Постанова № 52537091, 15.10.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-а-635/15

760/17387/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

Позивач 17 вересня 2015 року звернулася з позовом до суду, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку їй пенсії та зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок пенсії державного службовця з дати її призначення відповідно до довідок про складові заробітної плати №200 та №201 від 28 травня 2015 року з урахуванням всіх складових (отриманих виплат), у тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати на суму 76 910,31 грн., на які були нараховані та фактично сплачені страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В своєму позові позивач зазначала, що 29 травня 2015 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», однак Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києві їй було відмовлено. Не включення до складу заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, на думку позивача, призвело до зменшення отримуваної нею пенсії.

Позивач вважає такі дії неправомірними та такими, що порушують її права і законні інтереси, а тому змушена звернутися з позовом до суду.

Відповідач у встановлений ч. 3 ст. 183-2 КАС України строк заперечень до суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києві та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу».

Також, встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені ОСОБА_2 на посаді заступника директора архіву - головний зберігач фондів, яка відноситься до посад державної служби, з 2 січня 2007 року по теперішній час.

Позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» і отримала відповідь від 28 травня 2015 року.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсій державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 35 років, для жінок - не менше 30 років, в тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Обчислення пенсії, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», відповідно до якого позивач отримує пенсію за віком, здійснюється з урахуванням вищезазначених складових заробітної плати державного службовця.

Разом з тим відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З даних довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01 червня 2010 року по 31 травня 2015 року, виданої Державною архівною службою України Центрального державного кінофотофоноархіву України імені ОСОБА_2 28 травня 2015 року, вбачається, що на всі виплати включені в довідку, в тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, до складу заробітної плати позивача, з якої обчислювалася пенсія позивача, повинна бути включена матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація як встановлено Законом України «Про державну службу» у редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії.

Разом з тим, оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень, вимога про визнання дій відповідача неправомірними не передбачена ст. 105 КАС України, у задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача необхідно відмовити.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 99, 100, 105, 183-2 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, з дати її призначення відповідно до Довідок про складові заробітної плати №200 та №201 від 28 травня 2015 року, до складу якої входить матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація, з урахуванням проведених виплат.

У решті позовних вимог - відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Л.І. Кізюн