Ухвала суду № 52532005, 20.10.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/5129/14-ц Номер провадження 22-ц/786/2070/15Головуючий у 1-й інстанції Парахіна Є. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Триголова В.М.,

суддів : Гальонкіна С.А., Омельченко Л.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.,

з участю адвокатів Марченка О.В., Новікової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 18 травня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: Друга Полтавська державна нотаріальна контора, Третя Полтавська державна нотаріальна контора, Полтавська універсальна агропромислова біржа, ОСОБА_7, про визнання договору дійсним та визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 18 травня 2015 рокупозов ОСОБА_5 задоволено.

Визнано дійсним договір міни від 26.03.1998 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, зареєстрований на Полтавській Універсальній аграрно-промисловій біржі за інвентарним номером 106-Н, на підставі якого ОСОБА_8 набув у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 54,3 кв.м, житловою площею 34,6 кв.м, яка складається з: кімната житлова (1) площею 23,9 кв.м, коридор (2) площею 3,4 кв.м, санвузол (3) площею 3,5 кв.м, вбудована шафа ,(4) площею 0,7 кв.м, кімната жила (5) площею 10,7 кв.м, кухня (6) площею 9,6 кв.м, балкон площею 0,9 кв.м, лоджія 1,3 кв.м, один відділ сараю площею 2,2 кв.м.

Визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування як за спадкоємицею ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, на нерухоме майно, а саме:

- 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_6, який вцілому складається з житлового будинку літ. "А-1" загальною площею 88,9 кв.м, житловою площею 53,3 кв.м, в складі приміщень: тамбур (1-1) площею 2,4 кв.м, передня (1-2) площею 16,1 кв.м, санвузол (1-3) площею 3,6 кв.м, кімната житлова (1-4) площею 10,3 кв.м, кімната житлова (1-5) площею 17,1 кв.м, кімната житлова (1-6) площею 7,0 кв.м, кухня (1-9) площею 5,6 кв.м, столова (1-10) площею 10,1 кв.м, кладова (1-11) площею 4,0 кв.м; а також гаражу "літ. "Б", вбиральні літ. "З", сараїв літ. "Г", "Д", огорожі № 1;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,2 га (кадастровий номер не присвоєний), розташованої в с. Василівка Полтавського району Полтавської області, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства яка належала померлому ОСОБА_9 на підставі Державного акту серії НОМЕР_1 від 25.05.1998 року.

Визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування як за спадкоємицею ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року, на нерухоме майно, а саме:

- 1/2 частину на квартири №74 в м.Полтава, вул. Ватутіна, 9/68, загальною площею 54,30 кв.м, житловою площею 34,60 кв.м, яка складається з: кімната житлова (1) площею 23,9 кв.м, коридор (2) площею 3,4 кв.м, санвузол (3) площею 3,5 кв.м, вбудована шафа (4) площею 0,7 кв.м, кімната житлова (5) площею10,7 кв.м, кухня (6) площею 9,6 кв.м, балкон (І) площею 0,9 кв.м, лоджія (ІІ) площею 1,3 кв.м, один відділ сараю площею 2,2 кв.м;

- 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_6, який в цілому складається з житлового будинку літ. "А-1" загальною площею 88,9 кв.м, житловою площею 53,3 кв.м, в складі приміщень: тамбур (1-1) площею 2,4 кв.м, передня (1-2) площею 16,1 кв.м, санвузол (1-3) площею 3,6 кв.м, кімната житлова (1-4) площею 10,3 кв.м, кімната житлова (1-5) площею 17,1 кв.м, кімната житлова (1-6) площею 7,0 кв.м, кухня (1-9) площею 5,6 кв.м, столова (1-10) площею 10,1 кв.м, кладова (1-11) площею 4,0 кв.м; а також гаражу "літ. "Б", вбиральні літ. "З", сараїв літ. "Г", "Д", огорожі № 1.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 3441 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 213 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі на рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 18 травня 2015 рокувідповідачка ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення часток спадкового майна з урахуванням виконаних нею поліпшень, які суттєво вплинули на ринкову вартість майна та визначення в рівних частках між спадкоємцями судових витрат.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя. який його пережив, та батьки.

Згідно положень ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст, 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

В ч 1 ст 1268 ЦК України встановлено, шо частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно положень ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Статтею 1266 ЦК України передбачено, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини

Судом встановлено, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, являються синами ОСОБА_10 та ОСОБА_11, та. відповідно, є рідними братами.

ОСОБА_9 являється батьком двох доньок: ОСОБА_12. ІНФОРМАЦІЯ_3, яка після реєстрації шлюбу 11.09.2004 року з ОСОБА_13 взяла прізвище чоловіка "ОСОБА_12", та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка 07.02.2014 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 та взяла прізвище чоловіка "ОСОБА_14». Це підтверджується даними свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 29.07.1981 року та серп НОМЕР_3 від 03.04.2002 року.

ОСОБА_10 мав у власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_7 в м. Полтаві, який на підставі договору дарування від 23.12.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М., реєстр № 9545, подарував синам ОСОБА_17 та ОСОБА_9 в рівних частинах кожному.

На підставі вказаної угоди ОСОБА_8 та ОСОБА_9 набули право власності кожен на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 зареєстрували право власності в ПП ПБТ1 "Інвентаризатор".

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового АДРЕСА_6 домоволодіння знаходиться на земельній ділянці площею 525 кв.м, на якій розташований житловий будинок літ. "А-1" загальною площею 88.9 кв.м. житловою площею 53.3 кв.м. в складі приміщень: тамбур (1-1) площею 2.4 кв.м. передня (1-2) площею 16,1 кв.м. санвузол (1-3) площею 3,6 кв.м, кімната житлова (1-4) площею 10,3 кв.м, кімната житлова (1-5), площею 17.1 кв.м., кімната житлова (1-6) площею 7,0 кв.м. кухня (1-9) площею 5.6 кв.м. столова (1-10) площею 10.1 кв.м., кладова (1-11) площею 4.0 кв.м; а також господарські будівлі та споруди - гараж "літ. "Б", вбиральня літ. "З", сараї літ. "Г", "Д", огорожа № 1.

На підставі Державного акту серії НОМЕР_4 від 25.05.1998 року ОСОБА_9 набув у власність земельну ділянку площею 0.2 га (кадастровий номер не присвоєний) розташовану в с. Василівка Полтавського району Полтавської області в межах згідно з планом, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства.

ОСОБА_8 26.03.1998 року уклав з ОСОБА_7 договір міни, який зареєстрований на Полтавській Універсальній аграрно-промисловій біржі за інвентарним номером 106-Н. на підставі якого ОСОБА_8 набув у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 54.3 кв.м. житловою площею 34.6 кв.м, яка складається з: кімната житлова (1) площею 23,9 кв.м, коридор (2) площею 3.4 кв.м. санвузол (3) площею 3,5 кв.м. вбудована шафа (4) площею 0,7 кв.м. кімната жила (5) площею 10.7 кв.м, кухня (6) площею 9,6 кв.м, балкон площею 0,9 кв.м, лоджія площею 1,3 кв.м. один відділ сараю площею 2,2 кв.м.

Право власності на вказану квартиру ОСОБА_8 зареєстрував в органах технічної інвентаризації у порядку, встановленому законом.

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5, виданого Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції 14.08.2006 року. ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року у віці 47 років, про що зроблений актовий запис №2659.

Як вбачається з листа Третьої Полтавської державної нотаріальної контори № 627/02-14 від 17.09.2013 року, 09.02.2007 року відкрито спадкову справу на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_9, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 В спадковій справі знаходяться наступні заяви: від імені дочки померлого ОСОБА_18 про прийняття спадщини за законом; від імені батька померлого ОСОБА_10 про відмову від спадщини за законом на користь дочки померлого ОСОБА_19. яка фактично прийняла спадщину за законом у відповідності зі ст. 1268 ЦК України (була прописана та проживала на день смерті за однією адресою зі спадкодавцем) Інших заяв в спадковій справі немає. Свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Таким чином, позивач ОСОБА_5 прийняла спадщину та має право на отримання у власність в порядку спадкування частину спадкового майна до складу якого входить 1/2 частина житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_6 а також земельна ділянка площею 0,2 га (кадастровий номер не присвоєний), розташовану в с. Василівка Полтавського району Полтавської області, в тому числі на 1/6 частину будинку та на 1/3 частину земельної ділянки.

Як вбачається, із Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 09.04.2012 року, виданого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року у віці 60 років, про що зроблений актовий запис за № 48.

Оскільки ОСОБА_10, який являється батьком ОСОБА_8, помер раніше ІНФОРМАЦІЯ_8 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6, виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського МУЮ Полтавської області 09.04.2012 року, дружини та дітей ОСОБА_8 не мав, заповіт не залишив, рідний брат ОСОБА_9 помер у 2006 році, його спадкоємицями являються племінниці ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Відповідно до Постанови Другої Полтавської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1841/02-31 від 17.11.2014 року спадкова справа після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 року, заведена 19.09.2012 року за № 442/2012 за заявою про прийняття спадщини за законом племінниці ОСОБА_18. Крім того, за даними спадкової справи 02.10.2012 року за № 1199 подана заява про прийняття спадщини за законом від племінниці ОСОБА_4. Від інших осіб заяв про прийнятім спадщини чи про відмову від спадщини не надходило.

Таким чином, позивач ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті дядька ОСОБА_8 та має право на отримання у власність в порядку спадкування 1/2 частину спадкового майна, до складу якого входить 1/2 частина житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_6 в м. Полтаві, а також квартира АДРЕСА_3.

Звернення до суду з позовом ОСОБА_5 обгрунтовувала існуванням у неї перешкод у оформленні права на спадщину в нотаріальній конторі через відсутність в її розпорядженні оригіналів правовстановлюючих документів, які утримує інша спадкоємиця ОСОБА_4, яка ухиляється від надання їх нотаріусу.

Відповідач ОСОБА_4 заперечуючи проти позову вказувала на недоведеність факту існування спору між нею та ОСОБА_5 з приводу оформлення права на спадщину.

Таж. судом достовірно встановлено, що спадкодавець ОСОБА_8 помер у 2006 році, тобто більше 8 років тому, а спадкодавець ОСОБА_8 у 2012 році, тобто більше 2-х років, оригінали правовстановлюючих документів на належне їм нерухоме майно знаходяться у володінні відповідача ОСОБА_4, остання користується спадковим майном, яке залишилося після смерті батька ОСОБА_9 та після смерті дядька ОСОБА_20, та не виявляє бажання здійснювати оформлення свого права на спадщину, відповідно, з 2007 року, тобто з часу відкриття спадкової справи після смерті батька ОСОБА_9 та з 2012 року, після відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 не надала нотаріусу та іншому спадкоємцю ОСОБА_18 оригінали правовстановлюючих документів.

ОСОБА_5 пояснила суду, що вона не має можливості користуватись спадковим млином, перешкоди в цьому чинить ОСОБА_4, яка зареєстрована та постійно проживає у домоволодінні АДРЕСА_6 в м. Полтаві разом зі своєю родиною, має у своєму розпорядженні правовстановлюючі документи на будинок, квартиру та земельну ділянку, має ключі від квартири квартири, які їй не передає, та, відповідно, має безперешкодну можливість володіти усім майном.

Позивач зазначила, що протягом тривалого часу неодноразово зверталася до Трегьої Полтавської державної нотаріальної контори з приводу оформлення свідоцтва про право на спадщину, нотаріус встановлювала дні явки разом з іншою спадкоємицею ОСОБА_4, вона повідомляла останню про це, проте вона до нотаріуса не з'являлась, оригінали правовстановлюючих документів не надала. Аналогічні перешкоди виникли у неї також і у зв'язку з оформленням права на спадщину у Другій Полтавській державній нотаріальній конторі.

Вказані обставини підтвердила в судовому засіданні представник Третьої Полтавської державної нотаріальної контори, представник Другої Полтавської державної нотаріальної контори пояснила, що нею видано свідоцтво про право на спадщину на грошові вклади, оформлення цих прав здійснювалось з ініціативи ОСОБА_4, яка з'явилась у встановлений час разом з іншою спадкоємицею, проте оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке входидить до складу спадщини після смерті ОСОБА_20, не надала, пояснила, що право на спадщину на нерухоме майно буде оформляти пізніше.

Відповідно до листа Третьої Полтавської державної нотаріальної контори № 627/02 -14 17.09.2013 року, адресованого ОСОБА_5, при вивченні наданих нею документів стало відомо, що оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно у неї відсутні, роз'яснено, що оскільки згідно з п. 4.15 глави 10 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, неможливо оформити спадкові права ОСОБА_5 в нотаріальній конторі, рекомендовано звернутись до суду з питання визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Постановою Другої Полтавської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1841/02-31 від 17.11.2014 року ОСОБА_5 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_1 в м. Полтаві, частину житлового будинку АДРЕСА_6 виходячи з положень п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у зв'язку з тим. що не подано правовстановлюючих документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

За відсутності у розпорядженні позивачки ОСОБА_5 оригіналів правовстановлюючих. документів вона позбавлена можливості оформити право на належну їй частину спадкового майна. Встановлені в ході судового розгляду справи обставини свідчать про усвідомлення цього факту відповідачем та свідчать про те, що нею не вчинено дій, спрямованих на забезпечення можливості іншою спадкоємицею реалізувати свої права на оформлення спадщини.

Крім того, позивач зазначила, що у 2013 році зверталась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, проте оскільки відповідач запевнила її у можливості оформити право на спадщину в позасудовому порядку, цей позов був залишений без розгляду ухвалою суду за її заявою. Проте, після цього ОСОБА_4 жодних заходів до оформлення права на спадщину не вчинила, правовстановлюючі документи до нотаріальної контори не надала.

