Ухвала суду № 52522768, 07.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/21343/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Приходько І.В., Юрченко В.П.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Інспекція)

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014

у справі № 815/8119/13-а

за позовом приватного підприємства "Торгівельний центр "Старокінний" (далі - Підприємство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2013 № 0001762250 та № 0001772250.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014, позов задоволено.

Названі судові акти мотивовано тим, що факт поставки майнових прав позивачеві у рамках господарських правовідносин із заявленим контрагентом (товариством з обмеженою відповідальністю «Атум Про», далі - ТОВ «Атум Про») підтверджується належними первинними документами, тоді як умови провадження цим постачальником господарської діяльності та дотримання ним податкової дисципліни не мають правового впливу на податкові наслідки розглядуваних операцій для позивача.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що наявність ознак фіктивного підприємництва у діяльності ТОВ «Атум Про» та відсутність установленого факту провадження цим товариством реальної господарської діяльності свідчить про номінальне оформлення розглядуваних операцій з метою одержання Підприємством податкової економії.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Атум Про» за лютий 2013 року, оформлену актом від 03.06.2013 № 3202/22-5/26542721. Під час цієї перевірки податковий орган дійшов висновку про фіктивний характер операцій з поставки названим контрагентом позивачеві майнового права користування комплексом нежитлових приміщень торговельного центру «Старокінний» за договором від 03.01.2013 № 01/13, що виключає податкові наслідки у вигляді права на податковий кредит та на відображення у податковому обліку витрат позивача за цими операціями.

Наведений висновок, мотивований посиланням на фіктивний характер діяльності ТОВ «Атум Про» (яке не перебуває за місцезнаходженням, не має майно, товарних запасів. основних засобів, виробничого обладнання, трудових ресурсів для провадження реальної господарської діяльності), слугував підставою для прийняття Інспекцією:

податкового повідомлення-рішення від 01.07.2013 № 0001762250, згідно з яким Підприємству збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 308 750 грн. за основним платежем із застосуванням 154 372 грн. штрафних санкцій;

податкового повідомлення-рішення від 01.07.2013 № 0001772250 про збільшення платникові грошового зобов'язання з податку на прибуток на 293 312 грн. за основним платежем та на 146 656 грн. за штрафними санкціями.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, попередні судові інстанції підтримали правову позицію позивача у справі відносно того, що операції між позивачем та ТОВ «Атум Про» відображені у податковому обліку Підприємства відповідно до їх дійсного економічного змісту.

При цьому суди послалися на: договір від 03.01.2013 № 01/13, укладений Підприємством та ТОВ «Атум Про», відповідно до якого останнє передало позивачеві майнові права користування спірними нежитловими об'єктами, а також право комплексного обслуговування цих об'єктів для провадження позивачем діяльності з передачі таких об'єктів інших фізичних особам та суб'єктам підприємницької діяльності; акт приймання-передачі нежитлових будівель від 03.01.2013; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкові накладні; договори та акти приймання-передачі об'єктів, якими засвідчено подальшу передачу позивачем павільйонів у користування третім особам. Також суди встановили, що власником комплексу спірних будівель є товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія», яке передало право користування цими будівлями ТОВ «Атум Про» на підставі договору від 31.12.2012 № ИП-3112.

Слід зазначити, що, дійсно, пункти 138.2, 138.4 статті 138, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) пов'язують податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на прибуток та ПДВ на суму понесених витрат (у тому числі по сплаті (нарахуванню) ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) з реальним виконанням господарської операції та з наявністю первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі її виконання.

Реальність виконання господарської операції має визначатися наявністю активу та отриманням останнього саме у задекларованого постачальника, що передбачає встановлення фактичних правовідносин учасників операції, ступінь їх взаємодії, а також дійсну економічну участь постачальника-посередника у ланцюгу поставки.

У даному разі власне наявність активу у вигляді майнового права користування спірними нежитловими приміщеннями (який виступав предметом розглядуваних поставок) підтверджується матеріалами справи та Інспекцією не заперечується.

А відтак з урахуванням доводів Інспекції, покладених в основу оспорюваних донарахувань, для встановлення податкових насідків задекларованих операцій з метою визначення дійсного обсягу прав та обов'язків позивача у сфері оподаткування судам необхідно було дослідити рух спірного активу на усьому ланцюгу постачання на шляху від власника спірних приміщень (товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія») до позивача як кінцевого набувача, з'ясувати економічну доцільність одержання Підприємством цього активу саме від ТОВ «Атум Про» (а не від власника безпосередньо), перевірити дійсну економічну участь ТОВ «Атум Про» у виконанні розглядуваних операцій шляхом встановлення, які необхідні дії господарського характеру були фактично вчинені цим постачальником у процесі розглядуваних операцій, яким чином ТОВ «Атум Про» вплинуло на процес реалізації (передачі) активу позивачеві. У випадку встановлення, що участь ТОВ «Атум Про» є неістотною для настання правових наслідків розглядуваних операцій (зокрема, у разі, якщо актив у вигляді майнового права користування рухається через ТОВ «Атум Про» лише за документами), такі опеарції не підлягають врахуванню у податковому обліку Товариства як номінально оформлені.

За наявності об'єктивної можливості скоротити ланцюг постачання активів (шляхом зменшення кількості посередників та виключення з цього ланцюгу ТОВ «Атум Про») операції з використанням такої зайвої ланки слід кваліфікувати як такі, що позбавлені ділової мети та не можуть викликати правових наслідків у податковому обліку їх учасників. У такому разі судам необхідно встановлювати дійсний стан розрахунків Товариства з бюджетом за наслідками виключення з його обліку податкового кредиту та витрат, сформованих за цими операціями.

Також суди, встановивши факт формування ТОВ «Атум Про» податкового кредиту у лютому 2013 року за операціями з Товариством, не перевірили, за якими саме операціями такий кредит був сформований. Наведені обставини у даному випадку також вимагають перевірки, позаяк можуть свідчити про зворотний рух коштів між позивачем та ТОВ «Атум Про», що є ознакою схемних правовідносин.

Наведена неповнота встановлення судами усіх обставин, що входять до предмета доказування у справі, виключає можливість перевірки у касаційному порядку правильності оскаржуваних судових актів та є підставою для скасування оскаржуваних рішень з направленням їх на новий розгляд для усунення вказаних недоліків.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 у справі № 815/8119/13-а скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.В. Приходько В.П. Юрченко