Рішення № 525371, 26.03.2007, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел.7-99-18

просп.Миру,20 тел.178-853

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

26 березня 2007р. Справа № 8/317/34

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НЛД”, вул.П’ятницька, 50, м.Чернігів

До відповідача: Закритого акціонерного товариства “Комбінат громадського харчування “Новий Чернігів”, вул..П’ятницька, 50, м.Чернігів

Про зобов’язання виконати умови договору

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Черненко Н.П. - директор

від відповідача: Крачок О.В. –представник, довір. від 04.01.07р.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 19.03.07р. по 26.03.07р. на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Рішення приймається після оголошеної перерви.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено позов про зобов’язання відповідача виконати умови договору про сумісну діяльність з послідуючим викупом від 11.05.04р. №11/05 шляхом укладення договору купівлі-продажу приміщень, які передавалися за вказаним договором. Після порушення провадження у справі позивачем подано заяву в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України про зміну предмету позову, в якій позивач просить зобов’язати відповідача в місячний термін створити робочу групу та підготувати пакет документів для укладення договору купівлі-продажу приміщень загальною площею 137кв.м., що є предметом договору про сумісну діяльність з послідуючим викупом № 11/05 від 11.05.04р., та зобов’язати відповідача підготувати проект договору купівлі-продажу. Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити предмет позову, судом заява приймається до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

Відповідач проти позову заперечує з підстав невідповідності умов договору, який є матеріальною підставою позову, вимогам чинного законодавства. Крім того, як вважає відповідач, голова правління, підписуючи договір про сумісну діяльність з послідуючим викупом, вийшов за межі своїх повноважень, встановлених Статутом товариства.

Заявлені сторонами клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судом задоволені.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, оцінивши докази, суд ВСТАНОВИВ:

11 травня 2004р. між сторонами був укладений договір сумісної діяльності з наступним викупом №11/05, відповідно до умов якого відповідач, як Орендодавець за договором, зобов’язався надати позивачу як Орендарю, а позивач зобов’язався прийняти в орендне користування приміщення: чарочної “Накати” площею 63,9кв.м., букмекерської контори площею 32,6кв.м, зал гральних автоматів “Бармалей” площею, 36,8кв.м, двох зовнішніх туалетів площею 6,5кв., всього загальною площею 138,8кв.м, а також частину території площею 60кв.м, та обладнання. Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.02.07р. №13643795 відповідач є власником цих приміщень.

Згідно розділу 2 цього договору сторони домовилися, що приміщення та обладнання передаються протягом 1 календарного дня на підставі акту приймання-передачі. Факт передачі приміщень підтверджується актом прийому-передачі від 14.05.04р.

Відповідно до п.3.2. вказаного договору відповідач прийняв на себе зобов’язання протягом строку дії договору створити робочу групу, яка повинна підготувати пакет документів для укладення договору купівлі-продажу та укласти такий договір.

Аналіз договору про сумісну діяльність з наступним викупом №11/05 від 11.05.04р. свідчить, що за своєю правовою природою він є договором оренди з елементами попереднього договору щодо укладення в майбутньому договору купівлі-продажу орендованих приміщень, що не суперечить ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України. Заперечення відповідача, що договір від 11.05.04р. є суто договором оренди і не є попереднім договором щодо укладення договору купівлі-продажу з підстав відсутності в ньому всіх суттєвих умов майбутнього договору купівлі-продажу, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ч.1 ст.635 Цивільного кодексу України законодавцем допускається можливість погодження істотних умов основного договору, які не погоджені попереднім договором, а тому сторони не були позбавлені права узгодити у порядку, встановленому законодавством, всі умови основного договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським зобов’язанням є зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити на користь іншого суб’єкту певну дію, або утриматися від певної дії, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. В силу ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, в тому числі з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Аналогічні норми містяться в ст.ст.11,509 Цивільного кодексу України.

Із змісту договору про сумісну діяльність з наступним викупом від 11.05.04р. вбачається, що відповідач прийняв на себе зобов’язання по передачі позивачеві приміщень та обладнання в оренду, а також зобов’язання по створенню робочої групи для підготовки пакету документів та укладенню договору купівлі-продажу приміщень. Зміст цих зобов’язань не суперечить чинному законодавству.

За загальними правилами господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, належне виконання відповідачем зобов’язань за договором від 11.05.04р. полягало не тільки у передачі в оренду приміщень та обладнання, а також і у створенні робочої групи, яка мала підготувати пакет документів для укладення договору купівлі-продажу приміщень, а також у безпосередньому укладенні такого договору. При цьому укладення договору купівлі-продажу мало проводитися з урахуванням вимог чинного законодавства, яким визначається порядок укладання господарських договорів, зокрема: надіслання оферти, узгодження розбіжностей у випадку їх виникнення.

Як свідчать матеріали справи відповідач свої зобов’язання за договором, які визначені у п.3.2. договору належним чином не виконав. Наказом №39/1 від 21.05.04р. на виконання п.3.2. договору від 11.05.04р. № 11/05 була створена робоча група в складі 6 осіб, якій доручено підготувати документи, необхідні для укладення договору купівлі-продажу приміщень. Діяльність робочої групи по підготовці пакету документів відображена у протоколах засідання групи від 07.06.04р., 23.06.04р., 25.06.04р., із змісту яких вбачається, що робочою групою приймалося рішення по підготовці документів, необхідних для укладення договору купівлі-продажу приміщень, а також вирішувалися питання щодо участі сторін у спільних витратах по утриманню приміщень, які будуть знаходитися у спільній частковій власності.

Наказом №73 від 30.08.04р. робота робочої групи припинена. Про причини припинення її діяльності у наказі не зазначено.

Відповідач не надав суду доказів підготовки робочою групою та оформлення належним чином документів, які необхідні при укладенні договорів купівлі-продажу об’єктів нерухомості, а також відповідачем не надані докази підготовки проекту договору купівлі-продажу, надсилання проекту позивачеві та доказів вчинення дій по укладенню договору купівлі-продажу. Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем зобов’язання за договором в частині підготовки документів та укладення в подальшому в порядку, встановленому законом, договору купівлі-продажу не виконані.

Твердження відповідача, що п.3.2. договору про сумісну діяльність з наступним викупом №11/05 від 11.05.04р. є недійсним, оскільки ЗАТ “КГХ “Новий Чернігів” не мав наміру в майбутньому продавати орендареві майно, а також оскільки голова правління не мав право на укладення договору в частині майбутнього продажу без відповідного рішення Ради товариства, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а саме: відповідно до п.8.27 Статуту ЗАТ “КГХ “Новий Чернігів” в редакції змін та доповнень до Статуту, що зареєстровані розпорядженням Чернігівського міського голови від 22.08.01р. №285-р, до компетенції Ради товариства віднесено прийняття рішення про укладення договорів купівлі-продажу, міни дарування, застави транспортних засобів та об’єктів нерухомості. Як вбачається із протоколу №21 засідання Ради Товариства (ЗАТ КГХ “Новий Чернігів”) Радою товариства прийнято рішення про продаж нежитлових приміщень загальною площею137кв.м. на першому поверху ЗАТ КГХ “Новий Чернігів” Черненко Н.П. за ціною 24849грн. (т.1, а.с.54-55). Тобто, фактично в межах своїх повноважень Радою товариства надано згоду на продаж в майбутньому нежитлових приміщень. В Статуті відповідача не міститься вимог, що рішення про укладення договорів купівлі-продажу об’єктів нерухомості має прийматися Радою товариства стосовно конкретного покупця, а тому суд приходить до висновку, що рішенням, яке прийнято на засіданні 30.03.04р., Рада Товариства висловила волевиявлення щодо розпорядженням нежитловими приміщеннями. На підставі цього рішення головою правління в силу п.8.33 Статуту підписаний договір від 11.05.04р., в якому відповідач прийняв на себе зобов’язання по підготовці необхідних для укладення договору купівлі-продажу документів та по укладенню в майбутнього такого договору. До того ж, доказом виявлення волі відповідача на відчуження нежитлових приміщень, щодо яких укладений договір №11/05 від 11.05.04р., є копія витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.06.04р. №3833277, виданого заявникові –ЗАТ “КГХ “Новий Чернігів”. Отже, органами управління відповідача, через які юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків, було виявлено волю стосовно продажу нежитлових приміщень, а тому договір від 11.05.04р. був спрямований на реальне настання правових наслідків, в зв’язку з чим заперечення відповідача щодо недійсності цього договору є безпідставними.

Заперечення відповідача щодо дійсності протоколу №21 від 30.03.04р., оскільки він підписаний лише головою Ради, судом залишаються поза увагою, оскільки відповідач не представив суду доказів, які підтверджують встановлення порядку проведення засідань Ради товариства та оформлення документів Ради.

Враховуючи, що зобов’язання по створенню робочої групи, підготовки документів та укладенню договору виникло у відповідача з моменту укладення договору від 11.05.04р., судом не приймається до уваги посилання відповідача на протокол засідання Ради товариства від 06.08.04р., в якому вирішено не укладати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень з ТОВ “НЛД”, оскільки таке рішення прийнято після виникнення у сторони зобов’язання, і за своєю суттю воно є односторонньою відмову від виконання договору, що суперечить нормам чинного законодавства.

Крім того, судом не приймається до уваги посилання відповідача на рішення загальних зборів акціонерів товариства від 03.06.05р., стосовно не затвердження договору № 11/05 від 11.05.04р., укладеного з ТОВ “НЛД”, оскільки чинним законодавством правомірність укладених акціонерними товариствами договорів не ставиться у залежність від їх подальшого затвердження загальними зборами акціонерів.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав належним чином прийняті на себе зобов’язання по договору в частині підготовки робочою групою документів, які необхідні для укладення договору купівлі-продажу приміщень, що були предметом договору про сумісну діяльність з наступним викупом №11/05 від 11.05.04р., та укладенню цього договору, чим порушив права та інтереси позивача, виходячи із принципу верховенства права, проголошеного у ч.1 ст.8 Конституції України, який, як зазначається в Рішенні Конституційного суду України від 02.11.04р. у справі № 15-рп/2004, полягає у здійсненні правосуддя шляхом забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами України прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, суд вважає за необхідне задовольнити позов.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.173,174 Господарського кодексу України, ст.ст.11,509,628,635 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Закритому акціонерному товариству “Комбінат громадського харчування “Новий Чернігів” (м.Чернігів, вул..П’ятницька, 50) у місячний термін з моменту набрання рішенням законної сили створити робочу групу, підготувати пакет документів, які необхідні для укладення договору купівлі-продажу об’єктів нерухомості та підготувати проект договору купівлі-продажу нежитлових приміщень: чарочної “Накати” площею 63,9кв.м., букмекерської контори площею 32,6кв.м, зал гральних автоматів “Бармалей” площею, 36,8кв.м, двох зовнішніх туалетів площею 6,5кв., всього загальною площею 138,8кв.м, що знаходяться за адресою: м.Чернігів, вул..П’ятницька, 50, і яке предметом договору про сумісну діяльність з наступним викупом №11/05 від 11.05.04р., укладеного між ЗАТ “КГХ “Новий Чернігів” та ТОВ “НЛД”.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Комбінат громадського харчування “Новий Чернігів”, м.Чернігів, вул..П’ятницька, 50 (ідентифікаційний код 03565642, р/р 26008002092 в ЗАТ “Полікомбанк” м.Чернігів, МФО 353100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НЛД”, м.Чернігів, вул..П’ятницька, 50 (ідентифікаційний код 30843639, р/р 260061004561 в ЗАТ “Полікомбанк” м.Чернігів, МФО 353100) 85грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г.Оленич

26.03.07