Факт перебування в провадженні суду в 2013-2014 роках цивільної справи, про яку зазначила позивач, встановлений в судовому засіданні суду першої інстанції. Поряд з цим. незважаючи на те. шо в ході розгляду справи достовірно встановлено, що оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно після смерті ОСОБА_9, ОСОБА_8 знаходяться у ОСОБА_4 і цей факт вона підтвердила в судовому засіданні, не викликає сумніву те, що після залишення позову без розгляду та до часу звернення ОСОБА_5 до суду з позовом, який є предметом розгляду по даній справі, відповідачем ОСОБА_4 до нотаріальної контори оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно подано не було, не передані ці документ також і позивачці для забезпечення можливості оформити право на спадщину на належну ій частину спадкового майна, не надала відповідач вказані документи також і на огляд суду. незважаючи на покладення судом першої інстанції на неї відповідного обов'язку.

Встановивши дані обставини та проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, місцевий суд прийшов до вірного висновку, що вищевказані обставини свідчать про існування у ОСОБА_5 об'єктивних перешкод у позасудовому оформленні права на спадщину після смерті батька ОСОБА_9 та дядька ОСОБА_8

А тому суд прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 та наявність підстав для визнання за нею права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Вирішуючи питання щодо права позивачки на частину спадкового майна, суд першої інстанції встановив, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4, набуто спадкодавцем ОСОБА_8 на підставі договору міни від 26.03.1998 року, укладеного з ОСОБА_7 та зареєстрованого на Полтавській Універсальній аграрно-промисловій біржі.

Як пояснила в судовому засіданні місцевого суду представник третьої особи Другої Полтавської державної нотаріальної контори, навіть за умови надання їй оригіналів правовстановлюючих документів на вищезазначене нерухоме майно, вона позбавлена була б підстав для оформлення права на спадщину на квартиру, зважаючи на те, що договори з приводу відчуження нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню.

Як встановлено в ст. 227 ЦК України (1963 року, чинного на час укладення договору міни від 26.03.1998 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_7), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин.

В ст. 242 ЦК України (1963 року) встановлено, що до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає із змісту відносин сторін.

Разом з тим. згідно статті 15 Закону України "Про товарну біржу" угоди, зареєстровані не біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її

реєстрації на біржі.

Таким чином, договір міни від 26.03.1998 року, укладений сторонами з дотриманням вимог чинного законодавства, діючого на час його вчинення

Про обгрунтвоаність вказаних тверджень свідчить, зокрема, той факт, що право власності ОСОБА_8 на квартиру за адресою: м. Полтава, АДРЕСА_1 було зареєстроване ним безперешкодно в ПП ПБТ1 "Інвентаризатор", що підтверджується Реєстраційним написом на договорі та повідомленням ПП ПБТІ "Інвентаризатор" № 3174 від 21.04.2015 року.

Як встановлено в ст. 328 ЦК України (2003 року), право власності набуваєгься на підставах, що не заборонені законом. зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 334 ЦК України (2003 року ) визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору не посвідченого нотаріально, дійсним.

Враховуючи викладене та беручи до уваги той факт, що відсутність нотаріального посвідчення договору міни від 26.03.1998 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, зареєстрованого на Полтавській Універсальній аграрно-промисловій біржі. створює перешкоди у реалізації позивачем її права на оформлення права власності на частину квартири в порядку спадкуванна, суд прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання дійсним договору є оберуитованими та підлягають задоволенню.

Відповідно місцевий суд також прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 та 1/3 частину земельної ділянки, площею 0,2 га, розташованої в с.Василівка Полтавського району Полтавської області, як за спадкоємицею батька ОСОБА_9, а також на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 та 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_6.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо проведення розгляду справи без її участі та за відсутності її представника, що позбавило її можливості скористатися її правами, як учасника процесу, оскільки в клопотаннях про відкладення розгляду справи від 27.04.2015 року та від 18.05.2015 року ОСОБА_4 посилалася на перебування її представника Марченка О.В. у службових відрядженнях, проте, будь-яких підтверджуючих документів про неможливість прибуття предстаника в судове засідання надано до суду не було. Окрім того, в попередніх судових засіданнях суду першої інстанції ОСОБА_4 та її представник Марченко О.В. приймали участь та мали можливість подавати докази, заявляти клопотання та висловити свої доводи щодо обставин справи.

На підставі наведеного та враховуючи, що апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для його скасування, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 18 травня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: (підпис) В.М. Триголов

Судді: (підписи) С.А. Гальонкін

Л.М. Омельченко

ВІРНО: