Ухвала суду № 52537133, 19.10.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1998/15-ц Провадження № 22-ц/772/2823/2015Головуючий в суді першої інстанції Іщук Т. П.Категорія 57Доповідач Пащенко Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Ковальчука О.В., Медяного В.М.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК»

на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 серпня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ЗЛАТОБАНК» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПАТ «ЗЛАТОБАНК» про стягнення коштів за договором банківського рахунку.

В заяві зазначав, що 22.08.2014 року він-позивач уклав договір банківського рахунку фізичної особи з ПАТ «ЗЛАТОБАНК». Відповідно до умов договору банк зобов'язався виконувати розпорядження клієнта та видавати готівкові кошти з рахунку в межах залишку коштів, а клієнт має право вимагати від банку належного виконання умов договору. На його-позивача письмове звернення від 23.12.2014 року про видачу коштів з рахунку банк повідомив, що докладає зусиль щодо врегулювання відносин з питань розрахунково-касового обслуговування. Письмові заяви позивача від 23.01.2015 року про видачу коштів залишились без відповіді, а кошти позивачем не отримані. Станом на 29.01.2015 року залишок коштів на його-позивча рахунку становить 237643 грн. Відповідач свої зобов'язання не виконує.

Тому позивач просив стягнути з відповідача 237643 грн., які знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_1 відповідно до договору від 22.08.2014 року та судові витрати на оплату правової допомоги.

Ухвалою Вінницького міського суду від 01.07.2015 року, за відповідною заявою відповідача, було скасовано первісне заочне рішення Вінницького міського суду від 09.04. 2015 року, яким вказаний позов було задоволено, та призначено дану справу до розгляду в загальному порядку.

В подальшому, заявою від 06.07.2015 року позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь 37643 грн.та судові витрати на оплату правової допомоги.

Повторним заочним рішенням Вінницького міського суду від 19 серпня 2015 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в позові.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що 22.08.2014 року між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_2 було укладено Договір банківського рахунку фізичної особи, відповідно до умов якого, банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у гривнях та проводить операції за рахунком. Відповідно до п.2.1 договору, банк зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, виконувати розпорядження клієнта, зокрема і про видачу відповідних сум готівкових коштів з рахунку. Відповідно до п.2.2.3 договору клієнт зобов'язався письмово повідомляти банк не пізніше ніж за один робочий день про зняття готівки з рахунку, якщо сума перевищує 80000 грн. Відповідно до п.4.1 договору операції за рахунком клієнта виконуються банком у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням поточних надходжень протягом операційного дня (а.с.5-9).

Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 за НОМЕР_1 станом на 26.11.2014 року залишок на рахунку становив 237643 грн. (а.с.16-17).

Також суд встановив, що позивач 23.12.2014 року звернувся із письмовою заявою до відповідача з вимогою про видачу грошових коштів з рахунку в розмірі 40000 грн. (а.с.11). Листом від 23.01.2015 року за №59 банк повідомив ОСОБА_2 про те, що докладає всіх зусиль щодо врегулювання взаємовідносин з питань розрахунково-касового обслуговування, а дії банку спрямовані на виконання договірних зобов'язань (а.с.14). Після цього позивач двічі 23.01.2015 року подавав письмові заяви до банку з вимогою про видачу на 26 січня та 27 січня 2015 року грошових коштів з рахунку НОМЕР_1 готівкою в розмірі 149000 грн. та 48643 грн. відповідно (а.с.12-13).

Як видно з матеріалів справи, кошти позивачу повернуті тільки в сумі 200000 грн. через банк-агент і лише 24.04.2015 року та 25.04.2015 року (тобто під час розгляду судом даної справи), про що свідчать копії відповідних квитанцій (а.с.107,108). Решта коштів в сумі 37643 грн. не видана, не повернута вона і на момент вирішення цього спору. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ст.1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Врахувавши вищевказані обставини справи та вимоги закону, суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позивач свої зобов'язання за договором від 22.08.2014 року виконав належним чином, зокрема і передбачені п. 2.2.3 договору щодо письмового повідомлення банку про зняття готівки з рахунку, а банк, за наявності коштів на рахунку позивача за НОМЕР_1, кошти не повернув, чим порушив права позивача та обмежив його у праві розпорядитися своїми коштами.

Крім цього, суд правильно виходив ще й з того, що на час звернення позивача в банк з вимогою виконати зобов'язання по договору банківського рахунку про перерахування коштів правовідносини, які склались між сторонами, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не регулювалися, оскільки тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14.02. по 13.05.2015 року в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було запроваджено лише за рішенням №30 від 13.02.2015 року (а.с.52,72-73), а процедуру ліквідації розпочаторішенням за №99 від 13.05.2015 року (а.с.141-142). Тобто, як на час звернення ОСОБА_2 до ПАТ «ЗЛАТОБАНК» з вимогою про видачу коштів, наявних на його банківському рахунку, так і на момент його звернення до суду з цим позовом (04.02.2015 року), тимчасова адміністрація в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» запровадженою не була.

Суд також звернув увагу на те, що положення вищевказаного закону та їх застосування (запровадження тимчасової адміністрації, процедура ліквідації) ніяким чином не перешкоджає позивачу-вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті, і таке правогарантується Конституцією України. При цьому суд правильно зазначив, що виконання рішення суду має здійснюватися, зокрема, й з дотриманням вимог закону, який регулює питання ліквідації банку та порядку й черговості виплат при ліквідації

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «ЗЛАТОБАНК» відхилити.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 серпня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Л.В. Пащенко

Судді: В.М. Медяний

О.В. Ковальчук

З оригіналом вірно: /підпис/