Рішення № 525458, 27.03.2007, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 7-44-62

проспект Миру , 20 тел.178-853

________________ ______

Іменем України

РІШЕННЯ

27 березня 2007 року Справа № 8/66

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, вул. Лєскова,9 (Чернігівська обласна дирекція ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м.Чернігів, пр.Перемоги,21)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок –Агро”, Варвинський район, с. Світличне, вул. Миру, 27

про стягнення 258236грн. 13 коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Конащук П.П. –головний юрисконсульт, довіреність пост. від 06.12.06р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення 233794грн.11коп. боргу по кредиту, наданому відповідачу на підставі кредитного договору №010/04/152 від 01.03.04р., 19127грн.77коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 01.07.06р. по 05.03.07р., та 5314грн.25коп. пені за прострочення повернення кредиту, яка нарахована за період з 01.09.06р. по 28.02.07р.

Відповідач відзив не надав. Справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Незважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце вирішення спору, що підтверджується матеріалами справи, відповідач не скористався своїм правом приймати участь у господарських засіданнях. Враховуючи, що судом явка сторін обов’язковою не визнавалася, суд вважає за можливе вирішити спір у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

1 березня 2004р. між АППБ “Аваль” та СТОВ “Світанок” укладений кредитний договір № 010/04/152, відповідно до умов якого банк зобов’язувався відкрити товариству відновлювальну кредитну з лімітом кредитування в сумі 235000грн., строком до 28 лютого 2007 року зі сплатою 18% річних, а відповідач зобов’язувався використати кредит на зазначені у договорі цілі та забезпечити повернення кредиту і сплату відсотків на умовах, передбачених договором. Додатковою угодою №2 від 14.01.2005р. до кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитом збільшена до 20% річних, а додатковою угодою №4 від 18.04.05р. до кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитом зменшена до 17% річних, застосування якої розпочалося з 01.05.05р.

Позивач у справі є правонаступником всіх прав та обов’язків акціонерного поштово-пенсійного банку “Аваль”, що підтверджується п.1.1. Статуту ВАТ “Райффайзен банк “Аваль”, зареєстрованого Національним банком України 29.09.06р.

Відповідач у справі є правонаступником прав та обов’язків СТОВ “Світанок” внаслідок перейменування останнього на СТОВ “Світанок-Агро”, що підтверджується п.1.3. Статуту, зареєстрованого державним реєстратором 21.02.05р.

Як свідчать наявні у матеріалах справи копії платіжних доручень №766 від 18.03.04р, №785 від 23.03.04р., №786 від 23.03.04р., №800 від 25.03.04р., №832 від 30.03.04р. фактично відповідачем було надано кредит в сумі 237400грн. шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок відповідача, що не суперечить п.5.1. кредитного договору. 30 березня 2004р. платіжним дорученням №120 залишково видані грошові кошти в сумі 2400грн. повернуті відповідачем банку. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем зобов’язання в частині відкриття кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 235000грн. виконані.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. В силу ст.1049 Цивільного кодексу України, яка застосовується судом на підставі ч.2 ст.1054 цього ж кодексу, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строки та порядку, що встановлені договором.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

Відповідно до п.6.1. кредитного договору відповідач зобов’язувався погашати основну заборгованість за кредитом у відповідності до підписаного ним Графіку погашення, який є додатком №1 до кредитного договору.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем в рахунок погашення кредиту зараховано 1205грн.89коп., які надійшли 28.04.06р. до банку як відшкодування з Держбюджету за березень 2006р. Таким чином, з 29.04.06р. заборгованість за кредитом становила 233794грн.11коп.

Відповідач свої зобов’язання по своєчасному поверненню кредиту належним не виконав, у визначені графіком строки кредит не повернув. На момент прийняття рішення по справі настав строк повернення кредиту в повній сумі, проте доказів повернення кредиту відповідач суду не надав. Отже, на день вирішення спору по суті заборгованість по кредиту становить 233794грн.11коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з п.6.1. кредитного договору відповідач зобов’язувався щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом.

В силу ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналіз кредитного договору від 01.03.04р. показує, що сторонами визначений обов’язок відповідача сплачувати відсотки за користування кредитом до дня повного погашення заборгованості по кредиту.

Відповідач зобов’язання по сплаті відсотків належним чином виконував до 01.07.06р. За період з 01.07.06р. по 05.03.07р. позивачем нараховані відсотки за користування кредитом в сумі 27004грн.80коп.

Враховуючи, що згідно із ч.1 ст.1048 проценти за договором позики виплачуються до дня повернення кредиту, що також передбачено кредитним договором, суд приходить до висновку про правомірність нарахування відсотків після закінчення строку повернення кредиту.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по відсотках, наданому суду позивачем, відповідач протягом періоду з 01.07.06р. по 05.03.07р. в рахунок сплати відсотків перераховано 7877грн.03коп. Таким чином, виходячи із порядку погашення заборгованості за кредитом, встановленим п.3.3. кредитного договору, суд приходить до висновку, що відсотки нараховані за період з 01.07.06р. по 10.09.06р. відповідачем сплачені. Отже, заборгованість по відсотках, нарахованих за період з 11.09.06р. по 05.03.07р. становить 19127грн.77коп. Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати відсотків, нарахованих за вищезазначений період, з нього підлягає стягненню 19127грн.77коп.

За умовами кредитного договору (п.10.2) сторони визначили, що за порушення строків повернення кредиту позичальник (відповідач) сплачує кредитору (позивачу) пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

З урахуванням зазначеної умови договору позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.09.06р. по 28.02.07р. пеню в сумі 5314грн.25коп. за несвоєчасне повернення кредиту відповідно до графіку погашення кредитної заборгованості.

Враховуючи, що відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України пеня застосовується до несправних боржників у випадку порушення ними зобов’язання за договором, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів згідно з графіком, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано нарахована та заявлена до стягнення пеня в сумі 5314грн.25коп. за прострочення повернення кредиту, яку відповідач має сплатити, оскільки його вина у порушення строків погашення кредиту частками доведена матеріалами справи.

Беручи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.549,1048,1049,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок –Агро”, Варвинський район, с. Світличне, вул. Миру, 27 (ідентифікаційний код 31676369, рах. №260005130 в ЧОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348) на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ, вул.Лєскова,9 (ідентифікаційний код 14245308, рах. № 29095744 в ЧОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348) 233794грн.11 коп. основного боргу по кредиту, 19127грн.77коп. боргу по відсотках, 5314грн.25коп. пені, 2582грн.36коп. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя Т.Г.Оленич

27.03.07