Рішення № 52557125, 15.10.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 234/9490/14

Провадження №22ц/778/2486/15 Головуючий у 1 інстанції: Клімов В.В.

Суддя-доповідач: Каракуша К.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого судді: Стрелець Л.Г.

суддів: Гончар М.С.

Каракуші К.В.

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 грудня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ПАТ «РОДОВІД БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позові зазначали, що 07 березня 2007 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК», правонаступник якого є ПАТ «РОДОВІД БАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №Д013/АА-011.07.2. Відповідно до умов вказаного кредитного договору Банк взяв на себе зобов'язання відкрити відповідачу відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 14178 доларів США терміном по 06 березня 2014 року включно. В забезпечення виконання відповідачем обов'язків за кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №Д013/АА-011/2.07.2 від 12 січня 2009 року, згідно якого остання несе солідарну відповідальність за договором кредиту разом із ОСОБА_2 У добровільному порядку відповідач ОСОБА_2 не виконує зобов'язання за договором.

Станом на 27 червня 2014 року за кредитним договором виникла заборгованість в сумі 12244,49 доларів США та 99945,35 грн., зокрема: заборгованість за кредитом - 9149,26 доларів США, заборгованість по сплаті процентів - 3095,23 доларів США, пеня - 90 514,41 грн., з яких пеня за порушення строків повернення кредиту - 77237,17 грн., пеня за порушення строків сплати відсотків - 13277,25 грн., відповідальність за порушення грошового зобов'язання, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України - 9430,94 грн., з яких: 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту - 7991,85 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі своєчасної сплати нарахованих відсотків - 1439,08 грн.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитом в сумі 12244,49 доларів США та 99945,35 грн., а також судові витрати в сумі 2447,16 грн..

Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 10 грудня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» суму боргу за кредитним договором №Д013/АА-011.07.2 від 07.03.2007 року в сумі 291534,87 грн. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ПАТ «Родовід Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду в частині зазначення судом в резолютивній частині рішення сум заборгованості за тілом кредиту та процентами у гривні, а саме - стягнути на користь АТ «РОДОВІД БАНК» з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитом у розмірі 12244,49 доларів США та 99945,35 грн., зокрема: заборгованість за кредитом - 19149,26 доларів США, заборгованість по сплаті процентів - 3095,23 доларів США, пеня, нарахована згідно умов Кредитного договору - пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань - 90514,41 грн., з яких пеня за порушення строків повернення кредиту - 77237,17 грн., пеня за порушення строків оплати відсотків - 13277,35 грн., відповідальність за порушення грошового зобов'язання - 9430,94 грн., з яких : 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту - 7991,85 грн.,3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі своєчасної сплати нарахованих відсотків - 1439,08 грн.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» та розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38 про визначення територіальної підсудності справ, підсудність даної справи визначено апеляційному суду Запорізької області.

Сторони апеляційного провадження в судове засідання не з'явилися.

У відповідності до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України ОСОБА_2, ОСОБА_3 повідомлялись про місце та час розгляду справи за адресами, які містяться в матеріалах справи. Слід зазначити, що у зв'язку з активною фазою антитерористичних операцій у населених пунктах Донецької та Луганської областей, відповідно до листів ДППЗ «Укрпошта» № 04-16-429 від 01.04.2015 року, №04-19-665 від 28.05.2015 року «Щодо часткового призупинення приймання до пересилання поштових відправлень» призупинено приймання для пересилання поштових відправлень до м. Макїївка Донецької області (а.с.79, 151).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про час та місце судового засідання на 28.05.2015 року, 23.07.2015 року, 15.10.2015 року повідомлялися розміщенням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення про дату, час та місце проведення судового засідання. Крім того апеляційним судом була використана спроба повідомити відповідача ОСОБА_2 про судовий розгляд справи телефонограмою за номером НОМЕР_2, зазначеним у копіях матеріалів кредитної справи, проте зазначений номер не обслуговується (а.с.149).

Згідно зі ст.303-1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Враховуючи, що строки розгляду справи в апеляційному порядку, передбачені ст.303-1 ЦПК України сплили, судом вжиті всі можливі заходи повідомлення відповідачів та враховуючи, що оскаржуване рішення є заочним і відповідачі мають право в порядку ст.228 ЦПК України подати заяву про його перегляд та наділені правом апеляційного оскарження в порядку ст.318 ЦПК України, представник апелянта належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності сторін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 07 березня 2007 року між ВАТ "РОДОВІД БАНК", правонаступником якого є ПАТ "РОДОВІД БАНК", і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №Д013/АА-011.07.2. Відповідно до умов вказаного кредитного договору та додаткових угод від 05.03.2008 року, 10.10.2008 року, 12.01.2009 року, 17.01.2011 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі суму 14178 доларів США терміном по 06 березня 2014 рік зі сплатою 12,5 % річних, а з 10 жовтня 2008 року - 14,5 % річних. В забезпечення виконання відповідачем обов'язків за кредитним договором 12 січня 2009 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №Д013/АА-011/2.07.2.

