Постанова № 52560671, 24.09.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.09.10 № 23/386/08-АП-11/308/09-АП

суддя Гончаренко С.А.

11 год. 00 хв.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю Сантехніка ЗАЗ (вул.Зачиняєва, буд. 158а, м. Запоріжжя, 69093)

до відповідача 1: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Запоріжжя (вул. Бородинська, буд. 1-А, м. Запоріжжя, 69096)

до відповідача 2: Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області (пр. Леніна, буд. 168, м. Запоріжжя, 69107, поштова адреса: вул. Штурмова, буд. 9, м. Запоріжжя, 69096)

за участю: Прокурор Запорізької області (вул. Матросова, буд. 29-А, м.Запоріжжя, 69057)

у присутності представників:

позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 22.04.2009р.;

відповідача 1: ОСОБА_2 дов. № 16022/10/10-011 від 22.09.2009р.;

ОСОБА_3 дов. № 16371/10/10-010 від 20.09.2010р.;

відповідача 2: не зявився;

прокурора: Тронь Г.М. посвідчення № 84, від 30.04.2010р.

про: визнання протиправними дій ДПІ по ненаданню висновку УДК щодо відшкодування ТОВ Сантехника ЗАЗ бюджетної заборгованості за грудень 2006р. в сумі 210608,00 грн. та стягнення з відповідачів бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 210608,00 грн. та суми інфляційного збільшення у розмірі 62898,32 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Розглядаються позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Сантехніка ЗАЗ про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя по ненаданню висновку Управлінню Державного казначейства України Запорізької області щодо відшкодування ТОВ Сантехника ЗАЗ бюджетної заборгованості за грудень 2006р. в сумі 210608 грн. та стягнення з відповідачів бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у сумі 210608,00 грн. та суми інфляційного збільшення у розмірі 62898,32 грн. Разом з цим, позивач просить судові витрати, повязані із розглядом справи, покласти на відповідачів.

Відповідно до повідомлення прокуратури Запорізької області від 25.09.2008р. № 05/1-2220-08, у звязку з необхідністю захисту економічних інтересів держави в особі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, та відповідно до ст. ст. 35, 36-1 Закону України Про прокуратуру, ст. 60 КАС України у справу вступив прокурор.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.12.2008р. провадження у справі зупинялось до вирішення касаційної скарги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 04.10.2007р. по справі №13/404/07-АП-9/481/07-АП (якою скасовані податкові повідомлення-рішення від 16.02.2007р. № 0002221500/0, від 21.03.2007р. № 0002221500/1, від 28.04.2007р. № 0002221500/2, винесені ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2008р. (якою апеляційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя залишена без задоволення, постанова суду залишена без змін).

Розпорядженням виконуючого обовязки голови господарського суду Запорізької області № 584 від 23.06.2009р. справа передана на розгляд судді Гончаренко С.А.

З метою витребування додаткових доказів, що мають істотне значення для вирішення спору, всебічного та обєктивного розгляду справи, а також для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення в судовому засіданні оголошувались перерви, розгляд справи відкладався.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наданих письмових поясненнях від 20.10.2008. та заяві про уточнення позовних вимог від 17.12.2008. Просить визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя по ненаданню висновку УДК щодо відшкодування ТОВ Сантехника ЗАЗ бюджетної заборгованості за грудень 2006р. в сумі 196707,90 грн. та стягнути з відповідачів суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 196707,90 грн. та суми інфляційного збільшення у розмірі 62898,32 грн. Просить позов задовольнити.

Відповідач-1 проти задоволення позовних заперечує, вважає що позивач не має права на відшкодування податку на додану вартість з огляду на результати перевірки, оформлені актом №297 від 15.02.2007р. та податкові повідомлення-рішення від 16.02.2007р. № 0002221500/0, від 21.03.2007р. № 0002221500/1, від 28.04.2007р. № 0002221500/2, якими встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 210608,00 грн. Не зважаючи на той факт, що зазначені податкові повідомлення рішення скасовані в судовому порядку, стверджує що остаточне питання з цього приводу ще не вирішено, триває розгляд касаційної скарги. Також, відповідач заперечує проти стягнення суми інфляційний втратна підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, при цьому посилається на неможливість застосування норм цивільного законодавства до податкових правовідносин. Просить у позові відмовити у повному обсязі.

Відповідач-2 також заперечує проти задоволення позовних вимог, при цьому зазначає, що відповідачем ставиться питання про стягнення коштів бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та судові витрати безпосередньо з Головного управління державного казначейства України у Запорізькій області, а не з державного бюджету України, що суперечить Закону України Про державний бюджет України на 2010 рік, Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики та Порядку відшкодування податку на додану вартість. Відповідно до наданих повноважень, органи державного казначейства України не приймають самостійних рішень щодо перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а здійснюють таке відшкодування тільки на підставі висновків органів державної податкової служби та згідно з реєстрами на відшкодування податку на додану вартість або за рішенням суду та наданої податковим органом довідки щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період.

Крім цього, відзив відповідача-2 містить клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши додатково надані сторонами докази та заслухавши представників, встановив наступні обставини.

Пунктом 7.7. ст. 7 Закону визначений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до абзаців 1 і 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.1 ст. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп.7.7.6. п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР).

19.01.2007р. позивач, керуючись п. 7.7.4 Закону України Про податок на додану вартість подав відповідачу-1 податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2006р. та подав заяву із відповідним розрахунком про відшкодування з державного бюджету бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за грудень 2006р. в сумі 210608,00 грн.

Також 19.01.2007р. позивач надав в Управління Державного казначейства у Ленінському районі м. Запоріжжя, яке є структурним підрозділом Головного управління державного казначейства України у Запорізькій області (відповідач-2) декларацію по відшкодуванню податку на додану вартість за грудень 2006р. в сумі 210608,00 грн.

Вказані заяви відповідачем-1 та відповідачем-2 залишені без задоволення.

16.02.2007р. відповідачем-1 за результатами невиїзної (камеральної) перевірки декларації з податку на додану вартість за грудень 2006р. був складений акт № 297 від 15.02.2007р., на підставі якого були винесені податкові повідомлення-рішення від 16.02.2007р. № 0002221500/0, від 21.03.2007р. № 0002221500/1, від 28.04.2007р. № 0002221500/2, якими встановлено порушення позивачем податкового законодавства, та було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006р. на 210608,00 грн.

За результатами судового оскарження, постановою господарського суду Запорізької області від 04.10.2007р. у справі № 13/404/07-АП-9/481/07-АП податкові повідомлення-рішення від 16.02.2007р. № 0002221500/0, від 21.03.2007р. № 0002221500/1, від 28.04.2007р. № 0002221500/2 були скасовані.

За результатами позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, 08.12.2008р. ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя складено акт № 2243/-5/33431965, в якому встановлено завищення заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість за грудень 2006р. на 13900,10 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2008р. апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 04.10.2007р. у справі №13/404/07-АП-9/481/07-АП залишено без змін.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю Сантехніка ЗАЗ дійсно має всі підстави для відшкодування з державного бюджету суми податку на додану вартість за грудень 2006р. в розмірі 196707,90 грн.

У всіх судових засіданнях по справі №13/404/07-АП-9/481/07-АП були присутні повноважні представники відповідача-1, що вказує на його обізнаність про скасування податкових повідомлень-рішень, а відтак на виконання п. 7.7.5 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. № 168/97-ВР повинен був направити на адресу відповідача-2 висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню позивачу.

Відповідно до п. 7.7.6 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Оскільки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя такого висновку до органу державного казначейства не направила, відповідач-2 не мав підстав для відшкодування позивачу податку на додану вартість за грудень 2006р. чим були порушені права та інтереси ТОВ Сантехніка ЗАЗ. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача-1 по ненаданню висновку щодо відшкодування бюджетної заборгованості та стягнення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення суми інфляційного збільшення 62898,32 грн. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Вимогу про стягнення суми інфляційного збільшення позивач обґрунтовує ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частина друга статті 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобовязання: боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем не врахована ст. 1 ЦК України відповідно до якої передбачено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується. якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України.

Пунктом 1.8 ст. 1 зазначеного Закону встановлено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Стягнення суми інфляційного збільшення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість не передбачено Законом України Про податок на додану вартість, який є спеціальним Законом, що визначає обєкти оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, п. 6 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України від 06.10.2005р. № 2953-ІV), -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДПІ по ненаданню висновку УДК щодо відшкодування ТОВ Сантехника ЗАЗ бюджетної заборгованості за грудень 2006р. в сумі 196707,90 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехніка ЗАЗ (вул. Зачиняєва, 158а, м. Запоріжжя, 69093, ЄДРПОУ 33431965) бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2006 року у сумі 196707,90 грн.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехніка ЗАЗ (вул. Зачиняєва, 158а, м. Запоріжжя, 69093, ЄДРПОУ 33431965) 1967,08 грн. державного мита.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

СуддяГончаренко С.А.

В судовому засіданні 24.09.2010р. за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 29.09.2010р.