Ухвала суду № 52525771, 05.08.2013, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 295/11109/13-ц

6/295/189/13

УХВАЛА

05.08.2013 р. Іменем УКРАЇНИ м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі Зоренко Т.О.,

без участі заявника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

подання начальника відділу Богунського відділу державної

виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1,

про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,

встановив:

Начальник Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції звернувся до суду із поданням щодо тимчасового обмеження керівника колективного охоронного агентства «Житомирська варта» ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) у праві виїзду за межі України до повного виконання покладених рішенням суду на вказане вище агентство зобовязань, в якому ОСОБА_1 мотивуючи заявлені вимоги зазначає, що на виконання виконавчого листа /а.с. 41/, виданого 21.02.2013 р. Богунським районним судом м. Житомира, згідно прийнятого 06.12.2012 р. рішення по цивільній справі № 2-3447/12 /28-29/, державним виконавцем 01.04.2013 р. відкрито виконавче провадження за реєстраційним № 37260713 по примусовому стягненню із колективного охоронного агентства «Житомирська варта» (ідентиф. код 13565376) на користь ОСОБА_3 заборгованості по зарплаті у сумі 530 грн. 94 коп., а також моральної шкоди у сумі 500 грн. /а.с. 42/. Крім того, ОСОБА_1 у поданні зазначив, що ОСОБА_2 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

Виходячи з положень передбачених п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобовязань за рішенням.

При цьому, відповідно вимог ч. 1 і 2 ст. 3771 ЦПК України передбачено, що питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Водночас, зазначене у частині першій цієї статті подання, суд розглядає за участю державного виконавця, проте без виклику і повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

У судове засідання 05.08.2013 р. заявник свого уповноваженого представника не направив, про час і місце розгляду подання був завчасно повідомлений судом згідно вимог, встановлених статтями 74-76 ЦПК України /а.с. 47/, причини неявки суду не повідомлені.

За таких обставин, виходячи із положень вказаних у частині 2 статті 197 ЦПК України, судовий розгляд клопотання відбувся без фіксування звукозаписувальним пристроєм. /а.с. 48/

Дослідивши подання із доданими до нього матеріалами, суд приходить до наступного висновку.

Порядок реалізації прав громадян України щодо виїзду за кордон і вїзду в Україну, оформлення документів для зарубіжних поїздок, а також порядок та шляхи розвязання спорів щодо тимчасового обмеження прав громадян на виїзд із України, передбачено і регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», який набрав чинності з 21.01.1994 р.

Стаття шоста цього Закону передбачає декілька видів обмеження у виїзді громадян України за кордон та підстави для їх застосування. Такі обмеження права громадян України на виїзд за кордон у конкретно визначених законом випадках мають тимчасовий характер і зумовлені необхідністю забезпечення захисту прав і законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Водночас згідно до норм передбачених статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком конкретно встановлених законом обмежень.

Так, виходячи з положень п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 р., громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу до виконання зобовязань.

Із наявної у матеріалах подання копії відповіді начальника УДМС у Житомирській області ОСОБА_4 за № 2.1/6779 від 03.07.2013 р. судом встановлено, що за боржником значиться паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії РО № 216837 від 15.06.2007 р. /а.с. 44/

Виходячи з того, що заявником не надано будь-яких доказів, що підтверджують ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, а також доказів на підтвердження наміру виїхати за межі України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного подання.

Керуючись статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду у країну громадян України» та статтею 3771 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Подання начальника Богунського відділу ДВС Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження керівника колективного охоронного агентства «Житомирська варта» ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України залишити без задоволення.

Дана ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів із дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя В.О. Корицька