Рішення № 52524791, 15.10.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 162/543/15-ц Провадження № 22-ц/773/1388/15 Головуючий у 1 інстанції: Глинянчук В.Д. Категорія: 47 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Свистун О.В.,

суддів - Грушицького А.І., Федонюк С.Ю.,

при секретарі - Перебойчуку Р.В.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ветлівської сільської ради Любешівського району Волинської області, реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції у Волинській області, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку,

за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Любешівського районного суду Волинської області від 03 серпня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Ветлівської сільської ради Любешівського району Волинської області, реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції у Волинській області, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку покликаючись на те, що рішенням № 30/8 від 09 лютого 2014 року надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га, яка розташована по АДРЕСА_1. Рішенням Ветлівської сільської ради Любешівського району Волинської області № 31/4 від 16 березня 2014 року затверджено дану технічну документацію та передано у власність ОСОБА_3 вищезазначену земельну ділянку. 27.03.2014 року відповідачу ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована по АДРЕСА_1 і зареєстровано право власності Державним реєстратором реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції у Волинській області. Вважає, що надання ОСОБА_3 даної земельної ділянки проведено з порушенням норм матеріального права чим порушено його право на дану земельну ділянку, оскільки спірна земельна ділянка була надана його батькам для індивідуального будівництва у безстрокове користування. На даній земельній ділянці був побудований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується витягом із по господарської книги за 1991-1995 роки. Згідно рішення Любешівського районного суду від 11 лютого 2015 року, яке набрало законної сили 27.03.2015 року, право власності на господарську споруду (хлів) на 1/3 частину, який знаходиться по АДРЕСА_1 Любешівського району, визнано за позивачем ОСОБА_2 Із довідки Ветлівської сільської ради від 11.02.2014 року за цією ж адресою знаходився житловий будинок, який було знищено пожежею у 2002 році. Вказує, що в даному житловому будинку проживав із своєю сім'єю, по даний час користується господарською спорудою. Просив задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 03 серпня 2015 року позов в даній справі задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Ветлівської сільської ради Любешівського району Волинської області № 30/8 від 09 лютого 2014 року про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га, яка розташована по АДРЕСА_1.

Визнано недійсним рішення Ветлівської сільської ради Любешівського району Волинської області № 31/4 від 16 березня 2014 року про затвердження технічної документації та передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована по АДРЕСА_1.

Реєстраційній службі Любешівського районного управління юстиції у Волинській області скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована по АДРЕСА_1 Любешівського району області, кадастровий номер НОМЕР_1, попередньо внісши відомості у Державний реєстр прав про скасування її арешту, який накладено на підставі ухвали Любешівського районного суду Волинської області від 13 березня 2015 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Ветлівської сільської ради Любешівського району Волинської області у користь ОСОБА_2 243,60 грн. понесених судових витрат.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю. Покликається на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що між сторонами по справі було погоджено межі спірної земельної ділянки. Також вказує, що позивачем на підтвердження своїх вимог не надано доказів, де саме знаходилася його земельна ділянка.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечила. Просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причин неявки суд не повідомив, однак його інтереси представляє представник.

Відповідач ОСОБА_3 і його представник ОСОБА_4, представник реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції у Волинській області в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причин неявки суд не повідомили.

Ветлівська сільська рада Любешівського району не заперечує проти позовних вимог позивача, просила розгляд справи проводити без участі її представника.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині зобов'язання Реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції у Волинській області скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, відмови у позові та стягнення судових витрат слід скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться господарство ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9,10). Із погосподарської книги Ветлівської сільської ради Любешівського району Волинської області за 1991-1995 роки зазначено, що по особовому рахунку НОМЕР_2 значиться, що за ОСОБА_5, голова двоору, рахувався житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, земельна ділянка площею 0,53 га. Рішенням Любешівського районного суду від 11 лютого 2015 року за позивачем визнано право власності у порядку спадкування на 1/3 хліва, який знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 13-15).

З довідки № 390 від 15.04.2014 року виданої Ветлівською сільською радою вбачається, що по АДРЕСА_1 знаходився житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і у 2002 році житловий будинок було знищено пожежею. Земельна ділянка за даною адресою перебувала у користуванні ОСОБА_2 (а.с. 16). Згідно з довідкою Ветлівської сільської ради № 49 від 20 січня 2015 року у житловому будинку, який знаходився у АДРЕСА_1 на момент пожежі проживало дві сім'ї рідних братів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с. 11).

Відповідно до рішення Ветлівської сільської ради № 30/8 від 09 лютого 2014 року надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеуcтрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,25 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням на будівництво житлового будинку і господарських будівель та споруд (а.с. 78).

З технічної документації Любешівського районного виробничого відділу Державного підприємства «Центр земельного кадастру» щодо земельної ділянки площею 0,25 га по АДРЕСА_1, яка виготовлена на замовлення ОСОБА_3, вбачається, що у її межах знаходиться господарська будівля.(аркуш 7 технічної документації). Рішенням Ветлівської сільської ради № 31/4 від 16 березня 2014 року вказану вище земельну ділянку передано у власність ОСОБА_3

27 березня 2014 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3, індексний номер 19603403, та зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться по АДРЕСА_1 Волинської області (а.с. 7, 8).

Отже судом першої інстанції встановлено, що спірною земельною ділянкою користувався позивач по справі як спадкоємець і на даній земельній ділянці знаходиться господарська споруда (хлів), якою позивач користується по даний час та є співвласником даної споруди.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 116 ЗК України від 25 жовтня 2001 року громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 3 статті 152 ЗК України (2001 року) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно із ч.1 ст. 30 ЗК України ( від 18.12.1990 року), який діяв на момент відкриття спадщини після смерті матері позивача, при переході права власності на будівлю чи споруду разом з тими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього ж Кодексу, і право власності або користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в частині визнання недійсними рішень Ветлівської сільської ради № 30/8 від 09 лютого 2014 року та № 31/4 від 16 березня 2014 року діяв в межах вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Колегія суддів вважає, що рішення Любешівського районного суду Волинської області від 03 серпня 2015 року в частині зобов'язання Реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції у Волинській області скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, відмови у позові та стягнення судових витрат підлягає скасуванню із-за неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права

З ст. 11 ЦПК України вбачається, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Із позовних вимог вбачається, що позивач просив визнати недійсним рішення державного реєстратора Реєстраційної служби, а не скасувати державну реєстрацію. Проте суд першої інстанції зобов'язав реєстраційну службу скасувати державну реєстрацію не звернувши уваги на вимоги матеріального права в цій частині.

Отже в цій частині судом першої інстанції порушено як норми процесуального права, так і норми матеріального права.

Згідно до ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон), разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Статтею 19 Закону встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Враховуючи наведене, державний реєстратор приймає рішення про реєстрацію права власності чи про відмову у такій реєстрації на підставі оригіналів документів, які подаються для державної реєстрації прав.

Враховуючи наведене, Реєстраційною службою Любешівського районного управління юстиції у Волинській області державна реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 вчинена на підставі рішень Ветлівської сільської ради про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеуcтрою щодо встановлення меж земельної ділянки та про передачу даної земельної ділянки у власність, які судом визнанні недісними. Таким чином і рішення про державну реєстрацію є недійсним і підлягає скасуванню.

Особливості державної реєстрації прав та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно визначаються Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року, п.56, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новосформовану земельну ділянку в порядку відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності заявник подає рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, який відповідно до законодавства наділений повноваженнями щодо передачі земельної ділянки у власність чи користування, про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з п. 6 Порядку документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим порядком та іншим нормативно-правовим актам.

Судом встановлено, що рішення Ветлівської сільської ради не відповідали вимогам як земельного, так і цивільного законодавства.

Процедура скасування рішення про державну реєстрацію права власності здійснюється відповідно до Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року (далі Порядок). Згідно п. 2.6 Порядку - для внесення записів про скасування державної реєстрації, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та документи, що посвідчують його особу.

Отже рішення суду в цій частині слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення даної вимоги позивача.

Колегія суддів також не погоджується з висновком суду про відмову у визнанні недійсним та скасуванні свідоцтва про право власності на земельну ділянку так як на думку суду першої інстанції визнання недійсним свідоцтва про право власності на землю як самого по собі правовстановлюючого документа не передбачено.

Згідно із п. 35 Порядку ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 державний реєстратор за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень оформляє свідоцтво про право власності на нерухоме майно, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування.

Державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі документів, визначених у ст. 19 Закону, у тому числі і на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке оформляє за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, тобто перед прийняттям відповідного рішення.

Отже свідоцтво про право власності у даному випадку передує прийняттю рішення про державну реєстрацію права, при тому, що і оформлення свідоцтва, і оформлення рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснювалося в комплексі у процесі розгляду заяви про державну реєстрацію права.

Відповідно до положень Закону України «Про «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документи, необхідні для проведення державної реєстрації, які подані з порушенням вимог, встановлених законом та Порядком, іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення неповно з'ясував всі обставини справи та порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а отже рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції , не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином судовий збір підлягає стягненню із відповідачів в користь позивача та у дохід держави.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 218, 219, 60, 88 ЦПК України, на підставі ст..ст. 30, 116. 120, 152 ЗК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Любешівського районного суду Волинської області від 03 серпня 2015 року в частині зобов'язання Реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції у Волинській області скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, відмови у позові та стягнення судових витрат скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Скасувати рішення № 11953744 від 27.03.2014 року Державного реєстратора Реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції у Волинській області про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0.25 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована у АДРЕСА_1.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3, видане 27.03.2014 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції у Волинській області на ім'я ОСОБА_3.

Стягнути зВетлівської сільської ради Любешівського району Волинської області, реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції у Волинській області, ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 по 81 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути зВетлівської сільської ради Любешівського району Волинської області, реєстраційної служби Любешівського районного управління юстиції у Волинській області, ОСОБА_3 в дохід держави по 243 грн. 60 коп. судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: