Вирок № 52551260, 21.10.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

21.10.2015

Справа №639/2269/15-к

Провадж. №1-кп/639/217/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Кіся Д.П., за участі секретаря - Мельнікової А.В., сторін кримінального провадження: прокурора - Макарова О.Г., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - адвоката Дугіної Д.О., потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/2269/15-к (в ЄРДР №12015220500000103 від 17.01.2015 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тбілісі Грузії, грузина, громадянина ОСОБА_4, неодруженого, з вищою освітою, офіційно непрацюючого, раніше судимого: 1) 10.10.2006 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) 03.12.2013 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту (покарання не відбуте); фактично проживаючого до затримання без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

16.01.2015 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в будинку № АДРЕСА_1 за місцем свого тимчасового проживання. Саме в той час у нього виник конфлікт з ОСОБА_3, який на той час також тимчасово мешкав за вказаною адресою. В ході конфлікту, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_1 один удар правою рукою в обличчя від якого той упав на підлогу.

Після цього ОСОБА_1 підвівся з підлоги, діючи умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, суб'єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку і протиправність своїх дій, бажаючи їх настання, взяв зі столу у праву руку кухонний ніж, який вирішив використати в якості знаряддя злочину, та наніс ним ОСОБА_3, який стояв напроти нападника, один удар в область живота.

Після цього ОСОБА_3 відібрав ніж у ОСОБА_1, який до того ж не намагався продовжувати свої злочинні дії.

В подальшому ОСОБА_3 17.01.2015 о 02 годині 50 хвилин було госпіталізовано у КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_5», де йому було надано кваліфіковану медичну допомогу.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з ушкодженням 5-го сегменту печінки, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею 1 ступеню, що по критерію небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою провину в інкримінованому йому злочині визнав частково. Так, спочатку ОСОБА_1 пояснив, що в метушні влучив ножем в потерпілого, але зробив це неумисно. При дачі докладних показань ОСОБА_1 зазначив, що проживав за адресою: АДРЕСА_1, де він винаймав кімнату та мешкав разом з ОСОБА_6 Іншу кімнату винаймали потерпілий ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 Також в будинку проживав ОСОБА_8

16.01.2015 року у вечірній час доби, приблизно о 22:00 год. між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт. При цьому, вони кричали одна на одну, знаходячись кожна у своїй кімнаті. В кімнаті з ОСОБА_7 також знаходився ОСОБА_3 Він за потребою вийшов на подвір'я в туалет, а коли повернувся, то побачив, що у їх кімнаті вже стояв ОСОБА_3, який наносив удари в область голови ОСОБА_6 При цьому удари ОСОБА_3 наносив ОСОБА_6 не в повну силу, адже вона продовжувала стояти на ногах. Він вирішив втрутитися в цей конфлікт. Підійшов до ОСОБА_3 та намагався завадити побиттю його співмешканки. При цьому, він взяв ОСОБА_3 за руку, розвернув в свій бік та звернувся з вимогою припинити вказані дії. В свою чергу ОСОБА_3, який має фізичну перевагу, розвернувся та з силою наніс йому удар кулаком в обличчя, від якого він впав на підлогу. Також ОСОБА_3 наніс йому, коли він лежав, декілька ударів руками в обличчя, та, знов повернувшись до ОСОБА_6, наніс їй ще декілька ударів руками в область голови. Тоді він підвівся, взяв зі столу, який стояв поруч, ніж та знов звернувся до ОСОБА_3 Той повернувся в його бік, почав йти на нього, схопив рукою за його руку та смикнув і в метушні, яка відбувалась, сам наткнувся на ніж, який ОСОБА_1 тримав в іншій руці. У ОСОБА_3 ринула кров та він, тримаючись за живіт, присів на ліжко в їх кімнаті, де відбувалися вказані події, а потім перейшов у свою кімнату. Всі присутні в кімнаті, в тому числі і він (ОСОБА_1.) намагались надати медичну допомогу потерпілому - мазали перекисом рану та намагались зупинити кров, затиснувши рану. ОСОБА_3 просив не викликати швидку. Але вночі, приблизно о 02:00 год., у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 почало ставати гірше, ОСОБА_7 звернулась до ОСОБА_1 і той сказав, щоб вона викликала швидку, яка невдовзі забрала ОСОБА_3 до лікарні. При цьому, він чув як ОСОБА_3 на запитання бригади швидкої допомоги пояснив, що удар ножем йому наніс ОСОБА_1 Пізніше, приблизно хвилин через 20-30, приїхали працівники міліції, від яких він не намагався переховуватися, та забрали його.

