Постанова № 525468, 20.03.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"20" березня 2007 р. Справа № 11/96а

За позовом: Прокурора Борзнянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі

16400, м. Борзна, вул. Леніна, 2

До: Приватного підприємства „Уліс”

16400, м. Борзна, вул. Шевченка, 34

Про стягнення 12422,29 грн. заборгованості

Суддя Ю.М.Бобров

Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не прибув.

Від Відповідача: не прибув.

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Демидок Д.А.

СУТЬ СПОРУ :

Прокурором в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі подано позов до Приватного підприємства „Уліс” про стягнення 12422,29 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені.

Від позивача надійшло клопотання від 19.03.07 р. № 803/06, в якому він просить суд розглянути справу без часті його представника.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

В позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені в сумі 12422,29 грн., яка ним не сплачена.

Від відповідача до суду надійшло письмове клопотання від 13.03.07 р. № 7, в якому він позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі його представника в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання та розглянути справу без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, суд встановив наступне.

Приватне підприємство „Уліс” з 28.09.98 р. зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Борзнянському районі за 0578 як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058).

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує належні суми страхових внесків.

Згідно наданого позивачем розрахунку боргу, станом на 01.02.07 р. сума нарахованих і несплачених відповідачем своєчасно страхових внесків за липень –жовтень, грудень 2006 р., з урахуванням часткової сплати в сумі 172,73 грн., становить 5692,76 грн., штрафних санкцій –5231,25 грн., пені –1498,28 грн., всього 12422,29 грн.

Вказана сума недоїмки з внесків підтверджується поданими відповідачем до управління ПФУ згідно п.4 ч.2 ст. 17 Закону № 1058 розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за липень –жовтень, грудень 2006 р., копія яких долучені до матеріалів справи.

Рішенням від 28.11.06 р. № 94 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 до відповідача були застосовані фінансові санкції в сумі 5231,25 грн. та нарахована пеня в сумі 1498,28 грн. Дане рішення оскаржене відповідачем не було.

Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом № 1058 і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідач вказаний обов’язок належним чином не виконує.

Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 % своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 % зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 % зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів (п.2 ч.9 ст.106 Закону № 1058).

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідачу за затримку сплати страхових внесків нарахована пеня в сумі 1498,28 грн.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Позивачем були направлена відповідачу вимога № Ю 242 від 04.01.07 р. про сплату 18723,82 грн. боргу, в т.ч. 11994,29 грн. недоїмки, 5231,25 грн. фінансових (штрафних) санкцій та 1498,28 грн. пені, яка отримана відповідачем 04.01.07 р.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Оскільки вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржувалась, вона вважається узгодженою. На день прийняття рішення борг в сумі 12422,29 грн. ПП „Уліс” добровільно не сплачений.

За таких обставин, зважаючи на те, що заявлена до стягнення сума підтверджується доданими до позовної заяви матеріалами (доказами), суд приймає повне визнання відповідачем позову, оскільки його дії не суперечать закону та не порушують чиї –небудь права, свободи чи інтереси, та задовольняє позовні вимоги.

Прокурор проти прийняття рішення по справі без участі представників сторін не заперечує.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти повне визнання відповідачем адміністративного позову.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Уліс” (16400, м. Борзна, вул. Шевченка, 34, р/р 26008626 в ЧОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348, код 30148525) на користь Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі (16400, м. Борзна, вул. Леніна. 2, р/р 2560930301256 в Борзнянському відділенні Ощадного банку України, МФО 343035, код 24841460) 12422,29 грн. заборгованості.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного господарського суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 20.03.07 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 26.03.07 р.

Суддя Ю.М. Бобров