Рішення № 52560638, 13.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015Справа №910/21834/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія»

про стягнення 85 893,15 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Трайдакало І.В. (довіреність № 605/21-15 від 14.07.2015);

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

21.08.2015 позивач - Публічне акціонерне товариство «Мостобуд» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» про стягнення заборгованість в розмірі 85 893,15 грн., з яких основний борг - 55 000,00 грн., інфляційні втрати - 29 230,08 грн., 3 % річних - 1 663,07 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань стосовно повної та своєчасної оплати отриманих ним послуг.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.08.2015 порушено провадження у справі № 910/21834/15 та призначено до розгляду на 15.09.2015.

Письмовим відзивом від 07.10.2015 на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що строк виконання зобов'язань щодо сплати боргу, встановлений сторонами до 27.07.2015, проте позивачем надано розрахунок інфляційних нарахувань та розрахунок 3 % річних від простроченої суми за період з 21.08.2014, а не з 27.07.2015, що не відповідає фактичним обставинам.

Представник позивача прибув у судове засідання 13.10.2015 та надав пояснення по справі.

Відповідач в судове засідання 13.10.2015 не прибув, проте надав клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «УК «Метрополія».

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

20.08.2014 та 02.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (далі - відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Мостобуд» (далі - позивач) укладено договір надання послуг в спрощений спосіб, відповідно до рахункі-фактури № СФ-0000205 від 20.08.2014 на суму 52 000,00 грн. та № СФ-0000230 від 02.09.2014 на суму 24 000,00 грн.

На замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» відокремленим структурним підрозділом (філією) Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в серпні 2014 року виконані роботи на суму 52 000,00 грн та у вересні 2014 року на суму 24 000,00 грн. по роботі крана КАТО НК-1200 та доставка крану на об'єкт, що підтверджується актом № ОУ-0000270 здачі-прийняття робіт від 02.09.2014 на суму 24 000,00 грн. та актом №ОУ-0000269 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2014 на суму 52 000,00 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін.

Крім того відповідно до довідки про виконанні роботи за період з 28.08.2014 по 31.08.2014 позивачем виконано монтажні роботи та доставка крана на об'єкт і назад на загальну суму 52 000, 00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач здійснив часткову оплату за отримані послуг, а саме: 26.08.2014 - 16 000, 00 грн., а 23.10.2014 в сумі 5000,00 грн.

06.07.2015 вимогою про сплату коштів № 561/21-15 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості в розмірі 55 000,00 грн. Вимога направлена на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення 06.07.2015 та отримана останнім 22.07.2015, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Претензіє від 20.07.2015 № 616/21-15 позивач повторно просив сплатити заборгованість у розмірі 55 000,00 грн. на рахунок позивача.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати отриманих послуг, позивач просив стягнути з останнього основний борг - 55 000,00 грн., інфляційні втрати - 29 230,08 грн., 3 % річних - 1 663,07 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманих послуг за договором, укладеним в спрощений спосіб.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виставлення позивачем рахунків на оплату наданих послуг та часткова оплата його відповідачем свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи у сукупності з викладеними позивачем обставинами у позовній заяві свідчать про досягнення між сторонами згоди на отримання відповідачем послуг, а перерахуванням суми в розмірі 21 000,00 грн. підтверджується погодження відповідача із запропонованою вартістю послуг.

За таких обстави, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 55 000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Доказів сплати вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем не надано.

За таких обстави, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 55 000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 663,07 грн. 3% річних та 29 230,08 грн. інфляційних втрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись наведеною нормою статті 625 ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з встановленого періоду, в який відповідач є таким, що прострочив, та з урахуванням визначеного позивачем у розрахунку періоду нарахування, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення 3% в сумі 1 663,07 грн. та інфляційних втрат в розмірі 29 230,08 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 75 А, офіс 129, код 38567668) на користь Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5, код 01386326) суму боргу у розмірі 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 29 230 (двадцять дев'ять тисяч двісті тридцять) грн. 08 коп., 3 % річних у розмірі 1 663 (одна тисяча шістсот шістдесят три) грн. 07 коп. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 16.10.2015 р.

Суддя В.О. Демидов