При цьому ОСОБА_1 пояснив, що в цілому з ОСОБА_3 в нього були нормальні дружні стосунки, вони спілкувались, відпочивали, раніше разом відбували покарання у Холодногірській виправній колонії №18. Приблизно за місяць до вказаних подій ОСОБА_3 побив його в результаті сварки, що виникла на побутовому підґрунті, але після цього вони примирилися.

Також ОСОБА_1 пояснив, що напередодні, приблизно 10.01.2015 року-12.01.2015 року його сильно побили на вулиці невідомі особи та на момент подій 16.01.2015 року він мав видимі тілесні ушкодження від вказаного побиття.

В подальшому ОСОБА_1 просив перекваліфікувати його дії на ст. ст. 123, 124 КК України, у зв'язку зі спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_3 внаслідок сильного душевного хвилювання та при перевищенні меж необхідної оборони.

Не дивлячись на лише часткове визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_1 підтверджується зібраними під час досудового слідства та дослідженими судом доказами.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджується частково показаннями самого обвинуваченого, який визнавав, що 16.01.2015 року, приблизно о 22 годиніза адресою: АДРЕСА_1, між ним та потерпілим виник конфлікт, в ході якого він взяв ніж, та ОСОБА_3 отримав ножове поранення в область живота.

При цьому, потерпілий ОСОБА_3 показав, що дійсно проживав за адресою: АДРЕСА_1. Як на час відповідних подій, так і на теперішній час співмешкає з ОСОБА_7 У вказаному домоволодінні вони винаймали кімнату. В іншій кімнаті, яка виконувала функцію загальної кухні, проживали ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6

16.01.2015 року у вечорі міжОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт. Спочатку вони знаходились кожна у своїй кімнаті. Він був в кімнаті разом з ОСОБА_7 Внаслідок того, що він та ОСОБА_7 знаходились в стані алкогольного сп'яніння, конфлікт почав загострюватися. Він вирішив вступитися за свою співмешканку ОСОБА_7, підійшов до ОСОБА_6 та декілька разів її вдарив. В цей момент в кімнату зайшов ОСОБА_1, який виходив на подвір'я в туалет. ОСОБА_1 підійшов до нього, намагаючись втрутитися в конфлікт. Тоді він повернувся до ОСОБА_1 та наніс йому удар кулаком в область голови, від якого той впав на підлогу. Потім ОСОБА_1 підвівся, взяв ніж зі столу, який стояв поруч, та наніс йому один удар вказаним ножем в область живота. Хоча після цього ОСОБА_1 і не намагався завдати йому ще тілесних ушкоджень, але він вихопив ніж у нього з руки, порізавши при цьому долонь. Після цього він присів на ліжко та затиснув рану рукою. Присутні, в тому числі і сам ОСОБА_1, надавали йому медичну допомогу - промивали рану, намагались зупинити кров тощо. Він спочатку попросив не викликати швидку, але потім у зв'язку з погіршенням самопочуття все ж таки попросив ОСОБА_7 викликати швидку, яка, приїхавши, забрала його до лікарні.

ОСОБА_3 заперечував проти твердження ОСОБА_1 про те, що він сам наткнувся на ніж, та вказував, що удар ножем йому завдав ОСОБА_1

Також ОСОБА_3 підтвердив показання обвинуваченого, що напередодні цих подій ОСОБА_1 побили на вулиці невідомі особи. З обвинуваченим у нього були нормальні відносини, вони товаришували, у зв'язку з чим він, зокрема просив ОСОБА_1 суворо не карати, пояснивши, що претензій матеріального та морального характеру до нього не має та вибачив його.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_7 також підтвердила зазначені показання ОСОБА_3, але зазначила, що сам момент нанесення удару не бачила. Також вона вказувала, що спочатку словесний конфлікт виник між нею та ОСОБА_6, а ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, вступився за неї, спочатку почав наносити удари ОСОБА_6, а потім вдарив ОСОБА_1 і отримав ножове поранення.

При цьому, враховуючи показання ОСОБА_1 щодо дружніх стосунків з ОСОБА_3, а також позицію самого потерпілого, який це підтвердив, визнавав свою віктимну поведінку - що він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, першим почав наносити удари ОСОБА_6 та ОСОБА_1, та, як зазначалось вище, просив строго не карати ОСОБА_1, суд дійшов висновку щодо правдивості його показань у зв'язку з відсутністю у нього підстав обмовити обвинуваченого.

Окрім показань, допитаних в судовому засіданні обвинуваченого, потерпілого та свідка ОСОБА_7, вина ОСОБА_1 також підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

Змістом протоколу огляду місця події від 17.01.2015 року - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого було зафіксовано обстановку в будинку, виявлено та вилучено: брюки блакитного кольору; ніж кухонний; лезо ножа з фрагментом рукояті; фрагмент тканини, вирізаної з матрацу, з п'ятками бурого кольору; зішкріби бурого кольору з ліжка та з підлоги.

(а.к.п. 8-21)

Змістом протоколу затримання ОСОБА_1 від 17.01.2015 року, згідно якого під час проведення його особистого обшуку було вилучено джинсові шорти.

(а.к.п. 38-40)

Відомістю з КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова» про доставлення ОСОБА_3 17.01.2015 року о 03:01 год. до зазначеної медичної установи з ножовим пораненням черевної порожнини та правої кисті

(а.к.п. 28)

Висновком судово-медичної експертизи №36-А/15 від 10.02.2015 року, відповідно до якого у зв'язку з подіями, які мали місце 16.01.2015 року у ОСОБА_3 мали місце наступні ушкодження:

-проникаюче колото-різане поранення передньою черевної стінки з ушкодженням 5-го сегменту печінки, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею 1 ступеню, що є тяжким тілесним ушкодженням за критерієм небезпеки для життя;

-поверхнева колото-різана рана правої кісті, що є легким тілесним ушкодженням.

Наявні ушкодження утворились від дії колючо-ріжучого предмету.

Найімовірніше, ушкодження, які мали місце у ОСОБА_3, утворились від дії одного предмету.

Найімовірніше, потерпілому ОСОБА_3 був нанесений удар в область животу. Поранення правої кісті утворилось у ході самозахисту.

За даними історії хвороби напрямок ранового каналу: спереду назад, зліва направо і донизу.

У момент отримання ушкодження животу потерпілий та нападник були розташовані обличчям один до одного. Потерпілий міг знаходитись у вертикальному положенні.

Після отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг здійснювати самостійні дії тривалий час.

Під час вступу до стаціонару у крові ОСОБА_3 знайдений алкоголь у кількості 2,963%о.

(а.к.п. 94-95)

Висновками судово-медичних експертиз №245-И/15 від 23.01.2015 року, №295-И/15 від 09.02.2015 року, 298-И/15 від 20.02.2015 року, №297-И/15 від 11.02.2015 року, №294-И/15 від 09.02.2015 року, №296-И/15 від 14.02.2015 року, №165-Ц від 26.02.2015 року відповідно до яких:

-кров ОСОБА_1 відноситься до групи О з ізогемагглютининами анти-А і анти-В;

-кров ОСОБА_3 відноситься до групи В (ІІІ), Rh + (позитивний);

-у зішкрібі речовини з полу, на брюках спортивних світло-блакитного кольору, у зішкрібі речовини з дивану, вилучених в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, під час проведення огляду місця події, виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається. Від ОСОБА_1 ця кров виникнути не могла;

-на шортах (об'єкти №7, 9, 10), вилучених в ході особистого обшуку ОСОБА_1, виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається. Від ОСОБА_1 ця кров виникнути не могла;

-на кухонному ножі вилученому в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, під час проведення огляду місця події, виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається.

