Рішення № 52547655, 15.10.2015, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4210/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2015 року Калуський міськрайонний суд ОСОБА_1 Франківської області

в складі : головуючої судді Галущак Л.О..

секретаря Назарчук І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним та зустрічним позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору. Свої вимоги мотивує тим, що між ним та ПАТ „Банк Форум було укладено кредитний договір № 127/07/14-12-N від 25.07.2007 року про отримання кредитних коштів на придбання нерухомості на вторинному ринку в сумі 19000,00 доларів США строком з 25.07.2008 року по 27.07.2017 року та сплати процентів у розмірі 11,5 % річних . З метою забезпечення виконання було укладено договір іпотеки , де предметом іпотеки є трикімнатна квартира №48 в цілому , житловою площею 36,5 кв.м., загальною площею 64,1 кв.м. , що знаходиться за адресою : Івано-Франківська область місто Калуш вул..Каракая, буд.4 й належить позивачу на праві власності.

Вважає, що при укладенні даного кредитного договору та його виконанні зі сторони Банку було порушено законні права позивача. Кредитний договір за своїм змістом і текстом не відповідає законодавству України , інтересам та волі позивача, порушує його права та законні інтереси і відповідно підлягає визнанню недійсними , по-скільки відповідно п.1.1 Кредитного договору банк надав йому кредит в іноземній валюті долар США в сумі 19000 тис. дол.США., що суперечить нормам чинного законодавства України , по-скільки гривня , як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів. Вважає, що невідповідність договору вимогам закону в момент його укладення тягне за собою недійсність такого договору відповідно до ст.. 215 ЦК України.

Крім того, відповідно до ст.. 227 ЦК України правочин юридичної особи, учинений нею без відповідного дозволу ( ліцензії) , може бути визнаний судом недійсним. Надання та одержання кредиту в іноземній валюті , використання іноземної валюти , як засобу платежу можливо при дотриманні субєктами господарських відносин імперативних вимог законодавства , щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії. Відповідно до Постанови Правління ОСОБА_4 банку України від 13.06.2014 року № 355 « Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум» та згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду № 49 з 16.06.2014 року розпочалась процедура ліквідації ПАТ «Банк Форум» , про що проінформовано у виданні Голос України № 117 (5867) від 20.06.2014 року .

Оскільки у відповідача скасовано банківську ліцензію , тому позивач не може належним чином виконувати умови кредитного договору.

Зміст спірного договору суперечить також і ч.2 ст.11 Закону України « Про захист прав споживачів», ні перед укладанням договору, ні протягом його дії , відповідач не надав позивачу в повному обсязі інформації про умови кредитування , як такого вимагає закон: існуючі форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, у тому числі між зобовязаннями споживача; тип процентної ставки; орієнтовна сукупна вартість кредиту й вартість послуги з оформлення кредитного договору ( перелік всіх витрат, повязаних з одержанням кредиту , його обслуговуванням і поверненням) ; строк , на який кредит може бути отриманий ; варіанти повернення кредиту і його умови; необхідність здійснення оцінки майна, якщо оцінка необхідна, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків і державні субсидії , на які споживач має право або вказівка кого споживач може одержати докладну інформацію, позитивні й негативні аспекти пропонованих схем кредитування .

Відповідно до ст..15 Закону України « Про захист прав споживачів», у разі коли надання недоступної , недостовірної , неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції , яка не має потрібних властивостей , споживач має право визнати договір недійсним і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Позивачу з боку Банку не надано жодної інформації про можливість різкого і значного подорожчання кредиту через зміну курсу долара США до гривні , не надано інформацію про вірогідність і наслідки такого подорожчання, що спричинило придбання позивачем продукції(кредиту), яка немає потрібних властивостей, а саме стійкої вартості за кредит.

Тому просить постановити рішення , яким визнати недійсним з моменту його вчинення Кредитний договір № 127/07/14-12-N від 25.07.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та ОСОБА_1 . Зобов»язати приватного нотаріуса Калуського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна , яке було передано в іпотеку за договором іпотеки від 25 липня 2007 року , укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум» , а саме: нерухоме майно трикімнатна квартира № 48 в цілому, житловою площею 36.5 кв. м. , загальною площею 64.1 кв.м., що знаходиться за адресою м.Калуш , вул.. Каракая, 4 Івано-Франківської області та належить позивачу. Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та застосувати односторонню реституцію , а саме зобовязати ПАТ «Банк Форум» повернути ОСОБА_1 , сплачені по кредитному договору № 127/07/14-12-N від 25.07.2007 року відсотки , пеню, штрафні санкції , комісії, тощо.

ПАТ «Банк Форум» звернулися до суду із зустрічним позовом про стягнення суми боргу за договором кредиту посилаючись на те, що 25.07.2007 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 127/07/14-12- N на підставі якого останній отримав кредит у розмірі 19 000,00 дол. США зі строком повернення до 21.07.2017 р. та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,5 відсотків річних. На забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між АТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір поруки .

Свої обов»язки за кредитним договором відповідач -позивач виконав належним чином й надав вищезгадані кошти у порядку та розмірі передбаченому договором. Однак ОСОБА_1 порушив умови договору і станом на 17.04.2015 року заборгованість згідно з кредитним договором становить 5919,35 дол. США та 12218,94 грн. штрафних санкцій , які відповідач -позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача- відповідача ОСОБА_6 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, а також просить зобов»язати державну реєстраційну службу виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу ОСОБА_5, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки від 25 липня 2007 року , укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум» , а саме: нерухоме майно трикімнатна квартира № 48 в цілому, житловою площею 36.5 кв. м. , загальною площею 64.1 кв.м., що знаходиться за адресою м.Калуш , вул.. Каракая, 4 Івано-Франківської області та належить позивачу. Також просить визнати недійсними договір поруки №77,78 від 25.07.2007 року укладених між ОСОБА_2, ОСОБА_1,ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Форум». Крім цього, в судовому засіданні пояснив, що його довіритель не ухиляється від виконання зобов»язань, однак у задоволенні позову ПАТ «Банк Форум» просить відмовити.

Представник позивача- відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, позов просить задоволити . В задоволенні позову ПАТ «Банк Форум» просить відмовити.

Відповідачка ОСОБА_2 позов банку не визнала , в задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідачапозивача в судовому засіданні позов ПАТ «Банк Форум» підтримав повністю , у задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити, оскільки він є безпідставним.

Суд, заслухавши сторін , проаналізувавши докази по справі вважає, що позовПАТ «Банк Форум» підлягає до часткового задоволення , а в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи із наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Частиною 2 статті 524 ЦК України визначено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому ОСОБА_7 не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

ОСОБА_7 законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Порядок використання іноземної валюти визначаються Законом України «Про ОСОБА_4 банк України» від 20.05.1999 року № 679-ХІУ (із змінами та доповненнями) і Декретом Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями) , виданими відповідно до них нормативними актами, якими передбачена можливість здійснення розрахунків в іноземній валюті при одержанні комерційного чи банківського кредиту в іноземній валюті і його погашенні. У положеннях ч. 2 ст. 44 Закону зазначено, що ОСОБА_4 банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. До компетенції ОСОБА_4 банку у сфері валютного регулювання та контролю належить, зокрема видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію ОСОБА_4 банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства.

Відповідно до норм пп. «г» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави віднесено до операцій, які потребують ліцензії. При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 5 Декрету ОСОБА_4 банком України видаються генеральні ліцензії комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

У нормах ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-III (із змінами та доповненнями) зазначено, що банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями на підставі банківської ліцензії.

В судовому засіданні з»ясовано, що ПАТ «Банк Форум» на час укладення кредитного договору мав банківську ліцензію, зареєстровану ОСОБА_4 Банком України , мав право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п.5 - 11 ч. 2 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Також відповідач мав право здійснювати операції, визначені п. 1 - 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а саме мав право здійснювати операції з валютними цінностями із розміщенням залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, тобто здійснювати кредитування в іноземній валюті.

Пунктами 1-4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківські діяльність» передбачено, що ОСОБА_4, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди :1) операції з валютними цінностями; 2) емісію власних цінних паперів; 3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.

