Рішення № 52530837, 16.10.2015, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/248/2015

Справа № 537/6956/14-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2015 р. м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Мурашової Н.В., за участі секретаря Шаповал М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до ОСОБА_1, Приватного підприємства "Фірма Кодар-1" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

17.12.2014 року ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (далі ПАТ "КСЗ") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 26.08.2014 року близько 10 години в м. Кременчук по вул. Космічна ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом автомобілем-маніпулятором марки «Мерседес-Бенс», д.н.з. НОМЕР_1, скоїв наїзд на трубу газопроводу високого тиску, що належить ПАТ "КСЗ", в результаті чого було пошкоджено 230 м труби газопроводу високого тиску. Для відновлення пошкодженого майна ПАТ "КСЗ" витратило 240584,54 грн. А тому ПАТ "КСЗ" звернувся до суду за захистом, просив стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, яка складається з витрат підприємства на відновлення труби газопроводу високого тиску в розмірі 240584,54 грн. Просив стягнути з відповідача судові витрати на судовий збір в розмірі 2405,84 грн.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 16.02.2015 року за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено співвідповідача ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність володільців автомобіля-маніпулятора марки «Мерседес-Бенс», д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП. (а.с.124).

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.03.2015 року за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено співвідповідача ПП «Фірма Кодар-1»- власника автомобіля-маніпулятора марки «Мерседес-Бенс», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.146).

17.03.2015 року ПАТ «КСЗ» подав заяву про зміну позовних вимог до ОСОБА_1, ПП «Фірма Кодар-1», ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», в якій за наведених вище обставин просило відшкодувати шкоду спричинену ДТП, внаслідок якої було пошкоджено 230 метрів газопроводу високого тиску. А саме стягнути солідарно з ОСОБА_1, ПП «Фірма Кодар-1» та ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ПАТ «КСЗ» матеріальну шкоду заподіяну внаслідок пошкодження в ДТП майна ПАТ «КСЗ» (труби газопроводу високого тиску діаметром 325*8), що становлять витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого майна, у розмірі 240584 грн. 54 коп. Покласти на відповідачів судові витрати. (т.1 а.с.140).

15.06.2015 року ПАТ «КСЗ» подав заяву про збільшення позовних вимог до ОСОБА_1, ПП «Фірма Кодар-1», ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», в якій за наведених вище обставин, посилаючись на висновок експертного будівельно-технічного дослідження №49-15 від 27.05.2015 року, просив відшкодувати шкоду спричинену ДТП, внаслідок якого було пошкоджено 148 метрів газопроводу високого тиску, а саме 5 м. підземного трубопроводу, 143 м. надземного трубопроводу. А саме стягнути солідарно з ОСОБА_1, ПП «Фірма Кодар-1» та ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ПАТ «КСЗ» матеріальну шкоду заподіяну внаслідок пошкодження транспортним засобом в ДТП майна ПАТ «КСЗ» (труби газопроводу високого тиску діаметром 325*8), що становлять витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого майна, у розмірі 280987 грн. 40 коп. Покласти на відповідачів судові витрати. (т.2 а.с.72).

18.08.2015 року ПАТ «КСЗ» подав заяву про зменшення позовних вимог до ОСОБА_1, ПП «Фірма Кодар-1», ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», в якій відмовився від позовних вимог до ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» у зв'язку зі сплатою останнім страхового відшкодування, що підтверджено платіжним дорученням №16330 від 27.07.2015 року. Просив відшкодувати шкоду спричинену ДТП, внаслідок якого було пошкоджено 148 метрів газопроводу високого тиску, а саме 5 м. підземного трубопроводу, 143 м. надземного трубопроводу. А саме стягнути солідарно з ОСОБА_1, ПП «Фірма Кодар-1» на користь ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» матеріальну шкоду заподіяну внаслідок пошкодження транспортним засобом в ДТП майна ПАТ «КСЗ» (труби газопроводу високого тиску діаметром 325*8), що становлять витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого майна, у розмірі 229897 грн. 40 коп. Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ПП «Фірма Кодар-1» судові витрати на судовий збір в розмірі 2808,87 грн., на проведення експертного будівельно-технічного дослідження в розмірі 1600,00 грн.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 23.09.2015 року закрито провадження у справі за позовом ПАТ «КСЗ» до ОСОБА_1, ПП «Фірма Кодар-1», ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» в частині стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2, представник відповідача ПП «Фірма Кодар-1» - ОСОБА_3 подали письмові заперечення проти позову, в яких визнали факт, що з вини ОСОБА_1 сталося ДТП, під час якої було пошкоджено газопровід високого тиску, належний ПАТ "КСЗ". Визнали факт, що автомобіль «Mercedes-Benz» д.н.з НОМЕР_1 належить на праві власності ПП «Фірма Кодар-1», а ОСОБА_1 був належним володільцем транспортного засобу, оскільки керував автомобілем під час ДТП на підставі договору оренди від 15.08.2014 року. Проте зазначили, що позивачем не доведено розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_1 під час ДТП та необхідністю заміни газопроводу, який використовується з 1980 року. Не подано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження розміру шкоди, заподіяної в наслідок ДТП, не подано доказів на підтвердження факту, що внаслідок ДТП було пошкоджено 230 чи 148 м. газопроводу. Не подано доказів, що позивачу ПАТ "КСЗ" належить 5 м. підземної частини газопроводу, вартість ремонту якого він просив стягнути з відповідачів. При розрахунку шкоди не враховано вартість газопроводу до ДТП, вартість його після ДТП, не враховано вартість труби, яка була замінена під час ремонту, питання про її повернення відповідачу не ставилось. Заперечували проти солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ПП «Фірма Кодар-1» матеріальної шкоди, заподіяної під час ДТП, внаслідок дій ОСОБА_1

