Рішення № 52560990, 15.10.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2015 р. Справа № 911/4273/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг», Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Славутич

про стягнення 15777,99 грн.

секретар судового засідання Шніт О.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 15 липня 2015 року);

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 15777,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару №444 від 3 квітня 2014 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 10593,70 грн. Додатково, за прострочення виконання зобовязання позивач нарахував пеню в розмірі 2357,58 грн., штраф в розмірі 2518,74 грн., інфляційні втрати в розмірі 188,87 грн. та 3% річних в розмірі 119,10 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 17 вересня 2015 року та призначено справу до розгляду на 15 жовтня 2015 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 17 вересня 2015 року, у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

15 жовтня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (за договором постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (за договором покупець) 3 квітня 2014 року укладено договір поставки за №444.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої (далі продукція) в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору.

Згідно пункту 2.9 договору, покупець зобовязується оплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту її передачі.

Як вбачається з пункту 4.1 договору, у разі недотримання термінів оплати продукції, зазначених у п. 2.9 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0.1% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. У разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів, покупець крім того, зобовязаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12593,70 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-15-007486 від 17 квітня 2015 року, №РН-15-007669 від 21 квітня 2015 року, №РН-15-008188 від 28 квітня 2015 року, №РН-15-008766 від 5 травня 2015 року та №РН-15-009128 від 8 травня 2015 року, оригінали зазначених видаткових накладних оглянуто у судовому засіданні, а належним чином завірені копії залучено до матеріалів справи.

Відповідач не повністю розрахувався за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 10593,70 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Так, в матеріалах даної справи наявний акт звірки взаєморозрахунків, який підписано та скріплено печатками представників сторін, та з якого вбачається, що заборгованість відповідача становить 10593,70 грн.

Отже, станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 10593,70 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем, у сумі 2357,58 грн. (розрахунок якої наведено у позовній заяві, за період прострочення з 25 квітня 2015 року по 10 вересня 2015 року) є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Також, до стягнення з відповідача підлягає штраф у розмірі 2518,74 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 119,10 грн. (за період з 25 квітня 2015 року по 10 вересня 2015 року) та інфляційні втрати у сумі 188,87 грн. (за період з 25 квітня 2015 року по 10 вересня 2015 року) є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07100, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 6-в, код 38679874) 10593 (десять тисяч пятсот девяносто три) грн. 70 коп. заборгованості, 2357 (дві тисячі триста пятдесят сім) грн. 58 коп. пені, 2518 (дві тисячі пятсот вісімнадцять) грн. 74 коп. штрафу, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 87 коп. інфляційних втрат, 119 (сто девятнадцять) грн. 10 коп. 3% річних та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 жовтня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць