Рішення № 52560793, 13.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015

Справа №904/7704/15

За позовом Державного підприємства «Кривбаспромводопостачання»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт»

про стягнення 831 253,42 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача - не з’явився;

встановив :

27.08.2015 до Господарського суду Дніпропетровсько області надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт» на користь Державного підприємства «Кривбаспромводопостачання» заборгованість за договором купівлі-продажу ЦП№20131202/БВ-02 від 02.12.2013 у сумі 500000 грн., 196500 грн. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 125506 грн. 84 коп. пені та 3% річних у сумі 9246 грн. 58 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу ЦП№20131202/БВ-02 від 02.12.2013 стосовно здійснення оплати за надані передані цінні папери.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2015 позовну заяву направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 07.09.2015 позовну заяву передано на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2015 порушено провадження у справі № 904/7704/15 та призначено до розгляду на 13.10.2015.

Позивач не прибув у судове засідання 13.10.2015, втім через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Витребувані господарським судом матеріали відповідач під час судового розгляду справи не надав, тому суд з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

02.12.2013 між Державним підприємством «Кривбаспромводопостачання» (далі – продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарт» (далі – покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу ЦП№20131202/БВ-02 (далі - договір), відповідно до умов п. п. 1.1,1.2 якого продавець зобов’язується передати покупцю, а покупець зобов’язується прийняти й оплатити наступні цінні папери: простий (один) вексель ДП «Криворізька теплоцентраль» № АА 1754872 на загальну суму 500 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору покупець зобов’язується оплатити суму цього договору, зазначену в п. 1.2, зменшену на суму особливого податку, визначену з урахування ст. 215-1 Податкового кодексу України, яка дорівнює 7 500,00 грн. до 31.12.2014, шляхом перерахування на банківський рахунок продавця грошових коштів з формуванням платежу «Оплата векселів з іменним індосаментом відповідно до договору купівлі-продажу ЦП№20131202/БВ-02 від 02.12.2013 без ПДВ.

Розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі безпосередньо мід покупцем та продавцем, без участі торговця.

Покупець перераховує суму особливого податку, визначену ст. 215-1 Податкового кодексу України, на рахунок торговця протягом 3 робочих днів з дати прийому-передачі ЦП, зазначених в п. 1.1 цього договору.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що продавець зобов’язаний передати вексель з іменним індосаментом протягом 7 банківських днів з дати підписання цього договору. Передача оформлюється актом прийому-передачі ЦП, який є невід’ємною частиною цього договору.

Продавець має право вимагати від покупця проведення оплати в строки та у розмірі, передбачених цим договором (п. 2.5 договору).

Згідно п. 4.1 договору в разі несвоєчасного виконання умов цього договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню за кожний день прострочення із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона стягується, від вартості невиконаних зобов’язань в строк.

Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 7.3 договору).

На виконання умов договору позивач прийняв, а продавець передав простий (один) вексель ДП «Криворізька теплоцентраль» № АА 1754872 на загальну суму 500 000,00 грн., що підтверджується підписаним представниками та скріпленим печатками сторін актом прийому-передачі цінних паперів до договору.

Матеріали справи містять претензію позивача від 16.06.2015 № 16-04-2052 надіслану відповідача про сплату заборгованості за договором шляхом перерахування коштів продавцю у сумі 500 000,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов'язання за договором щодо здійснення оплати за отримані цінні папери, позивач просив стягнути з останнього заборгованість у сумі 500 000,00 грн., 196 500,00 грн. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 125 506,84 грн. пені та 3% річних у сумі 9 246,58 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем грошових коштів за отримані цінні папери відповідно до договору купівлі-продажу ЦП№20131202/БВ-02 від 02.12.2013.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частин 1 та 4 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт» у розмірі 500 000,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у зазначеному розмірі, у зв'язку з чим позовні вимоги Державного підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт» про стягнення 500 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9 246,58 грн. 3% річних та 196 500,00 грн. інфляційних втрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись наведеною нормою статті 625 ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з встановленого періоду, в який відповідач є таким, що прострочив, та з урахуванням визначеного позивачем у розрахунку періоду нарахування, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення 3% в сумі 9 246,58 грн. та інфляційних втрат в розмірі 196 500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, п. 4.1 договору сторони погодили, що в разі несвоєчасного виконання умов цього договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню за кожний день прострочення із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона стягується, від вартості невиконаних зобов’язань в строк.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати грошових коштів за отримані цінні папери відповідно до договору купівлі-продажу ЦП№20131202/БВ-02 від 02.12.2013 нараховано пеню в розмірі 125 506,84 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 125 506,84 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарт» (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, б. 14-А, код 19312920) на користь Державного підприємства «Кривбаспромводопостачання» (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр.-т Миру, б. 15-А, код 00191017) суму основного боргу у розмірі 500 000 (п’ятсот тисяч) грн. 00 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 196 500 (сто дев’яносто шість тисяч п’ятсот) грн. 00 коп., пеню в розмірі 125 506 (сто двадцять п’ять тисяч п’ятсот шість) грн. 84 коп., 3 % річних в розмірі 9 246 (дев’ять тисяч двісті сорок шість) грн. 58 коп. та 16 625 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять пять) грн. 07 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 16.10.2015

Суддя В.О. Демидов