Ухвала суду № 52562040, 19.10.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 676/4768/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1929/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого - судді Марцинкевича А.М.,

суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.

при секретарі Дубовій М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 вересня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У липня 2015 року позивач звернувся до суду із позовом вказавши, що йому з відповідачами на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що неприязні відносини між ним та бувшою дружиною з сином стали причиною його переїзди до матері. Проте будь-яке інше житло в його відсутнє, зареєстрований у вказаній квартирі, де і зберігаються його особисті речі, документи. Позивач вказує, що після його переїзду до матері, відповідач змінила замки у вхідних дверях, ключів йому не дали, тому зайти в квартиру він не може, тому просив зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 усунути перешкоди в проживанні в квартирі АДРЕСА_1 шляхом надання ключів від квартири та вселення його в квартиру.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 03 вересня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1, та ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 в проживанні в квартирі АДРЕСА_1 шляхом надання ключів від зазначеної квартири.

Вирішено вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись із вказаним рішенням, вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

______________

Головуючий у першій інстанції - Вдовичинський А.В. Провадження 22ц/792/1929/15

Доповідач - Марцинкевич А.М. Категорія № 43

Апелянт зазначає, що позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу тієї обставини, що йому створюються із сторони відповідачів перешкоди щодо проживання у їхній спільній кватирі. Апелянт вважає, що судом безпідставно взято до уваги матеріали перевірок Кам'янець-Подільського МВ УМВС України до висновку №4231 від 15.06.2015 року та до висновку № 4247 від 17.06.2015 року, оскільки дані матеріали підтверджують наявність між ними конфліктних, неприязних відносин, але підтверджують ту обставину, що я не надаю позивачу можливості проживати в квартирі.

Крім того, апелянт заперечує, щодо доказів по справі аудиозапису та показів свідків, оскільки вважає їх недопустимими.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно із ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод ту здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Із змісту ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України та ст.41 Конституції України слідує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є співвласниками двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором міни від 15.05.1996 р. зареєстрованого Кам'янець-Подільським МБТІ 11.06.1996 р. (а.с.26).

ОСОБА_2 перебував у шлюбі із ОСОБА_1 з 07.05.1988 р. по 09.06.2015 р., від якого мають повнолітнього сина ОСОБА_3

В зв'язку із розірванням шлюбу, погіршенням сімейних відносин сторони по справі перебувають в неприязних відносинах, між ними постійно виникають сварки. Дані факти підтверджуються і самими сторонами і наявними у справі доказами. Зокрема, згідно матеріалів перевірок Кам'янець-Подільського МВ УМВС України, які неодноразово розглядалися за зверненням гр. ОСОБА_2 по факту погроз фізичною розправою та перешкоджанні в користуванні майном зі сторони колишньої дружини ОСОБА_1, вбачається, що з гр. ОСОБА_1 проведено бесіди профілактичного характеру, щодо недопущення вчинення в подальшому протиправної поведінки та інших порушень громадського порядку та роз'яснено право на звернення до суду в цивільному порядку (а.с. 5-10).

Суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 57, 212 ЦПК України і дав належну правову оцінку доказам по справі, яким позивач обґрунтовував свій позов.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що суд повинен був критично оцінити покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спростовуються положеннями статті 63 ЦПК України, оскільки показання свідка - це один із найважливіших засобів доказування у цивільному процесі, з якого суд одержує відомості про обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЦПКсвідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача доведені допустими та належними доказами та правомірно задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів апеляційної інстанції, вважає, що факт звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, неодноразові звернення до правоохоронних органів, свідчать про те, що йому чинять перешкоди у володінні своїм майном зі сторони відповідачів.

Крім того, відповідачами ні в суді першої інстанції, а ні в судді апеляційної інстанції не надано доказів , які б свідчили, що вони не чинять перешкод у користуванні чи доступі до квартири ОСОБА_2

Не спростовують висновків суду й інші доводи апеляційної скарги, вони фактично зводяться до власної правової оцінки обставин справи і незгоди апелянта із висновками суду по їх оцінці та не впливають на законність рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313,315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.М.Марцинкевич