Рішення № 52534457, 15.10.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2639/15

Справа №754/4350/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

15 жовтня 2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Таран Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Чернишової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, третя особа: ОСОБА_2, про визнання прилюдних торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, з урахуванням наступних уточнень позовних вимог, звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання прилюдних торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.03.2015 року в межах виконавчого провадження відбулися прилюдні торги з реалізації гаражного боксу НОМЕР_1, що знаходится за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 74, що належить на праві власності позивачу. Остання вважає, що проведені 10.03.2015 року прилюдні торги з реалізації гаражного боксу такими, що проведені з порушенням закону та просить визнати їх недійсними з наступних підстав.

Постановою відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 14.04.2011 року відкрито виконавче провадження та стягнуто з позивача на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 91259 грн. 39 коп. Згідно постанови відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві від 18.04.2011 року державним виконавцем Дзвінник М.Б. також накладено арешт на все майно, що належить позивачу на праві власності. Пізніше, належний позивачу на праві власності гаражний бокс було передано для реалізації на прилюдних торгах. Про факт передачі арештованого майна на реалізацію позивача у встановлений законом строк повідомлено не було. Окрім цього дана інформація не була відображена у Єдиному реєстрі виконавчих проваджень. Про неправомірні дії позивач дізналась випадково, від чоловіка який зателефонував до адміністрації гаражного кооперативу та повідомив про незаконні торги. Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів № 59747 від 10.03.2015 року відбулися прилюдні торги з реалізації гаражного боксу НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 74. Позивач вважає, що при проведенні оспорюваних прилюдних торгів порушено встановлені законом правила їх підготовки в частині належного повідомлення боржника про їх проведення. Відповідно до п. 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. Однак організацією, яка проводила торги ці вимоги виконані не були. Не погоджуючись з висновком про оцінку, оскільки реальна вартість гаражного боксу значно перевищую ту ціну, яка зазначена у висновку, 23.12.2014 року позивачем було подано заяву про рецензування звіту про оцінку майна. На дану заяву державним виконавцем Вахрушевою P.M. відредаговано не було та передано майно для реалізації на прилюдних торгах. Повторні прилюдні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання акту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов'язковою умовою визначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення. Отже, враховуючи ту обставину, що звіт про оцінку нерухомого складений та описаний суб'єктом оціночної діяльності 27.08.2014 року, а прилюдні торги з реалізації майна відбулись лише 10.03.2015 року позивач вважає, що на час проведення прилюдних торгів звіт про оцінку нерухомого майна від 27.08.2014 року втратив чинність. Таким чином при проведенні прилюдних торгів із реалізації спірного майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна від 27.08.2014 року, який утратив чинність, було порушено установлені законодавством правила про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Представник позивача: ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача: відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Вахрушева Р.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, зважаючи на те, що торги проведені з дотриманням вимог діючого законодавства, а тому просила у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача: Державного підприємства «Інформаційний центр» у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. На адресу суду надійшли письмові пояснення відповідно до яких прилюдні (електронні) торги були проведені з дотриманням всіх вимог діючого законодавства, а тому підстав для визнання їх недійсними немає. Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України немає повноважень спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги в порядку, визначеному Тимчасовим положенням, а діє виключно на підставі повноважень, покладених на підприємство наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5. Таким чином, обсяг повноважень і завдань Організатора електронних торгів, а також виконання ним відповідних функцій здійснюється виключно в порядку, передбаченому саме таким спеціальним нормативним актом як Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. На підставі викладеного представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи: ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач недобросовісно зловживає правом на звернення до суду з позовом, намагаючись ввести суд в оману, приховуючи від суду ту обставину, що після здійснення оцінки майна 27.08.2014 року, листом 01.09.2015 року позивачу було направлено повідомлення про результати оцінки, як це і передбачено ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження». Однак в межах визначеного 10-денного строку боржник не подав державному виконавцю заперечення щодо результатів оцінки. Позивач також замовчує ту обставину, що рецензія оцінки майна боржника не здійснювалась правомірно, оскільки боржник в межах 10-денного строку не звертався із заявою про здійснення рецензії. Крім того, боржник не надав доказів того, що з метою несення витрат, пов'язаних з рецензуванням, ним було внесено відповідні кошти на рахунок відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві. Тобто позивач штучно створював умови, внаслідок яких сплине чинність звіту про оцінку майна. Тобто боржник недобросовісно використовував свої права у виконавчому провадженні, не виконуючи при цьому обов'язків, покладених на нього. Вважає, що підстави, на які посилається позивач є підставою для оспорювання чи оскарження дій державного виконавця, а не для оспорювання прилюдних торгів чи визнання їх такими, що проведенні з порушенням закону. В позові фактично оспорюється саме рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, які вчинялися з метою проведення прилюдних торгів.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, державного виконавця, представника третьої особи, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних сімейних, трудових відносин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог. Відповідно до ст.4 цього Кодексу суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2010 року Деснянським районним судом м. Києва винесено заочне рішення про задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна, на підставі чого 05.04.2011 року було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 91259 грн. 39 коп.

14.04.2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві у відповідності до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження.

Оскільки боржником, у наданий державним виконавцем строк, рішення суду виконане не було, почалося примусове виконання.

В ході проведення виконавчих дій встановлено, що за боржником на праві власності зареєстровано нерухоме майно, а саме гаражний бокс НОМЕР_1 у ГБК «Вигурівщина». Державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, згідно з яким описане майно потребує оцінки експерта.

10.03.2015 року в межах виконавчого провадження відбулися електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: гаражного боксу НОМЕР_1, який знаходиться за адресою: вул. Електотехнічна, 74, що належав на праві власності ОСОБА_1

Згідно Протоколу проведення електронних торгів № 59747 переможцем даних електронних торгів визнаний Учасник № 15 ОСОБА_6 за найвищою ціною 169 560,32 грн. (а.с.100,101) Том І.

Спірні правовідносини щодо порядку реалізації арештованого майна врегульовано Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21.04.2005 року (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158), та Тимчасовим Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 року № 656\6, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.04.2014 року за № 427/25204.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 Розділу І Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів Державне підприємство «Інформаційний центр» є організатором електронних торгів, який належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважений відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. Організатор забезпечує постійний доступ органам державної виконавчої служби, учасникам та спостерігачам до Системи з метою отримання відомостей про хід електронних торгів.

Електронні торги є одним із різновидів прилюдних торгів та мають свою окремо визначену процедуру проведення. Порядок реєстрації учасників електронних торгів, порядок проведення та оформлення результатів електронних торгів, а також визначення переможця електронних торгів регулюється спеціальним нормативно-правовим актом, а саме вищевказаним Тимчасовим порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 року за № 427/25204.

Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України немає повноважень спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги в порядку, визначеному Тимчасовим положенням, та діє виключно на підставі повноважень, покладених на підприємство наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5. Таким чином, обсяг повноважень і завдань Організатора електронних торгів, а також виконання ним відповідних функцій здійснюється виключно в порядку, передбаченому саме таким спеціальним нормативним актом як Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Відповідно до п.1 Розділу І Тимчасового порядку третя особа є Організатором електронних торгів, належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважена відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Тимчасовим порядком. Організатор забезпечує постійний доступ органам державної виконавчої служби, учасникам та спостерігачам до Системи з метою отримання відомостей про хід електронних торгів.

Відповідно до вимог Тимчасового порядку електронні торги проводяться у Системі електронних торгів арештованим майном Відповідно до п. 1 Розділу І Тимчасового порядку система - інформаційна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів подання й обробки заявок на участь в електронних торгах, проведення електронних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, обробку інформації про електронні торги. Електронні торги проводяться за допомогою засобів мережі Internet на веб-сайті електронних торгів. Відповідно до п. 1 Розділу І Тимчасового порядку даний веб-сайт працює у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Internet.

Відповідно до п. 1 Розділу II Тимчасового порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження». Частиною 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що звіт із оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності було складено 27.08.2014 року (а.с.141-158) Том І.

01.09.2014 року державним виконавцем на адреси стягувача та боржника направлені листи з копією першої сторінки висновку про вартість майна боржника від 27.08.2014 року (а.с.79) Том І.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Однак в межах виконавчого провадження відсутні докази того, що позивач в межах даного строку подав державному виконавцю заперечення щодо результатів здійснення оцінки майна.

Визначившись із вартістю майна у відповідності до вимог п. 2 Розділу II Тимчасового порядку державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення 10-денного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна або у разі відсутності таких заперечень готує для проведення реалізації майна документи, передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, і направляє їх до відповідного структурного підрозділу головного управління юстиції у місті Києві та областях, які беруть участь в експерименті, що забезпечує реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України.

Однак в межах виконавчого провадження відсутні докази того, що позивач в межах даного строку подав державному виконавцю заперечення щодо результатів здійснення оцінки майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що її права у виконавчому провадженні були порушені державним виконавцем, який не додержав вимог законодавства про проведення прилюдних торгів. З чого слідує, що позивач фактично оспорює рішення, дії та бездіяльність державного виконавця. Зі змісту позову слідує, що фактично позивач оспорює дії, рішення та бездіяльність державного виконавця, допущені до призначення прилюдних торгів та не стосується безпосередньо правил проведення прилюдних торгів.

Верховний суд України у своєму висновку, викладеному у постанові від 24 жовтня 2012 року по справі № 6-116цс12 зазначив, «що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом № 606-ХІУ від 21 квітня 1999 року, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. З ст. 32, ч. З ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Таким чином визнання прилюдних торгів недійсними не може бути належним способом захисту прав позивача у даному випадку.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу). При цьому, підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсним» роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Разом із тим слід зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду України в постанові від 24 жовтня 2012 року по справі № 6-116цс12.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що оскільки вимогами позивача є вимоги про визнання прилюдних торгів такими, що відбулися з порушеннями закону, то застосування до спірних правовідносин вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України є безпідставними, а, відтак, відсутні підстави для захисту її порушених прав у обраний позивачем спосіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 11, 30, 57, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 203, 215 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, третя особа: ОСОБА_2, про визнання прилюдних торгів такими, що проведені з порушенням вимог закону - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті 30.04.2015 року відповідно до Ухвали Деснянського районного суду м. Києва у вигляді заборони відповідачу відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві вчиняти дії щодо гаражного боксу НОМЕР_1, що знаходиться з адресою:м. Київ, вул. Електротехнічна, будинок 74 та передачі його іншим особам.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення, а особами, які брали участь у справі та не були присутні під час його проголошення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено 20.10.2015 року.

Суддя: Н.Г.Таран