Рішення № 52561347, 20.10.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р.Справа № 922/4874/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ; до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків; про стягнення 21.831,38 грн. за участю представників:

позивача ОСОБА_2, довіреність від 05.10.2015 р.;

відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Дельта Банк звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № НКЛ-2007097 від 29.07.2011 року в розмірі 21 831,38 гривень.

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором кредитної лінії від 29.07.2011 р. № НКЛ-2007097 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів; в якості правових підстав позову вказує на норми ст. ст. 526, 530, 536, 611, 629, 1049, 1050 ЦК України та ст. ст. 193, 231 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві, звернувся з заявою від 20.10.2015 р. (вх. № 42363) про долучення доказів до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, відзив на позов та докази на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав.

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв"язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (позивач, Кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, Позичальник) було укладено Договір кредитної лінії від 29.07.2011 р. № НКЛ-2007097 (т. І а.с. 12-15), відповідно до п. 1.1. якого кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в межах невідкладної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 55.000,00 гривень, який зменшується щомісячно рівними частинами відповідно до встановленого Графіку зменшення максимального ліміту заборгованості згідно Додатку №1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною зі сплатою плати за користування грошовими коштами в розмірі 24,99 процентів річних, з кінцевим терміном повернення до 28 липня 2014 року включно (т. І а.с. 16).

Сторонами погоджено, що у випадку невиконання Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п. п. 5.11.- 5.12. цього Договору, плата за користування Кредитом встановлюється в розмірі 30 % пічних починаючи з дня невиконання зазначених зобов'язань. Підвищена плата за користування грошовими коштами в розмірі 30 % річних діє до дня (включно) виконання умов п. п. 5.11-5.12 цього Договору. При цьому Сторони погодили, що зазначене збільшення розміру річної процентної ставки по цьому Договору не потребує додаткового двохстороннього погодження та внесення відповідних письмових змін до цього Договору (п. 1.1.1. Кредитного договору).

У разі прострочення кінцевого терміну повернення Кредиту, який визначено в п. 1.1 Договору, діюча на такий момент прострочення річна процентна ставка за цим Договором збільшується на 20 (двадцять) одиниць та починає застосовуватись до взаємовідносин Сторін за цим Договором починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості за Кредитом по день фактичного погашення заборгованості за цим Договором. При цьому Сторони погодили, що зазначене збільшення розміру річної процентної ставки по цьому Договору не потребує додаткового двохстороннього погодження па внесення відповідних письмових змін до цього Договору (п. 1.1.2 Кредитного договору).

Кредит надавався Позичальнику на поповнення обігових коштів.

Надання кредиту здійснюється окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності «Транші», в межах максимального ліміту заборгованості п. 1.1.3 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору погашення всіх траншів здійснюється з кінцевим терміном зазначеним в п. 1.1., до 10 числа відповідно о графіку, на позичковий рахунок кредитора, зазначений у п. 2.1 цього договору. В місяці, на який припадає закінчення терміну користуванням кредитом, зазначений в п. 1.1., платіж повинен бути виплачений Позичальником не пізніше кінцевого терміну повернення Кредиту. У випадку, якщо день сплати платежу припадає на вихідний, святковий або календарний день, котрий у поточному місяці відсутній та позичальник зобов'язаний сплатити платіж у наступний робочий день.

За прострочення строків повернення кредитних коштів та/або слати процентів Позичальник сплачує Кредитору пеню із розрахунку 3,0 (три) проценти від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. п. 1.1, 1.3, 2.3, 2.5, 3.3, 3.8 цього договору, а також будь-яких платежів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом (п. 9.1 Кредитного договору).

Свої зобов'язання, визначені Кредитним договором, Банк виконав належним чине повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку позичальника (т. І а.с. 21-25) та меморіальним ордером № 27214096 від 01.08.2011 р., наданим разом із заявою від 20.10.2015 р. вх. № 42363.

Як стверджує позивач в позовній заяві, відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань за договором кредитної лінії від 29.07.2011 р. № НКЛ-2007097, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка за розрахунком позивача (т. І а.с. 9-11) станом на 11.08.2015 р. становить 21.831,38 грн. та складається з наступного:

- сума заборгованості за кредитом 274,58 гривень;

- сума заборгованості за процентами - 2 595,59 гривень;

- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 3 150,16 гривень;

- розмір пені за несвоєчасне повернення процентів 14 113,75 гривень;

- сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту - 8,63 гривень;

- сума трьох процентів річних від суми прострочених відсотків -38,67 гривень;

- п. 9.1 за порушення п. 5.12.1 штраф у розмірі 3 % від загальної суми отриманих коштів - 1 650,00 гривень.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами, а зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В порушення зазначених норм закону, відповідач зобов'язання за договором кредитної лінії від 29.07.2011 р. № НКЛ-2007097 належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов, контррозрахунок розміру заборгованості, доказів повернення кредитних коштів у строк встановлений договором, сплати решти платежів, визначених умовами кредитного договору, не надав, - суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1.827 грн., покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь державного бюджету України, оскільки у відповідності до п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент звернення із даним позовом до суду), позивач був звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549-552, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61183, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь АТ «Дельта Банк» (вул. Щорса, буд. 36-6, м. Київ, п/р 373910011 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236, ЄДРПОУ 3404702) заборгованість за Договором кредитної лінії № НКЛ-2007097 від 29.07.2011 року в розмірі 21 831,38 гривень (двадцять одна тисяча вісімсот тридцять одна гривня 38 копійок).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61183, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1.827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_3

/Справа № 922/4874/15/