Рішення № 5252167, 15.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/16115.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дочірнє господарське

товариство «Турбомонтаж ОАО «КТЗ», Російська Федерація,

м. Калуга

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр

«Енергомаш», м. Київ

простягнення 63728,28 доларів США

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаВолков П.О., Помазков А.В. - пред. по довір.

Від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Відповідача про стягнення 63 728, 28 доларів США. Заявлені вимоги Позивач мотивував тим, що між ним та Відповідачем у 2005 році було укладено договір та додаткові угоди до договору, відповідно до яких Позивач як виконавець надавав Відповідачу (замовнику) послуги з технічного керівництва монтажними (шефмонтажними), пусконалагоджувальними роботами (шефналагодження) та введенням в експлуатацію турбоагрегату, а також надання у тимчасове користування спеціального інструменту для якісного спаювання валопроводу.

Позивачем відповідні роботи були виконані у повному обсязі відповідно до умов договору та додаткових угод до нього. За виконані роботи Позивачем було виставлено Відповідачу рахунки на загальну суму 35 211, 00 доларів США.

Відповідачем виставлені рахунки сплачено не було.

Враховуючи наведене , Позивач просив суд стягнути з Відповідача суму заборгованості за договором у розмірі 35 211 доларів США та 28 517, 28 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобовязання щодо оплати виконаних робіт.

У процесі розгляду справи Господарським судом Харківської області було зясовано точне найменування Відповідача та його місцезнаходження, а саме: ТОВ «Інженерний центр «Енергомаш», м. Київ, у звязку з чим справу було передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті та прийняття рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2008 р. провадження у справі №9/161 було припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2008 р. було скасовано, а матеріали справи направлено до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті. Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2009 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 р. було залишено без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

У звязку з цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2009 р. було призначено справу №9/161 до розгляду у судовому засіданні на 23 квітня 2009 р.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та у відповідності до ст. 59 Господарського процесуального кодексу України надав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві Відповідач заперечував факт наявності будь-якої заборгованості перед Позивачем за виконані роботи, з огляду на те, що строк оплати за такі роботи згідно договору, на думку Відповідача, є таким, що не настав, оскільки Позивач не здійснив комплексних випробувань турбоагрегату.

Виставлені Позивачем рахунки за виконані роботи на думку Відповідача не є підставою для оплати виконаних робіт, оскільки це не передбачено договором.

Розрахунок пені, яку Позивач просив стягнути з Відповідача, не відповідав нормам діючого законодавства України в частині порядку нарахування та стягнення пені за несвоєчасне виконання зобовязань.

Крім того, у своєму відзиві Відповідач просив суд застосувати до вимог Позивача щодо стягнення пені строк позовної давності, визначений Цивільним кодексом України.

З огляду на це, Відповідач оспорив докази позивача та стверджував, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими, безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2005 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №64-343-05/мн (надалі «Договір»), відповідно до п. 1.1. якого Позивач прийняв на себе зобовязання з надання Позивачу послуг з технічного керівництва монтажними (шефмонтаж), пусконалагоджувальними (шефналагодження) роботами та введення в експлуатацію турбоагрегату типу П-6-3,4/1,0 зав. №4003 у обємі виготовлення ВАТ «КТЗ», а також надати у тимчасове користування спеціальний інструмент для якісного спаровування валопроводу.

Пунктом 1.2. Договору Відповідач прийняв на себе зобовязання щодо оплати на користь Позивача наданих послуг.

Відповідно до п. 2.2. Договору тривалість робіт за Договором визначена нормативними строками прейскуранту ВАТ «КТЗ»та складає: шеф-монтаж не більше 90 календарних людино-днів з урахуванням днів у дорозі; шеф-налагодження не більше 40 календарних людино-днів з урахуванням днів у дорозі.

Пунктом 2.3. Договору початком робіт за Договором вважалася дата виїзду шефперсоналу Позивача на майданчик - обєкт Відповідача.

Згідно з п. 2.4. Договору закінченням робіт та виконанням зобовязань за Договором вважалося закінчення комплексного 72-годинного випробування турбоагрегату при навантаженнях, що надавалися Відповідачем або закінчення строку згідно п. 2.2. Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору ціна на послуги за Договором встановлена на підставі прейскуранту №64-0396 на технічне керівництво монтажними та пусконалагоджувальними роботами на турбіни ВАТ «КТЗ»з урахуванням коефіцієнту за шкідливі умови праці (1, 12) та становить 42900, 00 доларів США.

Розділом 5 Договору сторонами було встановлено порядок та умови здійснення розрахунків за виконані роботи за Договором, відповідно до яких не пізніше ніж за 20 днів до початку робіт (приймання фундаменту) Відповідач перераховує Позивачу аванс у розмірі 5% від вартості Договору. Не пізніше, ніж за 20 днів до початку робіт (монтаж турбіни) Відповідач перераховує Позивачу аванс у розмірі 45% від ціни Договору (п. 5.2.). 40% від ціни Договору Відповідач перераховує Позивачу протягом 15 днів з моменту підписання акту про закінчення монтажу (п. 5.1.2.), а остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 15 днів з моменту підписання акту про закінчення робіт та виконання зобовязань за Договором.

Додатковою угодою №1 до Договору від 28.12.2005 р. сторонами було встановлено ціну Договору у розмірі 51830, 00 доларів США, включаючи шеф-монтажні роботи 37310, 00 доларів США, 14520, 00 доларів США.

Пунктом 5.1.2. Додаткової угоди №1 сторони домовилися встановити новий порядок оплати виконуваних робіт, відповідно до якого 70% вартості робіт підлягали оплаті протягом 10 днів з моменту початку таких робіт, але не пізніше 25.01.2006 р., а остаточний розрахунок протягом 15 днів з моменту підписання акту про закінчення робіт та виконання зобовязань за Договором.

Додатковою угодою №2 до Договору від 01.03.2006 р. сторонами було встановлено вартість шеф-налагоджувальних робіт у розмірі 10890, 00 доларів США та новий порядок оплати виконуваних робіт, відповідно до якого не пізніше ніж через 10 днів з моменту укладення Додаткової угоди №2 Відповідач зобовязувався перерахувати на рахунок Позивача аванс у розмірі 50% від вартості робіт (п. 4.1.), а решту суми протягом 30 днів після виконання робіт за Договором.

Додатковою угодою №3 до Договору від 04.05.2006 р. сторонами було встановлено вартість робіт у розмірі 21 780, 00 доларів США та новий порядок оплати виконуваних робіт, відповідно до якого не пізніше ніж через 10 днів з моменту укладення Додаткової угоди №3 Відповідач зобовязувався перерахувати на рахунок Позивача аванс у розмірі 50% від вартості робіт (п. 4.1.), а решту суми протягом 60 днів після виконання робіт за Договором.

Додатковою угодою №4 до Договору від 26.05.2006 р. сторонами було встановлено вартість робіт у розмірі 7260, 00 доларів США та новий порядок оплати виконуваних робіт, відповідно до якого не пізніше ніж через 10 днів з моменту укладення Додаткової угоди №2 Відповідач зобовязувався перерахувати на рахунок Позивача аванс у розмірі 50% від вартості робіт (п. 4.1.), а решту суми протягом 30 днів після виконання робіт за Договором.

04.11.2005 р. сторонами було підписано Акт виконаних робіт №55, відповідно до якого вартість наданих послуг Позивача склала 21450, 00 доларів США, яка підлягала сплаті.

26.12.2005 р. сторонами було підписано Акт виконаних робіт №2/63, відповідно до якого вартість наданих послуг Позивача склала 15 860, 00 доларів США, яка підлягала сплаті.

19 червня 2006 р. сторонами було підписано Акт виконаних робіт №3/24 до Договору та Додаткової угоди №1, відповідно до якого вартість наданих послуг Позивача склала 14520, 00 доларів США, яка підлягала сплаті.

19 червня 2006 р. сторонами було підписано Акт виконаних робіт №4/25 до Договору та Додаткової угоди №2, відповідно до якого вартість наданих послуг Позивача склала 5445, 00 доларів США, яка підлягала сплаті.

19 червня 2006 р. сторонами було підписано Акт виконаних робіт №5/26 до Договору та Додаткової угоди №3, відповідно до якого вартість наданих послуг Позивача склала 9075, 00 доларів США, яка підлягала сплаті.

Надалі сторонами було складено та підписано Акт виконаних робіт представником Позивача на пуско-наладці турбіни згідно Договору, відповідно до якого з 26.06.2006 р. по 05.07.2006 р. на Шебелинському ОПДКН були виконані роботи з технічного керівництва пуском турбоагрегату П-6-3,4/1, 0. Зазначений акт було підписано старшим шеф-інженером Позивача Ланьшиним В. В. та директором Відповідача Дригачем М. М. (копія є у матеріалах справи).

05.07.2006 р. сторонами було складено та підписано Акт пробного пуску основного допоміжного устаткування турбіни П-6-3,4/1 на Шебелинському ОПДКН (копія є у матеріалах справи).

28.12.2005 р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру №130 на оплату виконаних робіт на суму 37310, 00 доларів США.

25.11.2005 р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру №116 на оплату виконаних робіт на суму 21 450, 00 доларів США.

