Ухвала суду № 52526518, 20.10.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/9245/15-ц Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д.В. .

Категорія 52 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Якухно О.М.

суддів: Коломієць О.С., Зарицької Г.В.

з участю секретаря

судового засідання Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі справу за матеріалами позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Богунського районного суду м.Житомира від 29 липня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_2. звернулася до суду із позовною заявою про позбавлення ОСОБА_3, який є батьком її малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав .

Ухвалою судді Богунського районного суду м.Житомира від 29 липня 2015 року позовну заяву повернуто ОСОБА_2 для подальшого подання до належного суду.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Зокрема, апелянт посилається на те, що відповідно до ч.2 ст.110 ЦПК України позов має бути подано за місцем проживання позивачки, так-як вона обтяжена наявністю малолітньої дитини. В свою чергу, відповідач не проживає за місцем своєї реєстрації, а проживає з 2006 року в м. Житомирі. Також судом не було зазначено до якого саме суду позивач має звернутися за захистом своїх прав.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, за загальним правилом підсудності (ч. 1 ст. 109 ЦПК України) позови до фізичної особи пред'являються до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч.3 ст.122 ЦПК України, у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України.

Як вбачається зі змісту довідки з АДПТО ДМС України в Житомирській області, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в с.Новопіль Черняхівського району Житомирської області (а.с.7).

Повертаючи позовну заяву позивачеві для подання до належного суду, суддя правильно керувався ч.1 ст.109 ЦПК України.

Відповідно до узагальнення Верховного суду України від 11.12.2008 року практики розгляду судами справ, пов'язаних із позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми, справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності - відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків (ч.1 ст.113 ЦПК).

Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів, такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з ч.1 ст. 110 ЦПК.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на можливість застосування ч.2 ст.110 ЦПК України по аналогії закону у зв'язку із її проживанням в м.Житомирі разом з неповнолітньою дитиною. Проте, ч.2 ст.110 ЦПК України визначено підсудність щодо позовів про розірвання шлюбу, які в свою чергу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Відповідно до узагальнення Верховного суду України від 11.12.2008 року практики розгляду судами справ, пов'язаних із позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми, справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності - відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків (ч.1 ст.113 ЦПК).

Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів, такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з ч.1 ст. 110 ЦПК.

Позивачем не заявлена вимога про стягнення аліментів, а тому застосування ст.110 ЦПК України є неможливим.

Повернення позовної заяви з підстав непідсудності цьому суду, не позбавляє права особи на розгляд її справи у суді згідно визначеної законодавством підсутності.

З наведеного вбачається, що відповідно до вимог ч.1 ст.109 ЦПК України дана справа підсудна Черняхівському районному суду Житомирської області.

Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права,

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Богунського районного суду м.Житомира від 29 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: