Постанова № 52533597, 29.09.2015, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/4748/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Позарецької С.М.

при секретарі Семиволос І.М..,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов»язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (в подальшому уточнений) до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов»язання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є пенсіонером за віком і працює правовим інспектором праці профспілкової організації працівників агропромислового комплексу України Черкаської області. Розмір його пенсії складає 2236грн. 38коп. Пенсія по березень 2015р. включно виплачувалась позивачеві в повному розмірі, незалежно від одержуваної ним заробітної плати. За квітень і травень 2015р. пенсія виплачена в розмірі 85% від вказаної суми, тобто по 1900грн. 92коп. Таким чином, вважає, що йому не доплачено 670грн. 92коп.

Вважає дії відповідача протиправними, такими, що порушують його права і не відповідають вимогам Конституції України.

Отже, позивач просить суд визнати дії відповідача по недоплаті йому пенсії протиправними; зобов»язати УПФУ виплачувати позивачеві пенсію з 01 квітня 2015р. в повному розмірі, тобто 2236грн. 38коп. в місяць.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав уточнені позовні вимоги і просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області за довіреністю ОСОБА_3 заперечувала проти уточненого позову і просила відмовити у його задоволенні, про що надано письмові заперечення.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення за таких підстав:

встановлено, що позивач ОСОБА_1, 1942р. народження перебуває на пенсійному обліку з 17.10.2001р. і з цього часу йому призначена пенсія за віком на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення, з врахуванням ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення».

З 01 січня 2004р. набрав законної сили Закон України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», і позивачеві був здійснений перерахунок пенсії за даним Законом. Розмір призначеної пенсії - 2236грн. 38коп.

Як станом на 01.04.2015р., так і на час розгляду справи, ОСОБА_1 працює правовим інспектором праці профспілкової організації працівників агропромислового комплексу України Черкаської області і, відповідно з отриманих доходів сплачує страхові внески. Дані обставини сторонами не оспорюються.

Починаючи з 01.04.2015р., відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії ОСОБА_1 складає 1900грн. 92коп. (2263,38грн. 15%, тобто 335,46грн. = 1900,92грн.).

Конституцією (Основним Законом) Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.1 ч.12 п.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р., який набув чинності, в т.ч. для даних правовідносин з 01.04.2015р., внесено зміни до абзацу другогочастини першої статті 47 і визначено: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється діяпункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України"Про статус народного депутата України","Про державну службу","Про прокуратуру","Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється діяпункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З 1 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення".

На час розгляду справи, даний Закон не змінено, не скасовано і не визнано Конституційним Судом України неконституційним.

Право держави перерозподіляти фінансові ресурси визначено як у рішеннях Конституційного Суду України від 19 червня 2001 року № 9-рп/2001, від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008), так і у практиці Європейського Суду з прав людини, - рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі «Ріс проти Сполученого Королівства»; рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства»; ухвалі від 03 червня.2014 року у справі «Велікода проти України».

Тобто, КСУ та ЄСПЛ з урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційності (розмірності) зазначили, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобовязана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.

Крім того, за Положенням «Про Пенсійний фону України», затвердж. постановою КМУ від 23.07.2014р. №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообовязковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є територіальними органами Пенсійного фонду України, підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. ОСОБА_2 Фонду у своїй діяльності керуєтьсяКонституцієюта законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду (Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах», затвердж. постановою Правління ПФУ від 22.12.2014р. №28-2).

Як передбачено ст. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, з»ясувавши обставини справи та дослідивши докази, судом, в межах заявлених вимог, не встановлено жодного факту протиправності дій з боку відповідача ОСОБА_2 пенсійного фону України в м. Черкасах Черкаської області щодо позивача ОСОБА_1, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, практикою КСУ та ЄСПЛ, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 2, 17, 94, 99, 100, 160-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання протиправними дій, зобов»язання вчинити певні дії, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України, апеляційна скарга подається відповідно до вимог ст. 186 КАСУ.

Головуючий: ОСОБА_4