Ухвала суду № 52528234, 05.05.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4668/15-ц

Провадження № 2/369/2281/15

УХВАЛА

Іменем України

05.05.2015 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчко А.Я.,

за участю секретаря Ткачук Н.М.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного підприємств «Бастіон», третя особа без самостійних вимог на предмет спору: відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 до приватного підприємств «Бастіон», третя особа без самостійних вимог на предмет спору: відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, про стягнення боргу за договором позики.

Разом з позовом представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову, де просив суд вжити заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що належить приватному підприємству «Бастіон» (код ЄДРПОУ 32903480), зокрема на нежитлові приміщення, мотельно-ресторанного комплексу за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Лісна, будинок 1/1, загальною площею 493 кв.м., вартістю 772889,00 грн. Заявлені вимоги обґрунтовував тим, що позивачем було подано позовну заяву про стягнення боргу за договором позики, відповідно до якої останній просив суд стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача борг за договором позики у розмірі 65466,55 дол. США, що станом на 10.03.2015 року за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України, становить еквівалент 1498529,33 грн. та виділити для звернення стягнення частину майна в натурі пропорційну частці учасника (ОСОБА_3) у статутному капіталі підприємства та звернути стягнення на це майно на користь позивача в обсязі, необхідному для задоволення суми його кредиторських вимог до приватного підприємства «Бастіон», які складають у розмірі 65466,55 дол. США, що станом на 10.03.2015 року за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим Національним банком України, становить еквівалент 1498529,33 грн.

Як зазначив заявник, підставою для звернення до суду із позовною заявою стало неможливість здійснити стягнення заборгованості за договором позики з ОСОБА_3 на його користь під час здійснення виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого напису за рахунок грошових коштів та майна ОСОБА_3.

Так, в ДВС Соломянського району м. Києва знаходиться виконавче провадження про примусове виконання виконавчого напису № 221 від 25.02.2014 року, виданого приватним нотаріусом КМНЮ ОСОБА_4, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу 135565,50 грн., що виник з договору позики.

Під час здійснення виконавчого провадження було виявлено, що у ОСОБА_3 відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, крім частки в статутному капіталі в приватному підприємстві «Бастіон» у розмірі 1183500,00 грн., а також частку в статутному капіталі в ТОВ «Українській компютерні технології» у розмірі 6765,00 грн.; частку в статутному капіталі в ТОВ «Карізма Ко» у розмірі 46000,00 грн.; частку в статутному капіталі в ТОВ «ВІА ТЕЛ» у розмірі 50000,00 грн.; частку в статутному капіталі в ТОВ «ОСОБА_5 УКРАЇНА» у розмірі 35200,00 грн.

Будь-яке інше рухоме, нерухоме майно, або доходи, які б належали ОСОБА_3 під час виконавчого провадження виявлено не було.

У власності приватного підприємства «Бастіон» знаходиться майно нежитлові приміщення, мотельно-ресторанний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Лісна, будинок 1/1, загальною площею 493 кв.м., вартістю 772889,00 грн., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 16.04.2015 року.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня інформація про наявність майна, зареєстрованого за іншими юридичними особами, частка в яких належить ОСОБА_3.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мотельно-ресторанний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Лісна, будинок 1/1 є єдиним майном приватного підприємства «Бастіон», звернення стягнення на яке, може частково задовольнити вимоги позивача.

Заявник зазначив, що оскільки вищезазначена будівля є частиною майна приватного підприємства «Бастіон», на яке має право ОСОБА_3, то необхідно накласти арешт на мотельно-ресторанний комплекс за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Лісна, будинок 1/1, загальною площею 493 кв.м., вартістю 772889,00 грн., яке здійснює господарську діяльність.

Сторони в судове засідання не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.

Частиною 2 ст.152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою про розірвання договору позики з ОСОБА_3 та виділення для звернення стягнення частину майна в натурі пропорційну частці учасника ОСОБА_3 у статутному капіталі приватного підприємства «Бастіон».

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач надав суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої зазначено, що засновниками (учасниками) приватного підприємства «Бастіон», що розташоване за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Лісна, буд. 1/1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_6.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки накладення арешту на нежитлові приміщення мотельно-ресторанного комплексу може перешкодити господарській діяльності приватного підприємства «Бастіон», більш того порушить права та інтереси ОСОБА_6 як співзасновника (співвласника) підприємства, який не залучений до участі у справі і позбавлений реальної можливості для захисту свої законних прав, свобод та інтересів, а також може негативно вплинути на інтереси інших осіб (зокрема, працівників вказаного підприємства щодо виплати їм заробітної плати).

Більш того, суд акцентуючи увагу на відсутності законодавчого врегулювання відповідальності приватного підприємства та його засновників (учасників) за зобовязаннями перед третіми особами, враховує розяснення, надані в листі Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 13.03.2011 року №2571, відповідно до якого зазначено, що власник не відповідає своїм майном за зобовязаннями заснованого ним приватного підприємства, а підприємство не несе відповідальності за зобовязаннями власника.Враховуючи, що судом не було здійснено розгляд цивільної справи по суті щодо наявності заборгованості ОСОБА_3 перед позивачем, його господарських відносин з приватним підприємством «Бастіон», суд не знаходить підстав для накладення відповідних санкцій на юридичну особу, які можуть призвести до незворотних негативних наслідків для субєкта господарювання.

Враховуючи вищевикладене,з врахуванням також того, що зазначені у заяві підстави для обрання виду забезпечення позову, не дають можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що не накладення арешту на нерухоме майно може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі та керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного підприємств «Бастіон», третя особа без самостійних вимог на предмет спору: відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Волчко А.Я.