Ухвала суду № 52524195, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/28814/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року у справі № 814/1162/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю проектного інституту «Украгроінжпроект» (далі - Товариство) до ДПІ,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0000132202, № 0000142202 від 5.03.2013 року щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток і податку на додану вартість.

Зазначило, що висновки податкового органу про безтоварний характер правочинів, зроблений без врахування всіх первинних документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

3 жовтня 2013 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що у зв'язку з відсутністю у контрагентів Товариства майна, складських приміщень та трудових ресурсів неможливо встановити реальність господарських операцій між Товариством та його контрагентами.

4 березня 2014 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року скасована, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0000132202, № 0000142202 від 5.03.2013 року визнані протиправними та скасовані.

Задовольняючи позов, суд зазначив, що неможливість здійснення зустрічної звірки контрагентів Товариства, а також, посилання на ознаки фіктивності, не можуть бути доказами того, що платник податку порушив вимоги податкового законодавства.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Миколаївського окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 4.02.2013 року до 7.02.2013 року ДПІ була здійснена позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 1.07.2011 року до 30.09.2012 року, за наслідками якої 18.02.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п.135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп.138.1.1 п.138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України занижений податок на прибуток, у розмірі 325 709,00 грн., а також у порушення п. 185.1 ст. 185, п.,п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, у розмірі 214 573,00 грн.

5 березня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000132202 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, у розмірі 488 564,00 грн., № 0000142202 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 321 860,00 грн.

Мотивуючи рішення про задоволення позову, апеляційний суд зазначив, що неможливість здійснення зустрічної звірки контрагентів Товариства, а також, посилання на ознаки фіктивності не можуть бути доказами того, що платник податку порушив вимоги податкового законодавства.

Колегія суддів вважає висновки судів передчасними з таких підстав.

При розгляді адміністративного позову суди не взяли до уваги те, що у контрагента Товариства була зазначена податкова адреса, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію - м. Миколаїв, вул. Колодязна, 35/а, кв. 15, однак підприємство за місцезнаходженням було відсутнє.

Засновник контрагента Товариства ТОВ «Гарбол» є посадовою особою 208 підприємств та засновником 132 підприємств, що розташовані у різних містах України, основні засоби та інші необоротні активи на підприємстві не встановлені.

Судами не була перевірена можливість здійснення контрагентами Товариства виконання господарських операцій.

У касаційній скарзі податковий орган зазначив, що ПП «Нольга» не мало можливості здійснювати операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Гарбол» та операції щодо продажу товарів (робіт, послуг), а господарські операції, які були задекларовані, є безтоварними.

Управлінням УМП ДПА в Одеській області встановлено, що на протязі 2006-2011 років Левицький В.О. за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою сприяння підприємством в ухиленні від сплати податків, транзиту та незаконному переведенню у готівку безготівкових коштів, організував створення низки підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Перша міська будівельна компанія», ПП «Антер Едвертайзінг», ТОВ «УММК», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект», які увійшли до складу «конвертаційного центру», за даним фактом була порушена кримінальна справа за ознаками злочинів передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Зазначені обставини суди не перевірили і не надали їм належної правової оцінки.

При новому розгляді адміністративної справи окружному суду слід врахувати викладене і при оцінці доводів сторін правильно застосувати норми матеріального права, надати належну оцінку наявним у справі доказам на предмет встановлення реального виконання господарських операцій, а у разі їх недостатності запропонувати сторонам надати додаткові докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, адміністративна справа направленню до суду першої інстанції для нового розгляду.

Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року скасувати, адміністративну справу направити до Миколаївського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.