Таким чином, суд вважає, що банк мав право укладати кредитні договори, видавати кредити та відповідно, вимагати виконання зобов'язання в іноземній валюті.

З врахуванням вищезазначених обставин між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 25.07.2007 року було укладено кредитний договір 127/07/14-12-N, згідно якого останній отримав кредитні кошті сумі 19000,00 доларів США строком з 25.07.2008 року по 27.07.2017 року та сплати процентів у розмірі 11,5 % річних ( а.с. 21-23 т.1).

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 умов Кредитного договору між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки від 25.07.2007 року, згідно з якого відповідачем було надано позичальнику (позивачу) вищезазначену грошову суму під забезпечення виконання зобов»язання по кредитному договору № 127/07/14-12-N від 25.07.2007 року, де забезпеченням виступає трикімнатна квартира №48 в цілому , житловою площею 36,5 кв.м., загальною площею 64,1 кв.м. , що знаходиться за адресою :Івано-Франківська область , місто Калуш, вул..Каракая, буд.4, яка належить позивачу на праві власності ( а.с.24-25 т.1) .

Суд вважає, що зміст кредитного договору не суперечить ні жодній нормі Цивільного Кодексу України, ні іншим законам чи підзаконним актам, які регулюють дані правовідносини.

Посилання позивача -відповідача та його представників на обов»язкову наявність для кредитодавця індивідуальної ліцензії не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до приписів статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" на здійснення валютних операцій ОСОБА_4 банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Пунктом 5.3 глави 5 вищезазначеного Положення визначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Пунктами "в" та "г" частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що індивідуальної ліцензії потребують, зокрема, операції щодо:

-надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

-використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, законодавець встановив чіткі умови щодо обов'язковості наявності індивідуальної ліцензії для здійснення валютної операції.

Виходячи з положень даної статті, обов'язковість одержання індивідуальної ліцензії на проведення валютної операції зумовлено лише у випадках перевищення встановлених законодавством меж , термінів і сум таких кредитів, та у випадках використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави.

Оскільки чинним законодавством України не встановлені будь-які обмеження щодо граничних розмірів сум та термінів повернення кредитів в іноземній валюті, тому здійснення операцій по отриманню чи наданню кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії ОСОБА_4 банку України.

Таким чином, суд не приймає до уваги твердження позивача - відповідача в тій частині, що постановою Правління ОСОБА_4 банку України від 13.06.2014 року №355 відкликана банківська ліценція й згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду №49 з 16.06.2014 року розпочалась процедура ліквідації ПАТ «Банк Форум» , а тому відповідач не може належним чином виконувати умови кредитного договору, оскільки вже позичальник зобов»язаний виконувати свої зобов»язання.

За приписами статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Виходячи з положень даної статті суд вважає, що банківський кредит взагалі і в іноземній валюті зокрема, за своєю правовою природою не ототожнюється із договором купівлі-продажу, а іноземна валюта є не засобом платежу, а валютою виконання зобов'язання.

Таким чином, валюта зобов'язання за кредитними договорами позивачем - відповідачем помилково визначена як валюта платежу, і, відповідно, безпідставно застосовані ним приписи пункту «в» та «г» частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Крім цього, відповідно до ст..1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Ст.. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, загальне правило, що сформоване у ч. 1 ст. 638 ЦК України, яке використовується при встановленні моменту укладення договору, практично визначає, що всі цивільно-правові договори є консесуальними , тобто договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо визначеного законом та сторонами кола істотних умов.

Таким чином, виходячи з викладеного ,істотними умовами кредитного договору відповідно до чинного законодавства є умови про предмет, ціну та строк його дії.

Ст.. 640 ЦК України врегульовано момент укладення договору і згідно її приписів якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Настання моменту укладення договору може залежати від надання договору, передбаченої законом або обумовленої його сторонами за взаємною згодою, тієї чи іншої його форми. Так, відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Посилання позивача - відповідача на ст.524 ЦК України про те, що зобов»язання має бути виражене в грошовій одиниці України гривні й на ст.. 35 Закону України "Про ОСОБА_4 банк України", де гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, саме по собі не може слугувати підставою для визнання кредитних договорів, договору поруки та договору застави недійсними, оскільки названі законодавчі акти хоча і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження грошового зобов'язання в іноземній валюті.

Доводи позову стосовно відсутності в договорі принципу розумності та справедливості, зокрема зміни курсу валют та те, що останній вважає цю обставину істотною не заслуговує уваги по-скільки діючим законодавством не передбачений стабільний курс долару США до національної валюти - гривні.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про ОСОБА_4 України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється ОСОБА_4 банком.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюється ОСОБА_4 Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Положення «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого Постановою Правління ОСОБА_4 Банку України № 496 від 12.11.2003р., визначає, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.

Таким чином , стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Тому , при укладенні даного договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, позивач- відповідач повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те що зміна цього курсу можливо настане, а тому мав би передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за оспореним договором, а відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов»язання , як це передбачено ст.. 617 ЦК України.

Крім цього, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Не заслуговують на увагу посилання позивача - відповідача на порушення відповідачем - позивачем вимог ст. 215 ЦК України, оскільки відповідно до даної норми статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках , встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсністьправочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечуєйого дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним(оспорюваний правочин).

За приписом ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочинумає бутивільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. І правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однак, посилаючись на дану підставу визнання угоди недійсною, позивач - відповідач не зазначив наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Не заслуговують на увагу посилання позивача - відповідача на порушення відповідачем - позивачем вимог ст. 525 ЦК України, оскільки даною статтею передбачено , що одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, однак не є підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Згідно положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. Відповідно до положень вказаної статті Закону Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, що всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків в шкоду споживача. У частині третій названої статті визначений приблизний (невичерпний) перелік несправедливих умов договору, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

В даному конкретному випадку відсутні підстави вважати, що кредитний договір, укладений сторонами містить несправедливі умови до позивача відповідача , оскільки при підписанні договору ОСОБА_1 мав реальну можливість ознайомитись з умовами договору, в зв'язку з чим і погодився на його укладання шляхом підписання договору. Більш того, в договорі чітко передбачено умову щоПозичальник при його підписанніпідтверджує, щойого ознайомлено з умовами кредитування, і що сторонамиузгоджені всі істотні умови договору. Примірник договоруПозичальником отриманий ( а.с. 22-зворот ). Все це свідчить про те, що позивач чітко усвідомлювавзначення того договору який він укладав і свідомо отримав кредитта уклав з банком відповідний договір.

Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_1 як на одну з підстав для задоволення позову зазначає, що відповідач в порушення Закону України «Про захист прав споживачів» не надав позивачу в повному обсязі умови кредитування.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

При цьому, у разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону, якими не передбачено можливості визнання договору кредиту недійсним у зв'язку з невиконанням вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Також, відповідно до п. 7.2, 7.7 Кредитного договору, серед іншого, зазначено, що сторонами узгоджені усі істотні умови й умови кредитування відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позичальником отримано до укладання цього Договору ( а.с.22-зворт).

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсним Кредитного договору № 127/07/14-12-N від 25.07.2007 року, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 з моменту його укладення є необґрунтованими , а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

По-скільки суд вважає, що даний кредитний договір є дійсним, то вимоги позивача - відповідача ОСОБА_1 щодо визнання недійсним іпотечного договору від 25.07.2007 року, Договорів поруки № 77,78 від 25.07.2007 року, укладених між між ПАТ «Банк Форум» , ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, зобов'язання приватного нотаріуса Калуського нотаріального округу ОСОБА_5 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна , яке було передано в іпотеку за договором іпотеки від 25 липня 2007 року , укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум» , а саме: нерухоме майно трикімнатна квартира № 48 в цілому, житловою площею 36.5 кв. м. , загальною площею 64.1 кв.м., що знаходиться за адресою м.Калуш , вул.. Каракая, 4 Івано-Франківської області та належить позивачу, зобов»язання державної реєстраційної служби виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та застосування односторонньої реституції , а саме зобовязати ПАТ «Банк Форум» повернути ОСОБА_1 , сплачені по кредитному договору № 127/07/14-12-N від 25.07.2007 року відсотки , пеню, штрафні санкції , комісії, тощо також не підлягають до задоволення .

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як видно із договору від 25.07.2007 року № 127/07/14-12-N він був укладений між сторонами, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 19 000 доларів США, зі сплатою 11,5% річних за користування кредитом. ОСОБА_1 зобовязувався погашати щомісячно грошові кошти в сумі 159 дол.США із кінцевим терміном повернення 27.07.2017 року (а.с. 21-23 т.1) не пізніше дати, що вказана в Графіку погашення кредиту та відсотків.

Крім того , 25.07.2007 року між АКБ «Банк Форум» кредитором, ОСОБА_1 боржником та ОСОБА_2, ОСОБА_3 поручителями, з метою забезпечення позичальником виконання своїх зобовязань по кредитному договору № 127/07/14-12-N укладено договора поруки (а.с.20-21 т.2), згідно яких поручителі зобовязувалися перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязання за даним кредитним договором.

Згідно ч.2 ст.554 Цивільного Кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків , якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 2 вищезазначеного договору поруки (а.с. 20-21 т.2), передбачено відповідальність поручителя перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржника.

В судовому засіданні з»ясовано, що ОСОБА_1 ,отримавши кредит, не виконує зобовязань по його поверненню. Поручителі ОСОБА_2, ОСОБА_3 також не виконують зобовязань за договором поруки. Заборгованість станом на 17.04.2015 р. по кредиту становить 5919,35 дол. США ( а.с.14-16 т.2), а саме: 4372 дол. США поточна заборгованість за кредитом; 1094,17 дол. США прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 82,07 дол. США поточна заборгованість за нарахованими процентами, 371,11 дол. США прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 7218,94 грн. пеня за несвоєчасну сплату тіла кредиту та відсотків , що підтверджується розрахунком заборгованості .

По-скільки відповідач та поручителі не виконують добровільно своїх зобовязань по даному кредитному договору, то суд вважає, що наявна заборгованість підлягає стягненню.

Згідно п. 12 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р., у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Аналогічні роз»яснення містяться і в абз.3 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» щодо права суду ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "'Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

З матеріалів справи вбачається, що кредит ОСОБА_1 надавався саме в іноземній валюті- дол.. США.

Тому враховуючи вимогу позивача про стягнення суми боргу саме у валюті, а також те, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, стягненню в іноземній валюті підлягають також проценти за кредитним договором, оскільки такі не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима, суд приходить до висновку, що вимога відповідача -позивача є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 3.3.7 кредитного договору позичальник зобов»язаний протягом дії цього Договору страхувати предмет застави на користь банку. Згідно п. 4.4. Договору за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов»язань, передбачених п.3.3 ( крім п.3.3.2) цього договору, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 5000 грн. ( а.с. 21-22 т.1 ) .

Із договору добровільного страхування майна , що є предметом застави або іпотеки від 21.10.2014 року вбачається , що предмет іпотеки, квартира АДРЕСА_1 застрахована й договір направлено Банку для відома, що підтверджується поштовим повідомленням ( а.с.92-95,101-103 т.2) .

Таким чином, позов в частині стягнення 5000 грн. за порушення умов п.3.3.7 Кредитного договору задоволенню не підлягає.

Згідно ст.88 ЦПК України з позивачів-відповідачів слід стягнути і судові витрати по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 192, 203, 215, 509, 524, 525, 526, 527, 530 , 554, 611, 612, 626, 638, 639, 640, 1046, 1050, 1054,1055 ЦК України , Законом України «Про ОСОБА_4 України», Законом України «Про банки і банківську діяльність» , Декретом Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю» , Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 88, 208, 210, 213 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним - відмовити.

Стягнути зОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , інд. код НОМЕР_1, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, інд. код НОМЕР_2, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, інд. код НОМЕР_3 солідарно на користь ПАТ «Банк Форум» 5919,35 доларів США заборгованості за кредитним договором, 7218,94 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом .

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 438,61 грн. судового збору в дохід держави.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд протягом 10-ти днів з часу його проголошення.

Головуюча :