ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/70879/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,
при секретарі судового засідання Антипенку В.В.,
за участю представника позивача Биструшкіна В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 по справі №2а-11745/10/1570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлоудсістем"
до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 у задоволенні позовних вимог Товариства про скасування податкового повідомлення - рішення від 23.11.2010 № 0002932301/0, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем у розмірі 4 594 471,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4 594 471,00 грн., - відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 рішення суду першої інстанції скасовано, позов Товариства задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення -рішення.
Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить зазначене судове рішення скасувати.
У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що контролюючим органом проведена планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, за підсумками якої складено акт від 16.11.2010 № 6687/23-6/31339337 та встановлено порушення позивачем, зокрема п. 7.2.3, пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.2, пп. 7.4.3 п. 7.4, пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97-ВР), що призвело до заниження ПДВ за січень - квітень 2010 року на загальну суму 4 594 471,00грн.
Такого висновку контролюючий орган дійшов на підставі того що, перевіркою відображених у рядку 10.1 декларацій "підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та за нульовою ставкою" показників за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 у сумі 6 544 238,00 грн. було встановлено, що на формування вказаних показників мало вплив здійснення операцій з придбання матеріалів та робіт, необхідних для виконання комплексу послуг по транспортуванню газу (пропан-бутан), а саме: прийом (злив) з залізничних вагоно-цистерн, зберігання, транспортування по трубопроводу до Одеського морського торговельного порту та відвантаження (налив) на танкера зріджених вуглеводних газів, які слідують транзитом (чи на експорт), та інших робіт та послуг, безпосередньо пов'язаних із транзитом вантажів (послуги з БМР, послуги по договорам на співпрацю, зберіганню вантажів, експедиторські послуги та інші), а також відшкодування залізничних послуг та додаткових послуг, суми ПДВ, сплачені у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг) які відносяться до складу валових витрат, по операціям з виконання робіт, що звільнені від оподаткування ПДВ суми сплачених авансів. Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що Товариством безпідставно до податкового кредиту з ПДВ було включено кошти у суму 5 018 524,00 грн. по операціям, які відповідно до п. 5.15 ст. 15 Закону України "Про податок на додану вартість" звільнені від оподаткування.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем безпідставно в порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" у податкових деклараціях з ПДВ за період з липня 2009 року по травень 2010 року було включено до податкового кредиту суми ПДВ 5 018 524,00 грн. по операціям, зокрема проведеними і з ДП "Одеська залізниця", які безпосередньо пов'язані з наданням Товариством послуг з транзиту вантажів, та які не підлягають оподаткуванню.
Суд апеляційної інстанції погодився з вказаним висновком суду першої інстанції про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ, проте зазначив, що оскільки Товариством у податкових деклараціях (рядок 1, колонка Б) також були відображені і його податкові зобов'язання з ПДВ по вказаних операціях з транзиту вантажів то, відповідно, контролюючий орган повинен був також зменшити й податкові зобов'язання позивача з ПДВ, чого відповідачем зроблено не було, а відтак оскаржуване податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Компанією "United Oil Limited" (острів Мен) 01.11.2003 укладено договір №08/УГ, за умовами якого позивач зобов'язався надати вищевказаному нерезиденту комплекс послуг по прийому (зливу) із залізничних вагоно-цистерн, зберіганню, транспортуванню по трубопроводам і відвантаженню (наливу) та танкера зріджених вуглеводних газів, які слідують транзитом за межі митного кордону України.
Також судами встановлено, що на виконання вищевказаного договору, Товариством було укладено договори з іншими контрагентами, зокрема і з ДП "Одеська залізниця", на надання послуг по перевезенню, оформленню, подачі, збиранню та накопиченню вагонів на під'їзну колію позивача.
Так, відповідно до п. 5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" звільняються від оподаткування цим податком операції з поставки послуг з перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень під митним режимом транзиту територією України згідно з положенням глави 33 Митного кодексу України.
Статтею 200 глави 33 Митного кодексу України визначено, що транзит - митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.
Відповідно до ст.1 Закону України від 20.10.1999 N 1172-XIV "Про транзит вантажів" транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги - це діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод, то послуги, що безпосередньо пов'язані з транзитом вантажів, звільняються від оподаткування ПДВ. При цьому учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).
У той же час ст. 4 Закону України "Про транзит вантажів" визначено, що транзит вантажів може здійснюватися у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів передбачає їх транспортування одним видом транспорту без перевантаження на інший. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інший, переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або подрібненням партій транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про транзит вантажів" свобода транзиту вантажів забезпечується шляхом відсутності будь-якої дискримінації стосовно учасників транзиту при оподаткуванні операцій, пов'язаних з транзитом вантажів.
При цьому, якщо для операцій з поставки послуг із перевезення пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, а також для послуг, безпосередньо пов'язаних з транзитом, придбаваються (виготовляються) товари (послуги), які призначені для використання в таких звільнених операціях, то суми ПДВ, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням) відповідно до пп. 7.4.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій цілком правомірно дійшли висновку, що послуги, що безпосередньо пов'язані з транзитом вантажів, зокрема навантаження, розвантаження, перевантаження, зберігання транзитних вантажів, звільняються від оподаткування ПДВ.
Крім того, оскільки Товариством у податкових деклараціях також було відображено і податкові зобов'язання з ПДВ по операціях з транзиту вантажів то, відповідно, контролюючий орган, керуючись пп. "б" пп. 4.2.2. п.4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зобов'язаний був також зменшити й податкові зобов'язання позивача з ПДВ з огляду на те, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп. 7.7.1 п.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР).
З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанції у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 по справі № 2а-11745/10/1570 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді І.Я. Олендер
А.О. Рибченко
Судове рішення № 52523172, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 15.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11745/10/1570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: