Рішення № 52560633, 13.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015Справа №910/21238/15

За позовом Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі

1) Міністерства оборони України,

2) Військової частини А0215

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна»

про стягнення 26 414, 14 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від прокуратури - не з'явився;

від позивача-1 - Ігнатенко Ю.М. (довіреність № 220/326/д від 18.05.2015);

від позивача-2 - Пухтицький І.М. (довіреність № 350/153/340/ж від 03.06.2015);

від відповідача - не з'явився.

встановив :

17.08.2015 позивач - Військовий прокурор Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі міністерства оборони України та Військової частини А0215 звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» про стягнення пені за прострочення постачання товару у розмірі 7 546,90 грн. та штрафу за відмову від постачання товару у розмірі 18 867,24 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 199/14 від 26.09.2014 стосовно своєчасної поставки товару.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.08.2015 порушено провадження у справі № 910/21238/15 та призначено до розгляду на 03.09.2015.

Представники позивачів прибули у судове засідання 13.10.2015 та надали пояснення по справі.

Відповідач та прокурор в судове засідання 13.10.2015 не прибули, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

26.09.2014 між військовою частиною А0215 (ділі - позивач-1, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» (далі - відповідач, постачальник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 199/14 (далі - договір), відповідно до умов п. п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується у 2014 році поставити замовникові лот № 1 - система парашутна тренувальна «Скаут» (далі - товар), код 13.92.2 вироби текстильні готові, інші: ДК 016:2010 у кількості зазначеній у специфікації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.

У відповідності зі специфікацією товару за договором (додаток № 1 від 26.09.2014 до договору), підписаною уповноваженими особами та скріпленою печатками сторін, постачальник зобов'язався поставити покупцю товар система парашутна тренувальна «Скаут» до 01.12.2014, після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору загальною вартістю 269 532, 00 грн..

Відповідно до п. 1.4 договору постачальник здійснює постачання товару після відправлення замовником (командиром військової частини А0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару.

За п. 3.1 договору сторони погодили, що сума цього договору становить 269 532,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % у розмірі 44 922,00 грн.

Ціна одиниці товару визначена за результатами процедури торгів у протоколі погодження ціни (додаток № 2 до договору) (а. 3.2 договору).

Відповідно до протоколу погодження ціни (додаток № 2 до договору) ціна за комплект товару з ПДВ становить 44 922,00 грн.

Строк постачання товару встановлено до 01.12.2014. Товар постачається після відправлення замовником постачальнику письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору постачальник за 2 робочі дня до дати постачання товару повинен повідомити замовника про дату його постачання.

Постачальник зобов'язаний здійснити постачання товару у строки, відповідно до умов цього договору (п. 6.3.1 договору).

Відповідно до п.7.2 договору за порушення строків постачання товару або заміну його на якісний понад строки, визначені у п. п. 2.2, 2.4 та 5.1 цього договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення постачання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості. У разі відмови від постачання товару сплачується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання (п. 10.1 договору).

Позивач направив відповідачу заявку від 03.10.2014 № 350/129/138/2236/ПС, відповідно до якої повідомив про готовність до виконання умов договору у повному обсязі на загальну суму 269 532,00 грн.

За твердженням позивача відповідач неодноразово пропонував перенести термін поставки у зв'язку із неможливістю постачання товару, однак будь-яких підтверджуючих документів не надав та свої зобов'язання не виконав.

З урахуванням викладеного та у зв'язку із фактичним обсягом видатків замовника, на підставі п. 1.3 договору було прийнято рішення про зменшення обсягу закупівлі до 0 одиниць, 0,00 грн., про що 30.12.2014 укладено додаткову угоду № 1, підписану уповноваженими представниками сторін та скраплену печатками.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 199/14 від 26.09.2014 позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення постачання товару у розмірі 7 546,90 грн. та штраф за відмову від постачання товару у розмірі 18 867,24 грн. за період прострочення поставки товару. У підтвердження вимог позивач зазначив у позовній заяві відповідний розрахунок суми пені та штрафу.

Матеріали справи містять претензію позивача-2 № 350/129/138/280/ПС від 05.02.2015, адресовану відповідачу, з вимогою сплатити пеню та штраф за порушення терміну поставки відповідно до умов договору № 199/14 в розмірі 35 308,69 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем у справі не спростовано факту отримання від позивача заявки на поставку обумовленого договором товару.

Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 199/14 від 26.09.2014 стосовно своєчасної поставки товару.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт порушення строку поставки товару, передбаченого умовами договору про закупівлю товарів за державні кошти № 199/14 від 26.09.2014.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.7.2 договору за порушення строків постачання товару або заміну його на якісний понад строки, визначені у п. п. 2.2, 2.4 та 5.1 цього договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення постачання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості. У разі відмови від постачання товару сплачується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару.

Дії відповідача є порушенням умов договору та норм чинного законодавства України, що є підставою для господарсько-правової відповідальності відповідно до Господарського кодексу України.

Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за прострочення постачання товару у розмірі 7 546,90 грн. та штрафу за відмову від постачання товару у розмірі 18 867,24 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» (01001, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 35-А, код 34808164) на користь Військової частини А0215 (м. Вінниця, вул. Червоноармійська, буд. 105, код 24981451) пеню за прострочення постачання товару у розмірі 7 546 (сім тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 90 коп. та штраф за відмову від постачання товару у розмірі 18 867 (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 24 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росінтек-Україна» (01001, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 35-А, код 34808164) в доход Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 16.10.2015 р.

Суддя В.О. Демидов