Ухвала суду № 52524168, 06.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/41069/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрайт» (далі - Товариство) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі № 804/11569/13-а за адміністративним позовом Товариства до Лівобережної об1єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ),

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0001482250 від 22.05.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення спростовується наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами.

22 жовтня 2013 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0001482250 від 22.05.2013 року визнане протиправним та скасоване.

29 травня 2014 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року скасована, у задоволенні позову відмовлено.

Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 11.04.2013 року до 17.04.2013 року ДПІ була здійснена позапланова невиїзна перевірка Товариства щодо господарських операцій з ТОВ «Сімплекс Буд», ВКМ ПП «Фірма Сато», ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» за період діяльності, за наслідками якої 24.04.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п.,п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижений податок на додану вартість, у розмірі 80 612,53 грн.

22 травня 2013 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001482250 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 100 766,00 грн.

Колегія суддів вважає висновок апеляційного адміністративного суду про відмову у задоволенні позову обґрунтованим з таких підстав.

Суди встановили, 10.08.2012 року між Товариством та ТОВ «Сімплекс Буд» був укладений договір №1008/2 щодо надання транспортних, розвантажувальних-завантажувальних послуг.

20 серпня 2012 року між Товариство та ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун» був укладений договір № 2008 щодо надання маркетингових та інформаційних послуг.

Для підтвердження виконання зазначених договорів Товариство надало податкові накладні, акти, рахунки.

10 липня 2012 року між Товариством та Виробничо-комерційним малим приватним підприємством «Фірма Сато» був укладений договір № 7/10 щодо поставки товару, відповідно до предмету якого товар поставляється на умовах заявки зазначеного в Специфікації - додаток №1 до договору, який підписаний належним чином та є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження виконання зазначеного договору Товариство надало податкові та видаткові накладні, рахунки.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Апеляційний суд правильно зазначив, що окружний суд, задовольняючи позов, не врахував вищезазначені норми чинного законодавства, оскільки судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Деякі з наданих Товариством податкових накладних, на підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ «Сімплекс Буд» та ТОВ «Ювелірне підприємство «Фешн Стоун», були видані за наслідками виконання договорів № 14092 від 14.09.2012 року, № 30061 від 30.11.2011 року які до матеріалів адміністративної справи не були надані.

Крім того, у актах, наданих Товариством, не міститься зміст і обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції та в чому виражений їх результат.

Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що під маркетинговими послугами (маркетингом) слід розуміти послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління рухом продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Як результат отримання таких послуг Товариством були надані акти наданих послуг, однак в них не міститься зміст і обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, будь-якого звіту або інформації або аналізу про проведені маркетингові дослідження, а також відсутній конкретний перелік наданих послуг та в чому виражено їх результат.

Таким чином, у Товариства відсутні належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують господарські операції з контрагентами.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрайт» відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.