Рішення № 52561057, 20.10.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 рокуСправа № 912/1488/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1488/15

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "НК-Неруд"

про стягнення 1 080 325 рублів РФ

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: участі не брали;

від відповідача: участі не брали;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимогу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Ексімтрейд-Бєлгород" 1 080 325,00 рублів РФ, що еквівалентно (за офіційним курсом гривні до російського рубля, встановленого НБУ на день подання позову - 21.04.15) 466 646,38 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2015 вказаний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/1488/15.

12.05.2015 на адресу господарського суду надійшла заява ТОВ "Бантишівський щебінь" про "уточнення позовної заяви про стягнення боргу" від 05.05.2015, яку позивач відповідно до опису вкладення від 06.05.2015 направив також на адресу відповідача.

У заяві про "уточнення позовної заяви про стягнення боргу" ТОВ "Бантишівський щебінь" просить суд стягнути з відповідача 1 080 325,00 рублів РФ, що еквівалентно (за офіційним курсом гривні до російського рубля, встановленого НБУ на день подання позову - 21.04.2015) 466 646,38 грн. Позовні вимоги та вказана заява мотивовані посиланням на умови Контракту № 53 від 15.09.2014р. та наступні документи:

вантажну митну декларацію від 21.01.2015, залізничну накладну від 21.01.2015, рахунок-фактуру від 21.01.2015 на суму 297075,00 руб.;

вантажну митну декларацію від 26.01.2015, залізничну накладну від 26.01.2015, рахунок-фактуру від 26.01.2015 на суму 384200,00 руб.;

вантажну митну декларацію від 30.01.2015, залізничну накладну від 30.01.2015, рахунок-фактуру від 30.01.2015 на суму 295225,00 руб.;

вантажну митну декларацію від 05.02.2015, залізничну накладну від 05.02.2015, рахунок-фактуру від 05.02.2015 на суму 313500,00 руб.

На підставі норм ч.ч. 2, 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі заявляти клопотання, до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З роз'яснень п. 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вбачається наступне: "ГПК, зокрема ст. 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

З врахуванням вказаного, господарський суд розцінив подану позивачем заяву від 05.05.2015, як заяву "про зміну підстав позову" та ухвалою від 18.05.2015р. прийняв її до розгляду.

03.08.2015 позивач надіслав до суду пояснення до заявленого позову, відповідно до яких просить стягнути борг з відповідача по справі, а зазначення у прохальній частині замість товариства з обмеженою відповідальністю "НК-Неруд" товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Екстрімтрейд-Бєлгород" є технічною помилкою.

Вимоги, заявлені у позовній заяві, позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано обов'язок сплати коштів за поставлений товар у встановлений контрактом № 53 від 15.09.2014р. строк.

Позивач участі своїх представників в засідання суду не забезпечив, витребуваних судом документів не подав. Водночас господарський суд вважає позивача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду, оскільки в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу, а саме: ухвали суду від 21.07.2015р. про відкладення розгляду справи на 20.10.2015 року о 14 год. 10 хв.

Відповідач участі своїх представників в засідання суду не забезпечив, витребуваних судом документів не подав. Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду в силу наступного.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2015 господарським судом вирішено питання стосовно звернення в установленому законом порядку до компетентного суду Арбітражного суду міста Москви з судовим дорученням про надання правової допомоги по врученню процесуальних документів відповідачеві у даній справі.

20.10.2015 року до господарського суду Кіровоградської області надійша ухвала Арбітражного суду м.Москви від 28.09.2015р. по справі № А40-105390/15, якою визнано, що судове доручення № 912/1488/15 від 21.07.2015р. про вручення ТОВ "НК-Неруд" ухвали суду про відкладення розгляду справи № 912/1488/15 виконати не можливо з причин, які не належать від Арбітражного суду м.Москви.

В мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що в судове засідання по виконанню доручення суду представник ТОВ "НК-Неруд" не з'явився, в матеріалах справи наявні докази його належного повідомлення в порядку норм ст. 123 АПК РФ.

Повідомлення вказаної особи виконано згідно доручення Господарського суду Кіровоградської області шляхом направлення за адресою: 127273, Російська Федерація, м.Москва, Березова алея, б.5А, стр. 1-3.

Згідно інформації з сайту "Почта России" рекомендована кореспонденція адресату вручена.

Отже, господарський суд Кіровоградської області надіслав процесуальні документи у справі за адресою, яка зазначена у позовній заяві, а саме 127273, Російська Федерація, м.Москва, Березова алея, б.5А, стр. 1-3. Відомості щодо іншої адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судом виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного та норм ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи належне повідомлення позивача та відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/1488/15 в судовому засіданні 20.10.2015 за відсутності представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" та товариством з обмеженою відповідальністю "НК-Неруд" укладено Контракт № 53 про продаж товару (далі - Контракт), за умовами якого позивач зобов'язується продати, а відповідач придбати та сплатити товар - відсів та щебінь.

Сторони погодили, що датою поставки товару вважається дата оформлення вантажної митної декларації (п. 3.5 Контракту).

Відповідно до п. 5.1, 5.4 Контракту оплата товару проводиться на умовах, які визначені у специфікаціях до Контракту шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця у валюті Контракту - у рублях РФ.

Даний Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 (п. 9.6. Контракту).

Контракт № 53 від 15.09.2014 підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Згідно поданих до матеріалів справи доказів підтверджено, що на виконання умов Контракту та Специфікації № 2 позивачем здійснено поставку ОСОБА_1 відповідачеві 21.01.2015 на загальну суму 297 075,00 рублів РФ, що підтверджується

вантажною митною декларацією від 21.01.2015, залізничною накладною від 21.01.2015, рахунком-фактурою від 21.01.2015 на суму 297075,00 руб.

вантажною митною декларацієювід 26.01.2015, залізничною накладною від 26.01.2015, рахунком-фактурою від 26.01.2015 на суму 384200,00 руб.;

вантажною митною декларацією від 30.01.2015, залізничною накладною від 30.01.2015, рахунком-фактурою від 30.01.2015 на суму 295225,00 руб.;

вантажною митною декларацією від 05.02.2015, залізничною накладною від 05.02.2015, рахунком-фактурою від 05.02.2015 на суму 313500,00 руб.

Відсутність повної оплати вартості поставленого ОСОБА_1 стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

При цьому, сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України (ст. 43 Закону). У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець - за договором купівлі-продажу (ст. 44 Закону).

Контрактом № 53 від 15.09.2014, з приводу виконання якого вирішується спір у даній справі, передбачено, що порядок вирішення спорів між сторонами регулюється діючим законодавством України (п. 7.1.); при неможливості вирішення спору дружнім шляхом, такі спори вирішуються господарським судом по місцю знаходження Продавця (п. 7.4.).

Викладене вище підтверджує правомірність звернення ТОВ "Бантишівський щебінь" саме до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ "НК-Неруд", даний спір підлягає вирішенню в порядку чинного законодавства України.

Мова судочинства, якою здійснюється господарський процес у справі, згідно ст. 3 Господарського процесуального кодексу України та ст. 14 закону України "Про засади державної мовної політики" - українська.

Стаття 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" відносить до видів зовнішньоекономічної діяльності, яку здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, зокрема експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили (ст. 4 Закону).

Стаття 6 наведеного Закону передбачає, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Проте це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Сторонами у п.3.4. Контракту узгоджено, що товар відвантажується продавцем партіями, на умовах, вказаних у специфікаціях.

У розділі "Умови оплати" Специфікації № 2 від 24.12.2014р. та № 3 від 04.02.2015р. термін сплати - попередня оплата, оплата на протязі 5 календарних днів.

Крім того, згідно Інкотермс в редакції 2000 р., посилання на який містять умови Контракту, термін "поставка до кордону" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. В своєю чергу, Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару та зобов'язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу.

Правилами статей 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та умови контракту, відповідач зобов'язаний оплатити поставлений позивачем ОСОБА_1 в обумовлені Специфікаціями строки, а саме - не пізніше 5 календарних днів з моменту відвантаження.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджено поставку позивачем товару на загальну суму 1290000,00 рублів РФ, тоді як за твердженнями позивача, які не спростовано відповідачем, відповідачем проведено часткову оплату такої поставки, залишок заборгованості складає 1 080 325,00 рублів РФ .

У відповідності до вищевикладеного, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару та відсутність доказів його повної оплати, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Бантишівський щебінь" про стягнення з ТОВ "НК-Неруд" 1 080 325 рублів РФ є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню. Вказана сума боргу еквівалентна 466 646,38 грн. по офіційному курсу НБУ станом на день подання позову.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НК-Неруд" (127273, Російська Федерація, м.Москва, Березова алея, б.5А, стр. 1-3, ІПН НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Короленка, 2А, ідентифікаційний код 35712447) 1 080 325 російських рублів, що еквівалентно 466 646,38 грн., а також 21 606,50 рублів РФ, що еквівалентно 9 332,93 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розгянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Звернутись у встановленому законом порядку з судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного суду Російської Федерації з метою вручення відповідачу рішення суду.

Повне рішення складено 20.10.2015р.

Суддя Т. В. Макаренко