19.06.2006 р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру №52 на оплату виконаних робіт на суму 14 520, 00 доларів США.

19.06.2006 р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру №53 на оплату виконаних робіт на суму 10 890, 00 доларів США.

19.06.2006 р. Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру №54 на оплату виконаних робіт на суму 19 965, 00 доларів США.

13 листопада 2006 р. Позивачем було направлено Відповідачу претензію №64/9п-355 про сплату вартості виконаних послуг та пені за прострочку оплати на загальну суму 46405, 92 грн., якою Позивач вимагав від Відповідача погашення заборгованості за Договором та сплати пені за прострочення виконання зобовязання.

26.12.2006 р. Відповідачем було направлено Позивачу відповідь на претензію за №870/1497, якою Відповідач у повному обсязі відмовив Позивачу у задоволенні його вимог.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.

Договір між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором, що містить у собі більшість умов та елементів договору щодо надання послуг. Правовідносини сторін щодо надання послуг регулюються нормами ЦК України, зокрема, главою 63 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст.ст. 902-903 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення Позивача до суду з позовом було неналежне виконання своїх зобовязань Відповідачем в частині оплати вартості виконаних робіт, у звязку з чим Відповідачу було нараховано неустойку за несвоєчасну оплату виконаних робіт у вигляді пені.

Відповідно до умов Договору остаточний розрахунок між сторонами за виконані Позивачем роботи підлягав здійсненню протягом 15 днів з моменту підписання Акту виконаних робіт. Акт виконання робіт було підписано сторонами 05.07.2006 р., відповідні докази чого знаходяться у матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк виконання зобовязань Відповідача у частині оплати виконаних Позивачем робіт є таким, що настав, а тому з боку Відповідача має місце прострочення виконання свого зобовязання за Договором щодо оплати виконаних робіт.

З огляду на це, суд вирішує, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення основної заборгованості є такими, що підлягають задоволенню, а відповідні твердження Відповідача не приймаються судом до уваги та відхиляються, як такі, що є необґрунтованими та такими, що суперечать наявним у справі доказам.

Що стосується позовних вимог Позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання Відповідачем свого грошового зобовязання, то з зазначеного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Ст. 257 ЦК України загальну позовну давність встановлено тривалістю у три роки.

Згідно з п. 1 ч. 2 та ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Ст. 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі можуть бути письмові і речові докази, висновки судових експертів, а також пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем заявлено позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача штрафних санкцій (пені) за період з липня 2006 року по 10.02.2008р. у розмірі 28517, 28 доларів США.

Відповідна сума заборгованості Відповідача за виконані Позивачем роботи становить 35211. 00 доларів США.

Позивачем у справі не надано до суду доказів того, що у звязку з неналежним виконанням Відповідачем свого зобовязання за Договором в частині оплати виконаних робіт, Позивачу було заподіяно значних збитків, а також, що таких збитків було заподіяно іншим учасникам господарських правовідносин, зокрема, контрагентам Позивача.

З огляду на це, господарський суд, враховуючи часткову сплату виконаних робіт Відповідачем, майновий стан сторін Договору, а також інші обставини справи, зокрема, визначений нормами чинного законодавства України порядок та строки нарахування пені за порушення зобовязань, та ту обставину, що сторонами не було надано доказів заподіяння збитків було заподіяно іншим учасникам господарських правовідносин, приходить до висновку про те, що належні до стягнення з Відповідача штрафні санкції у вигляді пені підлягають зменшенню, та вирішує стягнути з Відповідача на користь Позивача пеню у розмірі 9717, 00 доларів США.

Таким чином, суд, оцінивши зібрані у справі докази у порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 35211, 00 доларів США та пені у розмірі 9717, 00 доларів США підлягають задоволенню, а у решті позову Позивачу слід відмовити.

У звязку з тим, що позов задоволено частково, судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 253, 256, 257, 258, 260, 261, 901, 902-903 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 32, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Енергомаш»(61034, м. Київ, вул. Луначарського, 4; ідентифікаційний код 24288388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дочірнє господарське товариство «Турбомонтаж» Відкритого акціонерного товариства «Калузький трубний завод»(248010, м. Калуга Російської Федерації, вул. Московська, 241; ідентифікаційний код 48366957) 35211 (тридцять пять тисяч двісті одинадцять) доларів США основної заборгованості та 9717 (девять тисяч сімсот сімнадцять) доларів США пені за прострочення виконання зобовязання, 446, 11 (чотириста сорок шість доларів 11 центів) доларів США державного мита та 82, 60 (вісімдесят два долара 60 центів) доларів США витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан