Рішення № 52551899, 16.10.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/1606/15-ц

Провадження № 2/643/1823/15

16.10.2015 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

при секретарі - Горборуковій М.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

06.02.2015 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» (далі ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія»), в якому просить стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_2 47500 грн. на відшкодування завданої їй моральної шкоди та з відповідача ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 34778 грн. 24 коп. та 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вироком Московського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року відповідач ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1ст. 286 КК України, тобто в тому, що завдав позивачу тілесних ушкоджень в результаті порушення Правил дорожнього руху, а саме 11 грудня 2013 р. біля 08 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фольксваген транспортер» державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, виїхав на заборонений сигнал світлофору та на пішохідному переході по вулиці Тракторобудівників 110-Б здійснив наїзд на позивача - ОСОБА_1 В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач отримала тілесні ушкодження та до теперішнього часу продовжує лікування. Позивачу проведено кілька складних операцій, але і після операцій позивач не має можливості пересуватися без допомоги. Отримані позивачем травми призвели до інвалідності та позбавили позивача можливості жити нормальним, звичним для неї життям, роботи. Винний у завданні позивачу тілесних ушкоджень відповідач ОСОБА_2 веде себе так, начебто він до цього не має жодного відношення. В результаті протиправних дій відповідача ОСОБА_2 тільки на лікування позивач витратила 29233 гривні 24 коп., що підтверджується виписками із історій хвороби та чеками на оплату ліків та операцій. Також позивач вимушена була придбати милиці вартістю 130 гривень, тростину вартістю 80 гривень, судно вартістю 50 гривень,, нову куртку замість пошкодженої під час ДТП вартістю 1350 гривень, телефон замість пошкодженого вартістю 1000 гривень та чоботи вартістю 1200 гривень, що підтверджено чеками на ці товари. Загальна сума завданої позивачу матеріальної шкоди становить 34778 гривень 24 коп. Крім цього, позивачу завдана моральна шкода розмір якої оцінює у 50 тисяч гривень. Оскільки цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована в ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія», про що свідчить страховий поліс №АС /8373045 від 01.11.2013 року, відповідальність за заподіяння шкоди власниками застрахованих наземних транспортних засобів третім особам внаслідок експлуатації автомобіля - учасника ДТП, несе страхова компанія відповідно до страхового договору, а саме ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія». Згідно з Законом «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 18.11.2012 р., де згідно з п.22.3 ст. 22 потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 зазначеного Закону. Різницю між сумою відшкодування страховою компанією, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги позивачки в повному обсязі, посилаючись на вищенаведене, та просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки не визнав та просив у позові в частині стягнення з нього моральної шкоди відмовити, оскільки вважає, що сума моральної шкоди у розмірі 50000 гривень, яку просить стягнути позивачка на свою користь, явно завищена, не відповідає ступені душевних і фізичних страждань потерпілої, та принципам розумності і справедливості. До пригоди він працював водієм, а на цей час не працює. Одночасно він не заперечує проти того, що матеріальну і моральну шкоду, завдану позивачці ОСОБА_1, повинна відшкодувати страхова компанія - ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» відповідно до договору страхового поліса № АС/8373045 від 01.11.2013 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки шкода позивачці була завдана застрахованим автомобілем «Фольксваген», р.н. НОМЕР_2, в результаті настання страхового випадку. Крім того, він не має таких коштів та у нього на вихованні знаходиться малолітня дитина.

Представник відповідача - ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» ОСОБА_5, яка діє на підставі виданої довіреності, позовні вимоги позивачки визнала частково та просила задовольнити позов частково, оскільки згідно із ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 04.02.2013 р., а не в редакції від 18.11.12 р. як зазначено в позові), у звязку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати. повязані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоровя, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоровя. Таким чином, як вбачається з позову та додатків до нього, позивач намагалася виконати вимоги вищезазначеного закону та надала підтвердження обґрунтованості своїх витрат, але ж не підтвердила необхідність придбання деяких медичних препаратів та речей:

11.12.2013 р - « Бітасепт» 15 грн., пакет на суму 0,40 к., 0,10 к.,

12.12.2013 р. - пакет в сумі 0,40 к.

13.12.2013 р. - пакет на суму 0,35 к., «Пенталгін» - 14 грн.69 к.

14.12.2013 р - «Меновазин» в сумі 2 грн. 40 к., пакет - 0,35 к., салфетки вологі - 15 грн.,

16.12.2013 р.- «Кетолонг» в сумі 7 грн. 60 к.

17.06.2013 р. - термометр медичний в сумі 6 грн. 85 к., «Гідрокортизон» - 46 грн. 50 к.,

14.07.2014 р. - послуги банку ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 220 грн.

15.07.2014 р. - пакет в сумі 0,35 к.

16.07.2014 р. - підгузники в сумі 106 грн.

Загалом не підтверджені витрати на суму 405 грн. 99 коп., у звязку з чим матеріальні вимоги до страховика на вказану суму безпідставні. Що стосується стягнення з ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» грошової суми, витраченої на придбання нової куртки, телефону, чобіт, то, по - перше, позивач не надала чеків, які б підтверджували придбання даних товарів, по - друге, відповідно до спеціального закону, обовязок страховика відшкодувати потерпілому вартість вищезазначених товарів не передбачений. Таким чином, відповідач ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» визнав суму матеріальної шкоди в розмірі 31440 грн. 01 коп., а стягнення з відповідача ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» моральної шкоди в розмірі 2500 грн. не визнає оскільки позивач керується ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 18.11.12 р., що на даний час втратила чинність, тому розрахування суми моральної шкоди проводить не вірно. Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 04.02.2013 р., страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю. ОСОБА_2, оскільки матеріальна шкода, спричинена здровю позивача та доведена документально, становить 31440 грн. 01 коп., то від даної суми потрібно розрахувати 5 %, щоб отримати суму моральної шкоди, яка становить 1572 грн. та яку визнає відповідач ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія».

Суд, вислухавши пояснення сторін, представників позивачки та відповідача ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія», дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 11.12.2013 р. о 08.30 керував технічно справним автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, з легковим причепом ПВА, р. АХ3142ХР, на якому рухався по пр. Тракторобудівників зі сторони пр. 50 річчя ВЛКСМ в напрямку вул. Блюхера в м. Харкові зі швидкістю не менше 54,2 км/год.

У процесі руху ОСОБА_2, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний № НОМЕР_1 з легковим причепом ПВА р/н НОМЕР_3, виїхав на червоний сигнал світлофору на перехрестя пр. Тракторобудівників та вул. Механізаторською в м. Харкові, чим грубо порушив вимоги п.8.10 ПДР України, згідно яких: - п. 8.10 у разі подання світлофором (крім реверсного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп лінія), дорожнім знаком 5.62 Місце зупинки, якщо їх не має не ближче 10м. до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка перетинала проїжджу частину по пр. Тракторобудівників справа наліво за напрямком руху автомобілю на зелений сигнал світлофора.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_1 спричинені наступні тілесні ушкодження: зачинений перелом внутрішнього виростку лівої великогомілкової кістки без зсуву це ушкодження середнього ступеню важкості за критерієм тривалості розладу здоровя, які утворились від дії тупих твердих предметів, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_2, які перебували у причинному звязку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди, виразилися в тому, що водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем, перед виїздом на перехрестя регульоване світлофором не зупинився на червоний сигнал світлофору, який забороняє рух, чим створив небезпеку для учасників дорожнього руху, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, спричинивши останній середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та йому призначено покарання у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки, в силу ст.75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на два роки. Звільнений від призначеного судом покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році». Позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без розгляду (а.с. 29-30).

Вирок суду набрав законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обовязковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач отримала тілесні ушкодження та до теперішнього часу продовжує лікування. Позивачу проведено кілька складних операцій, але і після операцій позивач не має можливості пересуватися без допомоги. Отримані позивачем травми призвели до інвалідності третьої групи, яка встановлена строком на два роки, згідно з довідкою серії 12ААА №102929 від 07.10.2015, та позбавили позивача можливості жити нормальним, звичним для неї життям, роботи.

Частиною першою статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами частини першої статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, враховуються стан здоров'я позивача, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідних для відновлення попереднього стану, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 15000 грн.

Позивачка витратила на лікування 31440 грн. 01 коп., що підтверджується виписками із історій хвороби та чеками на оплату ліків та операцій (а.с. 77-106), за винятком: 11.12.2013 р. «Бітасепт» 15 грн., пакет на суму 0,40 к., 0,10 к., 12.12.2013 р. - пакет в сумі 0,40 к., 13.12.2013 р. - пакет на суму 0,35 к., «Пенталгін»- 14 грн.69 к., 14.12.2013 р - «Меновазин» в сумі 2 грн. 40 к., пакет- 0,35 к., салфетки вологі - 15 грн.,

16.12.2013 р.- «Кетолонг» в сумі 7 грн. 60 к.,

17.06.2013 р. - термометр медичний в сумі 6 грн. 85 к., « Гідрокортизон» - 46 грн. 50 к.,

14.07.2014 р. - послуги банку ПАТ «Укрсоцбанк» в сумі 220 грн., 15.07.2014 р. - пакет в сумі 0,35 к., 16.07.2014 р. - підгузники на суму 106 грн., необхідність придбання яких не доведена позивачкою.

Також позивачкою не надано доказів витрат на придбання куртки замість пошкодженої під час ДТП вартістю 1350 гривень, телефону замість пошкодженого вартістю 1000 гривень та чобіт вартістю 1200 гривень.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зі змінами та доповненнями, у звязку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, повязані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоровя, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Оскільки цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована в ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія», про що свідчить страховий поліс №АС /8373045 від 01.11.2013 року, відповідальність за заподіяння шкоди відповідачем ОСОБА_2 несе страхова компанія відповідно до страхового договору, а саме ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» у розмірі 31440 грн. 01 коп., що підтверджується виписками із історій хвороби та чеками на оплату ліків та операцій (а.с. 19,77-106),

Згідно з ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зі змінами та доповненнями, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.

Оскільки матеріальна шкода, спричинена здровю позивача та доведена документально, становить 31440 грн. 01 коп ., то від даної суми потрібно розрахувати 5%, щоб отримати суму моральної шкоди, яка буде становить 1572 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, суд вважає можливим позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з відповідача ПАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» на її користь на відшкодування матеріальної шкоди 31440 грн. 01 коп. та на відшкодування моральної шкоди 1572 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» суд відмовляє за недоведеністю позивачкою своїх позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» в доход держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зі змінами та доповненнями, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», код ЄДРПОУ 21186813, на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 31440 (тридцять одну тисячу чотириста сорок) грн. 01 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», код ЄДРПОУ 21186813, на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1572 (одну тисячу пятсот сімдесят дві) грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», код ЄДРПОУ 21186813, в доход держави судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Харченко А.М.