ОСОБА_2взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості зі сплати кредиту, процентів за користування кредитом, яка станом на 27 червня 2014 року становила 12244,49 доларів США та 99945,35 грн.,з яких: заборгованість за кредитом - 9149,26 доларів США, заборгованість по сплаті процентів - 3095,23 доларів США, пеня - 90 514,41 грн., з яких пеня за порушення строків повернення кредиту - 77237,17 грн., пеня за порушення строків сплати відсотків - 13277,25 грн., відповідальність за порушення грошового зобов'язання, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України - 9430,94 грн., з яких: 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту - 7991,85 грн., 3% річних за прострочення виконання зобов'язань зі своєчасної сплати нарахованих відсотків - 1439,08 грн

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "РОДОВІД БАНК" про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів, як боржника та поручителя, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заявлений позивачем позов ґрунтується на умовах кредитного договору, наданих розрахунках та вимогах закону.

Проте, підсумовуючи розмір заборгованості, яку слід стягнути на користь банку з позичальника, суд визначив її в гривневому еквіваленті, не зважаючи на те, що кредит надавався в доларах США, та Банк наполягав в позові на стягненні основного боргу в іноземній валюті.

Саме визначення судом основної суми боргу в гривневому еквіваленті є предметом апеляційного оскарження.

Дослідивши вказані доводи апелянта, колегія вважає їх обгрунтованими, оскільки правовідносини між сторонами виникли з кредитного договору в іноземній валюті, а відтак Банк має право на стягнення основного боргу у валюті кредиту, що випливає з аналізу діючого законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Відповідно до частини другої ст.533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У справі, яка є предметом перегляду, у мотивувальній частині рішення наведені розрахунки заборгованості за кредитним договором із переведенням іноземної валюти в українську за курсом, установленим НБУ на час постановлення судового рішення 10 грудня 2014 року.

Такий висновок суду першої інстанції є необґрунтованим і не узгоджується з вимогами частини другої статті 533 ЦК України.

Отже, ухвалюючи рішення про стягнення основного боргу, який виник в іноземній валюті, у гривневому еквіваленті, суд порушив вимоги вказаних норм матеріального права та, відповідно, права позивача, який має право на отримання кредиту та відсотків в валюті кредиту.

Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України № 6-145цс14 від 24 вересня 2014р., прийнятій в порядку ст.ст. 355, 360-4 ЦПК України, яка у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України є обов"язковою для судів, які вирішують спір, що регулюється цими ж нормами матеріального права.

Крім того, в пункті 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" N 5 від 30.03.2012р. надано наступне роз"яснення: у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні цієї справи зазначених правової позиції та роз"яснень вищих судів не врахував, тому неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Апеляційний суд, перевіривши наявність у Банку відповідних документів, які надають йому право на здійснення операцій у іноземній валюті, встановив, що ПАТ "РОДОВІД БАНК" має видані Національним банком України Банківську ліцензію № 27 від 11.10.2004р. та Дозвіл № 27-3 від 04.03.2005р. і Додаток до нього.

В такому разі вимоги Банку щодо повернення суми кредиту, наданого в доларах США, та нарахованих процентів саме в цій валюті є обгрунтованими.

Зважаючи на викладені обставини, колегія вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині стягнутого судом розміру заборгованості, а саме: заборгованість за кредитом та процентами належить стягнути у доларах США, а решту нарахувань у гривнях.

Не можна погодитися також з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідачів судових витрат солідарно, оскільки згідно з абзацом 2 п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються ними пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів, а тому розмір відшкодування судових витрат на користь позивача має бути визначений сумою в розмірі 1223,58грн. (2447,16 :2) з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» задовольнити.

Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 грудня 2014 року у цій справі змінити в частині розміру стягнутої заборгованості та судових витрат.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПННОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712) суму боргу за кредитним договором № Д013/АА-011.07.2 від 07.03.2007 року в сумі 12244,49 доларів США (дванадцять тисяч двісті сорок чотири) та 99945,35 грн (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять), з яких заборгованість за кредитом - 9149,26 доларів США, заборгованість по сплаті процентів - 3095,23 доларів США, пеня за порушення вимог договору - 90 514,41 грн та відповідальність за порушення грошового зобов'язання в порядку 2 ст. 625 ЦК України - 9430,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, та з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПННОМЕР_3, на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712) судовий збір в розмірі по 1223,58грн (тисяча двісті двадцять три) з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте воно може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: