Постанова № 52521091, 15.10.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р. Справа № 820/4292/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2015р. по справі № 820/4292/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАНТІС"

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненської області , Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії та скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА

28.04.2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірантіс» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненському області (далі - відповідач-1), Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач-2), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», внесених на підставі актів від 29.09.2014 року №658/17-16-22-01/38342697; від 11.11.2014 року №737/17-16-22-01/38342697; від 10.03.2015 року №63/17-16-22-02/38342697; зобов'язати відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов'язань позивача в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах від 29.09.2014 року № 658/17-16-22-01/38342697; від 11.11.2014 року №737/17-16-22-01/38342697; від 10.03.2015 року №63/17-16-22-02/38342697; скасувати рішення відповідача-1 у формі наказів від 16.09.2014 року №658 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача», та від 28.10.2014 року №898 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача»; від 20.02.2015 року №110 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача»; визнати протиправними дії відповідача-1 щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків на підставі наказів від 16.09.2014 року №658 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача», та від 28.10.2014 року №898 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача»; від 20.02.2015 року №110 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача» та складання актів від 29.09.2014 року №№ 658/17-16-22-01/38342697; від 11.11.2014 року №737/17-16-22-01/38342697; від 10.03.2015 року №63/17-16-22-02/38342697; визнати протиправними дії відповідача-1 зі встановлення в актах перевірки відповідача-1 про результати документальних позапланових перевірок позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків; скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000462202 від 23.03.2015 року; № 0000472202 від 23.03.2015 року; № 0003452201 від 24.11.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2015 року позов задоволено частково.

Визнані протиправними дії відповідача-1 щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», внесених на підставі актів від 29.09.2014 року № 658/17-16-22-01/38342697; від 11.11.2014 року №737/17-16-22-01/38342697; від 10.03.2015 року №63/17-16-22-02/38342697.

Зобов'язано відповідача-1 відновити суму податкового кредиту та зобов'язань позивача в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», внесених на підставі актів від 29.09.2014 року № 658/17-16-22-01/38342697; від 11.11.2014 року №737/17-16-22-01/38342697; від 10.03.2015 року №63/17-16-22-02/38342697.

Скасовано рішення відповідача-1 у формі наказів від 16.09.2014 року №658 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача», та від 28.10.2014 року №898 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача»; від 20.02.2015 року №110 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача».

Визнанні протиправними дії відповідача-1 з проведення документальних позапланових перевірок позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків на підставі наказів від 16.09.2014 року №658 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача», та від 28.10.2014 року №898 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача»; від 20.02.2015 року №110 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача».

Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача-1 № 0000462202 від 23.03.2015 року; №0000472201 від 23.03.2015 року; № 0003452201 від 24.11.2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач-1, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 липня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача-2.

На час проведення перевірок позивач знаходився на податковому обліку у відповідача-1.

Працівниками відповідача-1 була проведена документальна позапланова перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Нафтова компанія Партнер» за серпень 2014 року, про що складений акт від 11.11.2014 року №737/17-16-2201/38342697.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.44.1 ст.44, розділу 1, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2. п.198.3, абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України та завищено податковий кредит на загальну суму податку на додану вартості 5 558 965,00 грн, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2014 року на загальну суму податку на додану вартість 5 558 965,00 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2014 року №0003452201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8 338 447,50 грн, із них 5 558 965,00 грн, та штрафні (фінансові) санкції - 2 779 482,50 грн.

Працівниками відповідача-1 була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «АЗОНТЕС» та ТОВ «ДОНМАС» за вересень-грудень 2014 року, про що складений акт від 10.03.2015 року №63/17-16-22-02/38342697.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.44.1 ст.44, розділу 1 п.185.1 ст.185. п.198.1, п.198.2, п.198.3, абзац 1 п.198.6 ст.198 ПК України та завищено податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість 18 793 936,94 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму податку на додану вартість 18 793 936,94 грн, в тому числі за вересень 2014 року на суму 8535061,50 грн; за жовтень 2014 року на суму 5117781,76 грн; за грудень 2014 року на суму 5141093,68 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.03.2015 року №0000462202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року у декларації з податку на додану вартість №907871541 від 20.01.2015 року на суму 1 548 588,00 грн; та податкове повідомлення-рішення від 23.03.2015 року № 0000472202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 25 868 023,50 грн, із них за основним платежем - 17 245 349,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 8622674,50 грн.

Працівниками відповідача-1 була проведена позапланова виїзна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ «Антарес» за січень-липень 2014 року, про що складений акт від 29.09.2014 року №658/17-16-22-01/38342697.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.44.1 ст.44 розділу 1, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України та завищено податковий кредит на загальну суму податок на додану вартість 400 480,17 грн, в результаті чого завищено значення за липень 2014 року розділ 19 «від'ємне значення між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду » на суму 36,00 грн та занижено податок на додану вартість за липень 2014 року на загальну суму податку на додану вартість 400 444,17 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.10.2014 року №0002962201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36,00 грн. у декларації від 20.08.2014 року №904862645 за липень 2014 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, зробив висновок про те, що відповідачем неправомірно вчинені дії з проведення перевірок, прийняті накази про проведення перевірок та вчинено коригування у електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», внесених на підставі актів.

Відповідач-1 твердження про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "Нафтова компанія Партнер", ТОВ "Азонтес", ТОВ "ДОНМАС" доказує наявністю актів про неможливість здійснення господарських операцій, що є на думку суду першої інстанції підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податковим органом ставиться під сумнів реальний характер господарських операцій, що відбулись між позивачем та ТОВ «Нафтова компанія Партнер», ТОВ «Азонтес», ТОВ «ДОНМАС» та завищення податкового зобов'язання на суму 5 558 965,00 грн, за серпень 2014 року, заниження податку на додану вартість у розмірі 18 793 936,94 грн. в тому числі за вересень 2014 року на суму 8535061,50 грн; за жовтень 2014 року на суму 5117781,76 грн;за грудень 2014 року на суму 5141093,68 грн та завищення податкового кредиту на загальну суму податок на додану вартість 400 480,17 грн, в результаті чого завищено значення за липень 2014 року.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач у своїй діяльності мав взаємовідносини з даними контрагентами, з якими були укладені договори поставки нафтопродуктів.

Так, між позивачем та ТОВ «Нафтова компанія Партнер» №ДГ-00038 від 01.08.2014 року, ТОВ «Азонтес» №НП-19 від 01.09.2014 року; №НП-70 від 22.09.2014 року; №НП-288 від 01.10.2014 року,№НП-345 від 21.10.2014 року; ТОВ «ДОНМАС» від 21.10.2014 року №ДГ-00066; від 22.12.2014 року №ДГ-0327; від 01.10.2014 року №ДГ-00012; від 01.12.2014 року №ДГ-0233.

Для виконання вказаних угод між позивачем та ПАТ «Дніпронафтопродукт» був укладений договір зберігання №4199 від 03.07.2014 року.

В підтвердження своїх доводів про реальних характер господарських операцій позивачем надані до справи наступні документи, а саме: акти приймання-передачі нафтопродуктів №140930000000020, №140930000000042, №140930000000083 від 30.09.2014 р. №141031000000254 від 31.10.2014р. №141031000000311 від 31.10.214р., №141231000000119 від 31.12.2014р. №140831000000079, №140831000000031 від 31.08.2014р., №РН-0037455 від 31.10.2014р., №141231000000025 від 31.12.2014р.; податкові накладні №132, №114, 171 від 30.09.2014 р., №112, 200 від 31.12.2014р, №64 від 31.10.2014р., №№79, 31 від 31.08.2014р., №115, 117, 174 від 31.10.2014р.; платіжні доручення №№121, 117, 118, 116 від 16.04.2015 р, №1388 від 23.01.2015р.; оборотно-сальдові відомості по рахункам: 631 за 01.07.14-10.06.15, 281 за грудень, вересень, жовтень 2014 року, 70 за грудень, жовтень, вересень 2014 року; акти виконаних робіт за 31.12.2014р., 30.11.2014р., 31.10.2014 р., 30.09.2014р, 31.08.2014р. тощо.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем не надано документів, що свідчать про фактичний рух товарів від його контрагентів ТОВ «Нафтова компанія Партнер», ТОВ «Азонтес», ТОВ «Донмас» до позивача, то колегія суддів зауважує на таке.

За характером господарських операцій з даними контрагентами транспортування нафтопродуктів не повинно відбуватись, оскільки у них були укладені договори зберігання з ПАТ «Дніпронафтопродукт», тому на час укладання з ними угод нафтопродукти знаходились на складі ПАТ «Дніпронафтопродукт».

Укладені з ТОВ «Нафтова компанія Партнер», ТОВ «Азонтес», ТОВ «Донмас» договори поставки передбачали умови транспортування EXW- резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуваються ним на підставі цивільно-правових договорів.

З приводу посилань апеляційної скарги про відсутність заявки покупця на відвантаження товару, то колегія суддів зазначає про оформлення даних господарських операцій шляхом складання актів прийому-передачі нафтопродуктів.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Колегія суддів, вважає, що матеріали справи свідчать про наявність достатніх та незаперечних доказів, які підтверджують здійснення позивачем своїх господарських операцій.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення в частині скасування податкових повідомлень-рішень не підлягає скасуванню.

З приводу частини постанови суду першої інстанції, якою задоволенні позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача-1 щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», внесених на підставі актів; зобов'язання відповідача-1 відновити суму податкового кредиту та зобов»язань позивача в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», внесених на підставі актів; скасувано рішення відповідача-1 у формі наказів; визнання протиправними дії відповідача-1 з проведення документальних позапланових перевірок позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків на підставі наказів, то колегія суддів каже таке.

У відповідності до п.78.5 ст.78 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

На підставі п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, працівниками відповідача-1 були проведені позапланові виїзні перевірки позивача.

Представниками позивача працівники податкового органу були допущені до перевірок.

Представником відповідача-1 на запит суду апеляційної інстанції надані пояснення з приводу внесення даних до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит».

Так, із введенням в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» АРМ «Аудит» інтегрована в ІС «Податковий блок», а тому на сьогодні не функціонує.

Коригування податкових зобов'язань в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок» на внесених на підставі актів від 29.09.2014 року № 658/17-16-22-01/38342697; від 11.11.2014 року №737/17-16-22-01/38342697; від 10.03.2015 року №63/17-16-22-02/38342697 не відбулось.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та не вбачає підстав для задоволення даної частини позовних вимог.

Судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, тому судове рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача-1 щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», внесених на підставі актів; зобов»язання відповідача-1 відновити суму податкового кредиту та зобов'язань позивача в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», внесених на підставі актів; скасувано рішення відповідача-1 у формі наказів; визнання протиправними дії відповідача-1 з проведення документальних позапланових перевірок позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків на підставі наказів підлягає скасуванню.

Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, 198, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2015 року по справі №820/4292/15 скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненської області щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», внесених на підставі актів від 29.09.2014 року № 658/17-16-22-01/38342697; від 11.11.2014 року №737/17-16-22-01/38342697; від 10.03.2015 року №63/17-16-22-02/38342697; зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненської області відновити суму податкового кредиту та зобов'язання позивача в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок»; інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», внесених на підставі актів від 29.09.2014 року № 658/17-16-22-01/38342697; від 11.11.2014 року №737/17-16-22-01/38342697; від 10.03.2015 року №63/17-16-22-02/38342697; скасування Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненської області у формі наказів від 16.09.2014 року №658 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача», та від 28.10.2014 року №898 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача»; від 20.02.2015 року №110 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача»; визнанні протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненської області з проведення документальних позапланових перевірок позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків на підставі наказів від 16.09.2014 року №658 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача», та від 28.10.2014 року №898 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача»; від 20.02.2015 року №110 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача».

В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.70.2015 року по справі №820/4292/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20.10.2015 р.