Ухвала суду № 52560184, 21.10.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.10.15р. Справа № 904/9191/15

Суддя Фещенко Ю.В. , розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг-Фіш" (м. Дніпропетровськ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Нікополь, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 5772 від 26.03.2015 у загальному розмірі 41 192 грн. 25 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айсберг-Фіш" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) заборгованості за договором поставки № 5772 від 26.03.2015 у загальному розмірі 41 192 грн. 25 коп.

Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.

Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Пунктом 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено наступне: Законом передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду державного бюджету України (частина перша статті 9).

Згідно пункту 2.22 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку одержувач зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору.

Відповідно до листа Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 06.02.2012 № 02-12/162 для перерахування судового збору за поданням позовної заяви до господарського суду Дніпропетровської області встановлені такі платіжні реквізити:

- Отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (при заповненні платіжного доручення: УК у Жовтневому р. м. Дн-ськ/Жовт. р./22030001);

- код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989269;

- банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155);

- МФО: 805012;

- Рахунок судового збору (господарський суд Дніпропетровської області) - № 312 142 067 830 05;

- код бюджетної класифікації доходів - 220 300 01.

Як вбачається із наданого позивачем платіжного доручення № 2509 від 26.08.2015, останнє містить неправильні реквізити, а саме: вказаний наступний отримувач коштів: УДКСУ у м. Запоріжжя Орджонікідзевськ.р., код отримувача - 38025409, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, код банку: 813015, рахунок отримувача: 3125206783007, тобто, позивачем не дотримано встановленого порядку сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, оригінал платіжного доручення № 2509 від 26.08.2015 про сплату судового збору у розмірі 1 827,00 грн., що доданий до позовної заяви, не може бути належним доказом сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не додано доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Також, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, статтею 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Отже, з урахуванням вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є примірник опису вкладень, із підписом працівника поштового зв'язку, що перевірив відповідність вкладення опису, та відбитком календарного штемпеля поштового повідомлення (пункт 61 Правил надання послуг поштового зв'язку).

За змістом зазначеного пункту правил, для здіснення перевірки працівниками поштового відділення відповідності вкладення опису, останній має містити поіменний перелік предметів.

Позивачем не надано доказів направлення відповідачу доданих до позовної заяви документів, оскільки з поштового опису вкладення від 16.10.2015 вбачається, що на адресу відповідача направлена лише позовна заява.

Таким чином, позивачем не подано належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (стаття 56 Господарського процесуального кодексу України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права шляхом встановлення обовязку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції, включає в себе обовязок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обовязку, не буде відповідати статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачем у позовній заяві, не правильно зазначено прізвище відповідача.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційні коди субєкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб).

Позивач у позовній заяві від 17.09.2015 зазначив найменування відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21333968 станом на 20.10.2015 повне прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - ОСОБА_2.

Відповідно до пункту 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні статті 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 54, 56, 57, пунктом 4, 6 частини 1 статті 63, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг-Фіш" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки № 5772 від 26.03.2015 у загальному розмірі 41 192 грн. 25 коп. і додані до неї документи без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 3 статтею 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Додаток:

- позовна заява від 17.09.2015 з доданими документами на 20 аркушах, в тому числі оригінал платіжного доручення № 2509 від 26.08.2015 про сплату судового збору у розмірі 1 827,00 грн.;

- поштовий опис вкладення на 2-х аркушах;

- поштовий конверт;

- засвідчена належним чином копія спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.10.2015 на 2-х аркушах.

Суддя ОСОБА_3