Вислухавши учасників процесу, дослідивши докази, подані сторонами, суд не вбачає підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Постановою слідчого СВ Крюківського ВМ КМВ України в Полтавській області від 19.09.2014 року закрито кримінальне провадження №12014170110001156 від 26.08.2014 року за відсутністю в діях ОСОБА_1 при пошкодженні газопроводу, належного ПАТ "КСЗ", ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України. (т.1 а.с. 114).

Крюківський ВМ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області листом №14/7-2909 від 27.05.2015 року повідомило, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження №12014170110001156 від 26.08.2014 року оцінка розміру збитків не встановлювалась, оскільки представник ПАТ "КСЗ" не надав належних документів на підтвердження факту матеріальних збитків для підприємства.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.09.2014 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме за фактом, що 26.08.2014 року о 10 год. 30 хв. в м. Кременчуці по об'їзній дорозі вздовж ПАТ «Кременчуцького сталеливарного заводу» водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Mercedes-Benz» д.н.з НОМЕР_1 не витримав безпечний інтервал по висоті та допустив наїзд стрілою маніпулятора на трубу газопроводу, внаслідок чого пошкоджено газопровід та автомобіль. (т.1 а.с.225).

Сторони визнали, що автомобіль «Mercedes-Benz» д.н.з НОМЕР_1 належить ПП «Фірма Кодар-1».

Сторони визнали, що газопровід використовувався з 1980 року.

Між ПП «Фірма Кодар-1» та ОСОБА_1 укладено договір оренди вантажного автомобіля від 15.08.2014 року, за умовами якого ОСОБА_1 передано в оренду вантажний автомобіль Мерседес Benz №147-27СК. За умовами договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 15.12.2014 року. Факт передачі автомобіля підтверджено актом прийому-передачі від 15.08.2014 року. (т.1 а.с.102-103)

Таким чином, на момент ДТП ОСОБА_1 керував вантажним автомобілем Мерседес Benz №147-27СК як законний володілець.

Автомобіль Мерседес Benz №147-27СК застрахований ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» з 18.03.2014 року до 17.03.2015 року, що підтверджено полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/8542062, укладеного 18.03.2014 року між ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» та ПП «Фірма Кодар-1» .

Згідно з полісом №АС /8542062 від 17.03.2014 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, укладеного між ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» та ПП «Фірма Кодар-1», забезпечено транспортний засіб Мерседес Benz №147-27СК. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50000,00 грн., розмір франшизи - 510,00 грн. (т.1 а.с.101).

Згідно ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). (ст. 1194 ЦК України).

В п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" №4 від 01.03.2013 року дано наступні роз'яснення.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. У зв'язку із цим у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, наприклад, через закінчення строків накладення адміністративного стягнення (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення), суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Відповідно до вимог ст.61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на наведене, суд вважає встановленим та таким, що не підлягає доказуванню, факт про те, що 26.08.2014 року з вини ОСОБА_1 сталося ДТП, внаслідок якого було пошкоджено газопровід високого тиску.

З огляду на наведене, шкоду, спричинену внаслідок ДТП, зобов'язані відшкодувати в повному обсязі. А саме страхова компанія - в межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну. В разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди - належний володілець транспортного засобу, з вини якого сталося ДТП і пошкоджено майно. Тобто ОСОБА_1, зобов'язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд вважає безпідставними позовні вимоги ПАТ "КСЗ" в частині солідарного стягнення з ПП "Фірма Кодар-1" шкоди, спричиненої під час ДТП з вини ОСОБА_1, оскільки на час ДТП ОСОБА_1 був належним володільцем джерела підвищеної небезпеки - транспортним засобом. Тому в разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки повинна бути відшкодована саме належним володільцем ОСОБА_1, з винних дій якого пошкоджено майно, а не власником джерела підвищеної небезпеки.

В ст. 22 ЦК України врегульовано положення щодо відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

Так, Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Цей закон є спеціальною нормою права і підлягає обов'язковому застосуванню в правовідносинах, які є предметом спору.

Згідно ст. 22 Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Згідно ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана в тому числі з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

В ст. 31. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 116, встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Відповідно до п.2. Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 116, Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

В Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. N 69, яка була чинною до 01.01.2015 року, встановлено, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, передбачено проведення підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових зобов'язань. Проведення інвентаризації є обов'язковим при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів).

Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Згідно ст. 3, ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Суб'єктами оціночної діяльності є:

суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Згідно ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом; в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та визнано представником позивача в судовому засіданні, ПАТ "КСЗ" не було проведено інвентаризацію та оцінку розміру матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 116.

В ст. 10 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

В ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд роз'яснив учасникам процесу принципи змагальності та диспозитивності цивільного процесу. Роз'яснив сторонам обов'язок доказування і наслідки неподання суду належних, допустимих та достатніх доказів в обґрунтування своїх вимог.

Проте позивач ПАТ "КСЗ", диспозитивно розпорядившись своїми правами, відмовився від призначення експертизи для встановлення розміру матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталося з вини ОСОБА_1, та встановлення причинного зв'язку між діями ОСОБА_1 і пошкодженням газопроводу в обсязі, який було відремонтовано позивачем.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_4 повідомив суду, що на момент розгляду справи неможливо встановити розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталося з вини ОСОБА_1, оскільки ПАТ "КСЗ" провело ремонт пошкодженого майна.

В ст. 33. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Особи звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Як встановлено в судовому засіданні, ПАТ "КСЗ звернувся до ПАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" з повідомленням про спричинення шкоди внаслідок ДТП, що мало місце 26.08.2014 року, після проведення ремонту газопроводу лише в 2015 році під час розгляду справи у суді, коли отримав заперечення страхової компанії про те, що не було порушено прав позивача, оскільки позивач навіть не звертався до страхової компанії із заявою про відшкодування шкоди.

З огляду на наведене, суд вважає, що позивач ПАТ "КСЗ", як власник пошкодженого майна, без поважних причин не виконав свого обов'язку, передбаченого ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо збереження пошкодженого майно у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також обов'язку забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна.

Позивач ПАТ "КСЗ" не подав суду належних допустимих та достатніх доказів, передбачених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", на підтвердження розміру матеріальної шкоди, спричиненої в ДТП внаслідок винних дій ОСОБА_1

Суд критично відноситься к твердженням представника позивача про те, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок ДТП з вини ОСОБА_1, підтверджується даними бухгалтерського обліку про оплату робіт та закупку матеріалів під час проведення ремонту газопроводу, актами виконаних робіт, висновком експертного будівельно-технічного дослідження №49-15 від 27.05.2015 року, а також показаннями свідків - працівників ПАТ "КСЗ".

Суд вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем докази, а також показання свідків містили істотні суперечності щодо обсягу ремонту газопроводу (230 м., 174 м., 148 м. 143 м. ремонту газопроводу) щодо кількості та вартості придбаних матеріалів, вартості виконаних робіт, щодо належності позивачу підземної частини газопроводу 5 м. Так, в паспорті газового господарства ПАТ "КСЗ" зазначено, що замінено газопровід високого тиску на новий - 143 м. (а.с.114).

Подані позивачем докази можуть підтвердити лише витрати позивача на ремонт газопроводу, але не вказують на підстави проведення ремонту у зазначеному позивачем обсязі, не вказують, що пошкодження 230 м. чи 148 м. газопроводу сталося саме внаслідок ДТП з вини ОСОБА_1, не зазначають розмір матеріальної шкоди, заподіяної діями ОСОБА_1 під час ДТП.

Суд вважає недопустимим та неналежним доказом висновок експертного будівельно-технічного дослідження №49-15 від 27.05.2015 року, виконаного експертом ОСОБА_4 на замовлення ПАТ "КСЗ".

Так, предметом зазначеного експертного дослідження було встановлення вартості робіт з ремонту пошкодженої труби газопроводу високого тиску, що не відповідає предмету позову, яким є розмір матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП з вини ОСОБА_1 Крім того при проведенні експертного дослідження позивачем було порушено вимоги ст.143-ст.147 ЦПК України щодо призначення та проведення експертизи.

Так, згідно ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 10, 11, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене, суд вважає, що в ході судового розгляду не знайшов свого підтвердження розмір матеріальної шкоди, заподіяної ПАТ "КСЗ" з вини ОСОБА_1, внаслідок ДТП, оскільки позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх доводів.

За таких обставин, позовні вимоги з внесеними змінами ПАТ "КСЗ" до ОСОБА_1, ПП "Фірма Кодар-1" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3,10,11, 60, 88, 208-209, 213-215, 218, 294 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову з внесеними змінами Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до ОСОБА_1, Приватного підприємства "Фірма Кодар-1" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Крюківський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.