на внесенні змін до договору не було, а тому зміни можуть бути внесені лише тільки після спливу строк дії договору. невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, а саме, щодо підвідомчості справи господарським судам.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.10.2015 р. об 11:30 год. у складі суддів Мирошниченко М.А. (головуючий), суддів Воронюка О.Л. та Лашина В.В., про що учасники процесу, згідно ст.98 ГПК України, були повідомлені належним чином.

19.10.2015 р. скаржником до апеляційного господарського суду подано доповнення до апеляційної скарги, в яких останній зазначив, що рішення місцевого суду не відповідає обставинам справи та суд першої інстанції не врахував що він здійснював інвестиції в орендоване майно та необґрунтовано не застосував строк позовної давності, який сплину.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник скаржника в усних поясненнях наданих суду підтримав апеляційну скаргу і просив суд рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове яким в задоволенні позову відмовити.

Прокурор в усних поясненнях наданих суду просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник РВ ФДМ України по Одеській області в усних поясненнях наданих суду просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Переглядаючи згідно приписів ст. 101 ГПК України справу повторно, заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, доповненнях на неї, дослідивши обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом 19 липня 2004 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (за договором орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю МРІЯ-2 (за договором орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон №728 (надалі Договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, юридична адреса: м. Одеса, вул. Терешкової, 21, код ЄДРПОУ 21028008 (надалі підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон, складеного станом на 31.05.2004р. та затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 07.07.2004р. №526, складає: основні засоби, усього: 3 939,7 тис. грн.; знос основних засобів: 1 721,6 тис. грн.; основні засоби за вартістю за вирахуванням зносу: 625,6; вартість майна, що передається в оренду 625,6 тис. грн.

Мета використання обєкту оренди здійснення побутового обслуговування відповідно до статуту орендаря.

Сторони у п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору встановили, що орендар вступає у строкове платне користування Підприємством у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі Підприємства. Передача Підприємства в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником Підприємства залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Передача Підприємства в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки. складеного за Методикою, затвердженою Постановою КМУ.

Пунктом 3.1 договору орендна плата визначена на підставі ОСОБА_1 розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786, зі змінами внесеними Постановою КМУ № 699 від 18.05.1998 р., Постановою КМУ від 19.01.2000 р. № 75 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2004 р.) 2099,93 грн.

Згідно з п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.3.6. договору, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цій і тарифів та в інших випадках , передбачених чинним законодавством.

Згідно п.10.1. Договору, цей договір укладено строком на пять років, що діє з моменту підписання договору оренди.

Відповідно до п. 12.1. Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору орендодавець передав , а орендар прийняв в оренду зазначений в Договорі комплекс за актом приймання передачі.

Матеріали справи свідчать, що у подальшому до зазначеного Договору вносились зміни додатковим угодами, у тому числі договором від 02.06.2008р. про внесення змін, яким Договір від 19.07.2004р. №728 викладено в новій редакції, зокрема внесені зміни до розрахунку орендної плати та продовжено термін дії договору до 19.07.2018 р.

Так п. 3.1 договору викладено у наступній редакції «орендна плата визначена на підставі ОСОБА_1 розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786, (зі змінами та доповненнями внесеними Постановою КМУ від 27.12.2006 р. № 1846) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2007 р.) 4195,67 грн.» (а.с. 21).

Прокурор у позові,як зазначалось вище просив суд внести зміни до Договору в частині розміру орендної плати (в сторону збільшення) ,з посиланням та те що постановою КМ України №961 від 14.09.2011р. внесено зміни у постанову КМ України №786 від 04.10.1995р.(зі змінами) якими змінено ставки орендної плати за оренду цілісних майнових комплексів. що належать до державної власності.

Оцінюючи обґрунтованість вказаних вимог прокурора у співвідношенні з приписами чинного законодавства та умовами договору, які регулюють ці питання, суд апеляційної інтонації встановив наступне.

Згідно ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату.

Частиною другою вказаної статті визначено, що методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Згідно ст.21 вищевказаного Закону розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами.

Згідно п.3.4.Типового договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000р. № 1774 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 за № 935/5151. розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до приписів ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках встановлених законом застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладання договору лише у випадках і на умовах встановлених договором або законом.

Відповідно до п.3.6. договору, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цій і тарифів та в інших випадках , передбачених чинним законодавством.

У п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" розяснено, що спори про внесення змін до договору оренди (найму) у зв'язку із запровадженням нових тарифів, ставок орендної плати (в т. ч. внесенням змін до відповідних методик) мають вирішуватися з урахуванням вимог приписів статті 632 ЦК України та частини другої статті 21 Закону "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими розмір орендної плати в договорі встановлюється за домовленістю сторін і може бути змінено за погодженням сторін або у випадках та на умовах, встановлених законом.

У вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, чи погоджувалися сторонами при укладенні договору оренди умови щодо перегляду орендної плати, в тому числі з підстави внесення змін до методики розрахунку орендної плати. Відповідний перегляд орендної плати є обґрунтованим, якщо господарський суд встановить факт погодження сторонами при укладенні договору оренди такої підстави перегляду орендної плати, як внесення змін до методики розрахунку орендної плати.

Аналіз вищевказаних правових норм та розяснень надає можливість суду апеляційної інстанції зробити висновок , що у разі зміни методики розрахунку орденної плати та ставок за оренду державного майна, в т.ч. цілісних майнових комплексів, в період дії договору оренди цього майна, є підставою для внесення змін до договору в частині ставок та розміру орендної плати, якщо така можливість передбачена умовами договору

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 961 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629 і від 04.10.1995 № 786, яка набрала чинності з 20.09.2011, затверджені нові орендні ставки за використання державного майна, у т. ч. за використання цілісних майнових комплексів та визначено ,що ставка орендної плата за використання цілісних майнових комплексів державної власності складає 25%.

Згідно із приписами ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання, тобто вищевказана постанова КМУ від 14.09.2011 № 961, якою затверджені нові орендні ставки за використання державного майна, у т.ч. за використання цілісних майнових комплексів, також повинна виконуватися та застосовуватися, як орендодавцями так і орендарями державного майна.

Враховуючи приписи вищезазначених законодавчих і нормативних актів, розяснень ВГСУ та умови спірного Договору внесення Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р. № 961 змін до ставок орендної плати , є підставою для зміни розміру орендної плати та зміни умов Договору оренди в цій частині .

Доводи скаржника стосовно того, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що Постанова КМ України про внесення змін в методику розрахунку та розподілення орендної плати щодо підвищення розміру орендної плати не мають прямої дії та не є імперативними для договірних відносин апелянта, який не обєктом державного сектора економіки України, з урахуванням вищенаведених правових норм не приймаються до уваги апеляційним судом.

Матеріали справи свідчать, що 15 листопада 2011 року РВ ФДМ на адресу ТОВ направило претензію №11-05-05252 з пропозицією підписати зміни до Договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства Нефон від 19.07.2004 р. (зі змінами та доповненнями) в редакції регіонального відділення , додавши до неї договір про внесення змін та розрахунок орендної плати, які були підписані з боку РВ ФДМ та запропоновано ТОВ їх також підписати (а.с.23).

Обґрунтовуючи свою пропозицію РВ ФДМ послалось у претензії на умови договору, приписи чинного законодавства та на те що постановою КМ України №961 від 14.09.2011р. внесено зміни у постанову КМ України №786 від 04.10.1995р.(зі змінами) якими змінено ставки орендної плати за оренду цілісних майнових комплексів ,що належать до державної власності.

Слід зазначити, що Прокурор та РВ ФДМ зазначили , що ТОВ не надало відповіді на вищевказане звернення.

Проте з матеріалів справи вбачається, що ТОВ в дійсності надало відповідь на цю претензію, що підтверджується листом-відповіддю на від 28.11.2011 р. № 368 , яким ТОВ фактично відмовилось від підписання змін до договору.(а.с.38)

Суд першої інстанції дійшов висновку , що ТОВ не довело що РВ ФДМ отримало цю відповідь, про те цей висновок є помилковим, оскільки на листі-відповіді на від 28.11.2011 р. № 368 є позначка, що РВ ФДМ отримало цей лист 23.12.2011року, що визнав представник РВ ФДМ , у відповідь на запитання суду , в судовому засіданні у суді апеляційної інтонації.

Проте ці обставини на переконання суду апеляційної інстанції не впливають на суть спору з огляду на таке.

Статтею 11 ГПК України визначено, що підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організація не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Змістовний аналіз вищезазначених правових норм надає можливість зробити висновок, що законодавець встановив строк в межах якого сторона повинна дати відповідь на пропозицію про внесення змін до договору , але не встановив строк в межах якого сторона яка запропонувала ці зміни може (зобовязана) звернутись до суду з вимогою про внесення змін у судовому порядку у разі відмови іншої сторони внести таки зміни або неотримання відповіді на цю пропозицію.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції доходить висновку, що РВ ФМУ мало право звернутись до суду з таким позовом через двадцять днів з дня отримання ТОВ пропозиції про внесення змін до договору, а оскільки дату отримання ТОВ претензії - пропозиції в даному випадку встановити неможливо, то з дати отримання РВ ФДМ відповіді - відмови ТОВ на цю пропозицію, тобто з починаючи 23.12.2011року, оскільки враховуючи вказані фактичні обставини саме з цього моменту РВ ФДМ достеменно узнало що ТОВ відмовляється внести запропоновані зміни до договору.

Водночас та обставини, що прокурор звернувся з цим позовом до суду лише 15.04.2015р., тобто через три роки чотири місяця після отримання РВ ФДМ відповіді - відмови від ТОВ не можна вважати що прокурором, як то вважає ТОВ (про що він зазначає у скарзі) пропущено строк позовної давності по вимозі про внесення вказаних ним у позові змін до договору, з огляду на таке.

Право РВ ФДМ на отримання орендної плати у розмірі 25% виникло з дня набрання чинності нових ставок орендної визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р. №961 , яка набрала чинності з 20.09.2011року і це право отримувати оренду плату у вищевказаних відсотках , враховуючи що вказану постанову КМ не змінено та не скасовано, продовжує існувати на цей час.

Більш того суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку зміна розміру орендної плати відносно цього майнового комплексу є не тільки правом РВ ФДМ , а й обовязком як для РВ ФДМ так і ТОВ , оскільки майновий комплекс що знаходиться в оренді ТОВ є державною власністю і держава, в даному випадку в особі Кабінету Міністрів України, відповідно до наданих їй вищевказаним законодавством повноважень імперативно визначила своє волю щодо встановлення нових розмір орендної плати , а відтак такий розмір необхідно враховувати в незалежності від згоди на це сторін в період дії цього договору, оскільки сторони договору при укладанні його передбачили таку можливість та визнали обовязковість внесення змін у такому разі.

Викладене свідчить, що порушення прав держави в особі РВ ФДМ на отримання нової (збільшеної) орендної плати у звязку з невнесення змін договору триває по цей час, а відтак правові підстави для визнання того, що прокурор пропустив строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про внесення вищевказаних змін до договору ,на що посилається скаржник в апеляційній скарзі, відсутні.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовну вимогу позивача про внесення змін до договору оренди щодо розміру орендної плати у відповідності до ставок встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р. №961.

Доводи скаржника з приводу того, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають дійсності, оскільки згоди відповідача на внесенні змін до договору не було, а тому зміни можуть бути внесені лише тільки після спливу строк дії договору, не приймаються до уваги з вищезазначених правових норм та вищенаведених підстав

Оцінюючи вимогу прокурора про внесення змін до договору починаючи з 22.04.2012р., висновки місцевого суду з цього питання та доводи скаржника щодо необґрунтованості визначення цієї дати, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так ст.188 ГК України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Аналіз зазначеної норми надає можливість зробити висновок ,що законодавчо дозволено вносити зміни до договору не тільки з дня набрання чинності судового рішення, а й з іншого строку, при цьому заборони встановлення набрання чинності змін зі строку що передував зверненню до суду з відповідним позовом законодавче не встановлено, а відтак в залежності від обставин справи та наявності правових підстав для внесення таких змін набрання чинності таких змін можливо і в таких випадках.

Приймаючи до уваги, що розмір орендної плати за користування цілісним майновим комплексом , що належить до державної власності встановлюється не за волею сторін , а на підставі законодавства України, тобто що її розмір врегульовано державою ,то відповідно право та обовязок по внесенню змін до умов договору щодо нового розміру орендної плати, у разі якщо така можливість встановлена умовами договору а така можливість визначена у п.3.6 спірного Договору, виникає з дня набрання чинності нових ставок , а відтак суд, у разі заявлення такої вимоги саме з цієї дати має право визначити набуття сили змін до договору, однак вимоги про внесення таких змін за період що передував зверненню до суду з позовом можуть бути задоволені з урахуванням строків позовної давності визначених ст.257 ЦК України, тобто в межах трьох років.

Оскільки прокурор в процесі розгляду спору в суді першої інстанції уточнив свої позовні вимоги та просив визначити , що зміни в договір, відносно нових ставок орендної плати вносяться з 22.04.2012р., тобто в межах позовної даності, то місцевий суд, враховуючи вищевказані висновки суду апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив цю вимогу прокурора.

Доводи скаржника, що він здійснював інвестиції в майно що є обєктом договору оренди , а тому внесення змін до умов договору щодо збільшення орендної плати за попередній період не обґрунтовані, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки відносини інвестування скаржником та здійснення ним ремонту та поліпшень орендованого майна не є предметом цього спору та не впливають на законодавчо визначений розмір орендної плати.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 22.03.2012 р. Про судове рішення рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному зясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку судової колегії, місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 21.08.2015 р. по справі №916/1579/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія 2 на зазначене рішення - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено і підписано 20.10.2015 р.

Суддя - доповідач:М.А. Мирошниченко

СуддіО.Л. Воронюк

ОСОБА_4