Рішення № 52536303, 12.10.2015, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/784/15-ц

Провадження № 2/144/243/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2015 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої - судді Задорожної Л.І.,.

секретаря судового засідання Кошмелюк А.С.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теплик справу за позовом Вінницького національного медичного університету ім..ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення вартості навчання,

встановив:

В липні 2015 року Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості навчання. Позов мотивовано тим, що між сторонами було укладено угоду про підготовку лікаря №353 від 30 вересня 2007 року, відповідно якої відповідач взяв на себе зобов'язання прибути після закінчення вищого навчального закладу за місцем направлення і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати вартість навчання. В свою чергу позивач згідно укладеної угоди взяв на себе зобов'язання забезпечити відповідну якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою. Взяті на себе зобов'язання позивач виконав належним чином та у строки визначені угодою. 26 червня 2014 року відповідач успішно закінчив навчання та отримав диплом спеціаліста, тобто отримав за рахунок державного бюджету повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря. Натомість, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання - на роботу за місцем направлення не з'явився та не відпрацював три роки. Просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 200257 грн. 14 коп. в рахунок відшкодування витрат на навчання, що включає: 126482 грн. 36 коп. основна сума боргу, 69438 грн. 82 коп. збитки від інфляції, 4335 грн. 96 коп. 3% річних від простроченої суми заборгованості, та понесені судові витрати.

У вересні 2015 року позивачем подано заяву про уточнення(збільшення) позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь Вінницького національного медичного університету ім..ОСОБА_2 основну суму боргу за навчання разом із виплаченою стипендією в розмірі 126594 грн. 36 коп. в рахунок відшкодування за навчання, суму збитків від інфляції в розмірі 69500 грн. 30 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 4339 грн. 80 коп., а всього 200434 грн. 46 коп..

В судове засідання представник позивача не зявився, 11 серпня 2015 року на адресу суду надійшла заява за підписом ректора університету ОСОБА_4 про розгляд справи без участі представника ВНМУ ім..ОСОБА_2, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 22 липня 2015 року, позов не визнав, посилаючись на обставини, що викладені в письмових запереченнях..

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що в позові необхідно відмовити, з огляду на таке.

Судом встановлено, що між Вінницьким національним медичним університетом ім. М.І. Пирогова та відповідачем ОСОБА_3 30 вересня 2007 року було укладено угоду про підготовку лікаря №353, термін дії якої визначено до червня 2013 року(а.с.7-8). Змін та доповнень до цієї угоди внесено не було.

Згідно умов угоди позивач зобов'язався забезпечити якісну теоретичну та практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця та після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації місцем працевлаштування в державному секторі народного господарства, де відповідач зобов'язаний відпрацювати не менше трьох років. Студент в свою чергу зобов'язався оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою фахівця за напрямом підготовки лікувальна справа; прибути після закінчення вищого навчального закладу на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку.

Відповідно до копії диплома спеціаліста ОСОБА_3 закінчив у 2014 році Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря (а.с.9).

26 червня 2014 року відповідач був ознайомлений з пропозицією щодо працевлаштування в ДОЗ та курортів Вінницької ОДА Теплицький РМЦПМСД, Теплицька АЗПСМ на посаду лікаря загальної практики - сімейний лікар та 19 грудня 2013 року відповідач погодився з даною пропозицією (а.с.11).

Листом №07-3396 від 20 серпня 2014 року, який подано Департаментом охорони здоровя та курортів Вінницької ОДА, ОСОБА_3, який направлений лікарем ЗПСМ в Теплицький РЦПМСД, не доїхав до місця направлення(а.с.12).

Згідно п. п. 1, 2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року за №77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» установити, що вищі навчальні заклади України здійснюють підготовку спеціалістів: за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету АР Крим та місцевих бюджетів - за державним замовленням; за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб - для роботи у недержавному секторі народного господарства; за рахунок власних коштів особи - для роботи у державному і недержавному секторі народного господарства (за бажанням). Установити, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного

- 2 -

господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

Відповідно до п. 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого Постановою КМУ №992 від 22 серпня1996 року у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, за порушення дисципліни протягом трьох років, випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

В п. 19 цього Порядку визначено, що вручення випускникові диплома про закінчення вищого навчального закладу, направлення на роботу (додаток N 3) та видача належних йому коштів, які перераховані до вищого навчального закладу замовником, здійснюється протягом семи днів після закінчення ним вищого навчального закладу. Оформлене замовником або вищим навчальним закладом (за домовленістю із замовником) направлення на роботу є підставою для укладання трудового договору між молодим фахівцем і замовником.

А пунктом 20 Порядку передбачено, що молодий фахівець повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке визначення розкриває сутність зобовязання як правового звязку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обовязок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобовязання надано право, що кореспондує обовязку першої. Обовязками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобовязання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною першою статті 14 ЦК України встановлено, що цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодовства

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачем ОСОБА_3 угоди про підготовку лікаря №353 від 30 вересня 2007 року, наслідком чого може бути заявлено вимогу про стягнення вартості навчання. Так, позивачем не доведено, що відповідач не прибув після закінчення вищого навчального закладу за місцем направлення, оскільки позивачем не подано належних доказів отримання відповідачем ОСОБА_3 направлення на роботу, в якому повинен бути визначений термін прибуття до місця призначення, та отримання належних йому коштів, які перераховані до вищого навчального закладу замовником, як того вимагають п.19, п.20 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого Постановою КМУ №992 від 22 серпня1996 року, та п.20, п.21 Наказу МОЗ №367 від 25 грудня 1997 року «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням». При цьому суд звертає увагу, що пропозиція працевлаштування, отримання диплома відповідачем відбулись піля закінчення терміну дії угоди про підготовку лікаря від 30 вересня 2007 року, а змін до неї внесено не було.

Також, суду не надано доказів відмови відповідача ОСОБА_3 їхати за призначенням.

Крім того, позивачем не вказано на підставі якого та ким установленого порядку, мова про який йде в угоді про підготовку лікаря №353, в Указі Президента України від 23 січня 1996 року за №77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», в Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого Постановою КМУ №992 від 22 серпня 1996 року , відшкодовується до державного бюджету вартість навчання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,15,60,88,209,213,215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В позові Вінницького національного медичного університету ім..ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення вартості навчання відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 16 жовтня 2015 року.

СУДДЯ