-на фрагменті тканини (об'єктах №№2, 4, 5, 6, 8-10) вилученому в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, під час проведення огляду місця події, виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається. Не можна виключити змішання в цих слідах крові ОСОБА_3 та крові людини групи О з ізогемагглютининами анти-А і анти-В, якою може бути і ОСОБА_1 На цьому ж фрагменті тканини, в об'єктах №1, 3, 7 виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_1 не виключається при наявності у нього тілесних ушкоджень, які супроводжувались зовнішньою кровотечею на момент відповідних подій.

(а.к.п. 105, 120-121, 130-132, 135-137, 140-141, 144-145, 148-152)

Змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 18.02.2015 року, в ході якого ОСОБА_3 показав спосіб та механізм спричинених йому 16.01.2015 року тілесних ушкоджень ОСОБА_1

(а.к.п. 167-168)

Висновком судово-медичної експертизи від №142-А/15 від 27.02.2015 року, відповідно до якого механізм утворення ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_3 не суперечить способу їх спричинення, на який вказує потерпілий в ході проведення слідчого експерименту.

(а.к.п. 171-172)

Висновком судово-психіатричної експертизи №207 від 03.03.2015 року, згідно якого ОСОБА_1 на даний час ознак психозу чи слабоумства не виявляє, виявлений синдром залежності від алкоголю. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу до якого відносяться правопорушення ОСОБА_1 знаходився поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_1 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

(а.к.п. 182-184)

Висновком судово-медичної експертизи №238-ая/15 від 23.01.2015 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 мали місце синець на голові, який утворився від дії тупого твердого предмету та міг бути спричинений 16.01.2015 року.

Крім того, у ОСОБА_1 мають місце рубці на голові та лівій нозі, які є наслідком загоєння, вочевидь, забитих ран, які утворились від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразились та могли бути спричинені у строк за 10-15 суток до моменту обстеження, тобто до подій, які мали місце 16.01.2015 року, а саме - 08.01.2015-13.01.2015.

За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження.

(а.к.п. 107-108)

Зазначений висновок судово-медичної експертизи в частині спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень напередодні невідомими особами також підтверджується як показаннями обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_7, так і іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи (а.к.п. 109-114)

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування ОСОБА_1 та його захиснику були відкриті відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчить відповідний протокол та не заперечувалось ними в судовому засіданні.

Стосовно показань обвинуваченого ОСОБА_1 в частині, що ОСОБА_3 сам наткнувся на ніж, то вони повністю спростовуються показаннями самого потерпілого в сукупності з іншими дослідженими судом доказами, зокрема висновками судово-медичних експертиз про наявність у ОСОБА_3 поверхневої колото-різаної рани правої кісті, що характерне для самозахисту. Вказані показання є суперечливими і щодо самої обстановки, яка склалась. Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні декілька разів змінював свою позицію, зокрема і вказував, що все ж таки вдарив потерпілого ножем, про що також свідчить і його остання позиція, відповідно до якої він просив при ухваленні вироку перекваліфікувати його дії на ст. ст. 123, 124 КК України, у зв'язку зі спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_3 внаслідок сильного душевного хвилювання та при перевищенні меж необхідної оборони.

З огляду на викладене, суд ставиться до зазначених показань ОСОБА_1 критично, вважає їх тактикою його захисту, у зв'язку з чим також відхиляє в цій частині і в якості доказів протокол проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_1 та висновок судово-медичної експертизи №190-А/15 від 11.03.2015 року, як такі, що є похідними від показань обвинуваченого.

Щодо показань свідка ОСОБА_8, то сам потерпілий ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_7 підтвердили, що його в кімнаті в момент відповідних подій не було, та він має дуже поганий зір, про що вказував і сам свідок та ОСОБА_1, а тому суд вважає можливим не враховувати його показання в обґрунтування вини обвинуваченого, адже остання знайшла своє повне підтвердження іншими достатніми, відносними, належними та допустимими доказами.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Щодо посилань ОСОБА_1 про необхідність кваліфікації його дій за ст. ст. 123, 124 КК України, то така кваліфікація є взаємовиключною.

Крім того, суд не знаходить підстав для такої кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з встановлених судом обставин (конкретної обстановки під час скоєння відповідного злочину, характеру взаємовідносин між потерпілим та обвинуваченим, показань самого ОСОБА_1 про його емоційний стан, обсягу та змісту встановлених судом протиправних дій потерпілого).

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він неодружений; зі слів, має неповнолітню доньку - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, але з якою не проживає; раніше судимий; постійного місця роботи та проживання не має; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; страждає рядом тяжких та хронічних захворювань (у період з 21.01.2015 року по 14.05.2015 року п'ять разів перебував на стаціонарному лікуванні в медичні частині Харківської установи виконання покарань №27, перебуває на диспансерному обліку в лікарів медичної частини з приводу: ішемічної хвороби серця, ГБ-2 ст. СН-2ст., дилятаційна кардіоміопатія; переніс ряд операцій).

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає за можливе визнати віктимну протиправну поведінку потерпілого; надання допомоги потерпілому після нанесення йому відповідного тілесного ушкодження, що визнавалось учасниками судового розгляду.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено. Дані про вчинення ОСОБА_1 злочину у стані алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, пом'якшуючи обставини, наслідки злочину.

Також суд, окрім вищенаведених пом'якшуючих покарання обставин, враховує позицію потерпілого ОСОБА_3, який просив ОСОБА_1 суворо не карати, зазначивши, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

З урахуванням тяжкості злочину, скоєного ОСОБА_1, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, наслідків, що настали, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1, попередження скоєння ним нових злочинів, та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому є неможливе без реального відбування покарання у місцях позбавлення волі.

Проте, судом встановлено відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, наявність декількох обставин, що пом'якшують його покарання, які з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, вищенаведеної позиції потерпілого та даних про особу обвинуваченого (стан його здоров'я), суттєво знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, у зв'язку з чим суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_1 основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений 03.12.2013 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту, який не відбував, а злочини, який є предметом даного судового розгляду скоїв, після ухвалення вказаного вироку, суд остаточне покарання ОСОБА_1 призначає у відповідності до ст. ст. 71, 72 КК України.

Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_1 на користь КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова О.І.» витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 у сумі 3015,90 грн., з оглядну на положення ст. 1206 ЦК України та підтвердження відповідних витрат довідкою КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова О.І.» від 23.02.2015 року (а.к.п. 174), підлягає задоволенню.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.12.2013 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 21.10.2015 року, зарахувавши також ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його тримання під вартою з 03:00 год. 17.01.2015 року по 20.10.2015 року включно.

Цивільний позов прокурора - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» (ЄДРПОУ 37999649, УДК вм. Харкові ГУ ДКСУ в Харківській області, р/р 31412544700002, МФО 851011, код призначення платежу 240603) суму, що складає витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3, у розмірі 3015 (три тисячі п'ятнадцять) грн. 90 коп.

Речові докази: брюки блакитного кольору; ніж кухонний; лезо ножа з фрагментом рукояті; фрагмент тканини, вирізаної з матрацу, з п'ятками бурого кольору; зішкріби бурого кольору з ліжка та з підлоги, джинсові шорти, передані до камери зберігання речових доказів Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області - знищити.

Процесуальні витрати в сумі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. на залучення експертів стягнути з ОСОБА_1 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь